- •1. Проаналізуйте діяльність політичних сил української революції 18 ст.
- •1. Початок Другої Світової війни, її характер. Українське питання в політиці інших країн.
- •3. Особливості неолітичної революції.
- •4. Написати положення 4 Універсалу уцр.
- •1. Звільнення України. Вклад українців та інших народів в перемогу в Другій Світовій війні.
- •1. Тоталітаризм та його вплив на Україну.
- •1. Примусова колективізація в Україні. Голодомор 32-33рр.
- •1. Опишіть перші державні утворення на території України.
- •3.1.Встановить послідовність:
- •3.2. З яких подій розпочалось намагання Литви на чолі з Вітовтом зберегти свою незалежність
- •3.1.Причини роздробленості Київської Русі
- •3.2.Встановити послідовність
- •Гадяцький трактат (16 вересня 1658 р.)
- •1. Трипільська культура та її наслідки для України.
- •1.Боротьба за незалежність України.Історичне значення Акту проголошення незалежності України і Декларації про держ суверенітет"
- •1.Політика неп і воєнного комунізму.
- •1. Розкрити та проаналізувати причини роздробленості та розпаду України-Руси.
- •3.1. Визначити, до програмного документу якої партії належить цитата.
- •3.2. Пояснити, як відреагувала Українська Центральна Рада на збройний виступ більшовиків у Петрограді?
- •1.Утворення національно-господарського комплексу(2 половина 19 ст.-поч 20 ст.). Формування української нації.
- •3. 1. Пояснити таблицю.
- •3.2. Вибрати правильне твердження. (Щось про 4ий Універсал).
- •1. «Договірна федерація»
- •2. Конститу́ція Пили́па о́рлика
- •1. Політика Перебудови Горбачова (демократія і гласність).
- •3.1. Пояснити, чому б.Хмельницький обрав Московію як союзника у війні проти Польщі, основні причини.
- •3.2. Назвати причини проголошення 4го Універсалу.
- •1. Запорізька січ. Умови утворення та розвитку.
- •2. Повстанський рух 1920-х рр..(или 1928 года, не точно!)
- •3.1Щось про археологічні знахідні
- •1. Зовнішні і внутрішні фактори, що впливали на розвиток Київської Русі.
- •3.1.Наслідки Полтавської битви (вибрати правильні варіанти відповідей).
- •3.2. Основні напрямки українізації за Скоропадського.
- •3.2 Сформулюйте причини остаточної ліквідації Запорозької Січі.
- •1. Розкрийте питання: Брестський мир. Гетьманат та Директорія в українській революції 1917 – 1920 рр.
- •3.1. Документ про оун(б), де вони не погодились допомагати Німеччині. Пояснити дії оун(б).
- •3.2. Документ, де треба було дописати слово "незалежність".
- •1. Сутність економічних і політичних реформ 1950-60 років.
- •3.1. Назвіть першу політичну партію в Наддніпрянській Україні та її засновника.
- •3.2. Перерахувати країни , що ввійшли до складу срср 30 грудня 1922р.
- •1. Інкорпорація України-Руси Литвою.
- •3.1. Тестове завдання. (Дисиденство).
- •1.Застійні тенденції в економічному та соціально-політичному житті України. П.Шелест та в.Щербицьки
- •1.Політичні відносини між уцр та Росією (березень-квітень 1917). Ставлення Росії до уцр.
- •3.1. Одна із умов Люблінського сейму.
- •3.2. Причини розпаду уцр.
- •1. Україна в першій світовій війні, світовий баланс сил, національні інтереси України;
- •3.1. На яких державно-правових засадах усрр вступала до рс 1921-1922 рр.?
- •3.2. Періодизація Великого розселення слов’ян.
1. Україна в першій світовій війні, світовий баланс сил, національні інтереси України;
Однією з цілей зовнішньої політики Великих держав у довоєнні роки була підтримка балансу сил в Європі. Це розвинулось у складну схему таємних та загальновідомих союзів і договорів. Наприклад, після війни 1870–1871 рр., Великобританія, здавалось, схвалювала сильну Німеччину, оскільки це допомогло зрівноважити її традиційного ворога — Францію. Після того, як Німеччина почала свою військово-морську конкуренцію з Великобританією, ця позиція почала змінюватися. Франція, шукаючи союзника, щоб врівноважити загрозу, створену Німеччиною, знайшла його у вигляді Росії. Австро-Угорщина, стоячи перед загрозою з боку Росії, прагнула отримати підтримку Німеччини.
Коли розпочалася Велика війна, ці договори лише частково визначили, хто увійшов у війну на якому боці. Великобританія не мала ніяких договорів з Францією чи Росією, але вступила у війну на їхньому боці. Італія хоча мала договір і з Австро-Угорщиною, і з Німеччиною, все ж таки не входила у війну з її партнерами по союзу, а пізніше воювала проти них на боці Антанти. У Галичині за роки воєнного лихоліття було зруйновано понад 40% господарських та житлових будинків, понад 1,5 тис. промислових споруд. Навіть стратегічно важлива нафтова промисловість зменшила виробництво на 1/3. На Буковині у цей час поголів´я коней та свиней зменшилося на 60%, овець — на 47%. Не набагато кращою була ситуація і вНаддніпрянській Україні. Якщо 1913 року тут функціювало 3381 підприємство, то 1915 — лише 2849. На 1917 рік з 4 млн. селянських господарств 1,8 млн. дворів були без коней.
У цей час в селах залишилося лише 38,7%
3.1. На яких державно-правових засадах усрр вступала до рс 1921-1922 рр.?
Характерно, що об’єднані наркомати належали до складу РНК РСФРР і мали уповноважених при РНК УСРР на
правах народних комісарів. Господарський план УСРР ставав складовою частиною єдиного господарського плану всіх радянських республік. Координація планування покладалася на Росію. Це означало, що керівництво найважливішими сферами життя України здійснювалося з Москви вищими органами влади й управління РСФРР.
3.2. Періодизація Великого розселення слов’ян.
Розселення слов'ян. У ранньому середньовіччі слов'яни були надзвичайно численним народом, що розселився від Адріатичного моря до Північного Льодовитого океану і від пустель Середньої Азії до Балтійського моря. В ті часи слов'яни жили там, де тепер про них і не чутно: в Малій Азії, Італії, Іспанії, на Сицилії. Арабський географ X ст. Ібн-Хаукаль з подивом відзначав, що в м. Палермо на Сицилії два з п'ятьох кварталів заселяли слов'яни. Вони становили понад половину мешканців цього багатющого торговельного міста. Тривалий час учені вважали, що слов'ян занесла в такі віддалені від їхньої прабатьківщини місця хвиля Великого переселення народів (II — VI ст. н. е.). Але не тільки. Розселення слов'ян зумовили історично об'єктивні й носить прозаїчні процеси у їхньому середовищі, що особливо активізувалися з V—VI ст. У надрах загальнослов'янської етнокультурної спільноти тоді наростав розклад первіснообщинного ладу, зумовлений - еволюцією продуктивних сил і виробничих відносин. Активніше, ніж раніше, розвивалися землеробство і скотарство, ремесла й промисли, усталювались торговельні взаємини всередині слов'янського світу.