3. Надайте відповідь на тестове .

А) Наукове прогнозування спирається на пізнані об'єктивні закономірності, логіку, якісну інформацію, математичні методи.

Б) Дедуктивний метод – це така форма мислення, яка виводить одиничне з загального.

ВАРІАНТ № 29

1. Розкрийте основні положення твору К.Маркса «Передмова до критики політичної економії».

В передмові до «До к. п. е.» Маркс дав класичну характеристику матеріалістичного розуміння історії. Він вказував, що в суспільному виробництві люди вступають у визначених, не залежних від їх волі, виробничі стосунки, які відповідають певному рівню розвитку продуктивних сил. 

У цій роботі Маркса вже були закладені основи аналізу капіталістичного способу виробництва. Дослідження товарної клітинки капіталізму і її подальшого розвитку у вигляді грошей Маркс розглядав як передумову для аналізу капіталу і додаткової вартості, всієї сукупності виробничих стосунків капіталізму.

 Маркс показав, що одна з характерних особливостей праці в умовах приватної власності полягає в тому, що суспільні стосунки між людьми представляються як стосунки речей. Вартість виступає як відношення між товаровласниками, прикрите речовою оболонкою.

Проаналізувавши різні функції грошей (міра вартості, засіб звернення, засіб утворення скарбів, засіб платежу, світові гроші), Маркс показав, що всі ці функції розвиваються разом з розвитком капіталістичного способу виробництва. Так, функція грошей як платіжного засобу з розвитком буржуазного виробництва розширюється за рахунок їх функції як купівельного засобу (засоби звернення), а з ломкою кордонів внутрішнього звернення, з утворенням світового ринку гроша всі більшою мірою грають роль світових грошей, загального засобу обміну. Маркс сформулював закон, що визначає кількість грошей, необхідних для нормального звернення, встановлює залежність маси грошей, що звертаються, від цін товарів, від швидкості їх звернення і від суми платежів, що взаємно погашаються.

2. Визначте основні ознаки Античної філософії.

Основними представниками античної філософії є Сократ, Платон, Арістотель.

– теоретичне ставлення до світу (замість образного міфологічного світогляду);

– відсутнє, в основному, свідоме протиставлення мислення і буття 

– стихійна діалектика.

Античні філософи прагнули вирішити проблему збагнення мінливості, плинності буття.

Також античні філософи розглядали проблему співвідношення реального світу і людських думок про нього

3. Надайте відповідь на тестове .

А) Індукція – це метод пізнання, у процесі якого мислення рухається від часткового одиничного до загального .

Б) Діалектика – це метод філософії, який розглядає матеріальний та ідеальний, об’єктивний та суб’єктивний світ у процесі розвитку

ВАРІАНТ № 30

1. Розкрийте основні положення твору Аристотеля «Метафізика».

Основні положення філософії Арістотеля найбільш повно викладені у праці «Метафізика». Через всю цю працю проходить критика вчення Платона про ідеї, а також аналізуються питання про предмет філософії, її основні проблеми, категорії філософії. Арістотель відкидає основи системи платонівського ідеалізму.Кожна річ, за Арістотелем має матерію (яка є лише можливістю виникнення і розвитку речі) і форму (яка є причиною, дієвою силою). Усе в світі підкоряється найвищій меті — кінцевій причині, яку Арістотель назвав «формою усіх форм», першопричиною і першодвигуном всього —• це Світовий Розум. Найдосконалішою істотою матеріального світу Арістотель вважає людину, в якій, як і у будь-якому предметі цього світу, слід бачити поєднання «матері» та «форми». «Матерія» людини — це її тіло, «форма» — її душа. Найвищий елемент душі — розум. У  «Метафізиці» Арістотель виклав  найвагоміші- питання онтологічного характеру, визначаючи цю проблематику як першу філософію (протофілософію). Онтологія, за Арістотелем, це наука про суще, існуюче. Аристотель виділяє окремо науку логіку, розробляє теорію про закони і правила формально-логічного мислення, про методи наукового дослідження, створює класифікацію категорій.

2. Назвіть історичні типи діалектики.

Існує три історичних форми діалектики: перша народилася в античній філософії, друга це гегелівська, а третя це марксистська.

Антична: увійшла в історію як стихійна, не мала конкретно-науковий характер. У ній не йшлося про закони діалектики. Вона розвивалася у працях Арістотеля, Платона, Демокрита, Ксенофена та інших.

Гегелівська: або об’єктивно-ідеалістична. За Гегелем діалектичний розвиток суспільства перш за все стосується виключно мислення. За Гегелем діалектика це необхідна форма мислення, без якої людина не може стати особистістю.

Марксистська: або діалектичний матеріалізм. Маркс обґрунтував матеріалістичне походження діалектики та її законів. Він вважав, що діалектика це закон універсального розвитку матеріального світу. Тобто матерія приймає різноманітні форми такі як виробництво, мислення і тд.