3.1. Документ про оун(б), де вони не погодились допомагати Німеччині. Пояснити дії оун(б).

3.2. Документ, де треба було дописати слово "незалежність".

Білет 30

1.Періодизація – це поділ історичного процесу на великі проміжки часу, які різняться між собою важливими змінами в житті суспільства. Що допомагає осмислити історичний процес, полегшує виявлення його внутрішніх закономірностей та дає можливість наукового узагальнення.

М.Грушевський розробив власні підходи до історичного минулого України, які відрізнялися від панівної офіційної російської історіографії.

Перший розбив періодизацію на 4 етапи М. Грушевський у 1904р:

1)Княжа доба – 1ст н.е. – 1349, завершується процес розселення «українських племен».

2)Литовсько-польська доба – 14ст-перша половина 16ст, пов’язана із завершенням політично-державної самостійності укр.. земель і захоплення їх Польщею, Литвою, та іншими державами.

3)Козацька доба – др. пол. 17ст-18ст всі верстви єднаються у формі козацтва для досягнення власних нац. інтересів.

4)Оформлення укр. нації 19ст, коли історичне й духовне життя українців відбувається під впливом демократичних європейських ідей.

2.Тоталітаризм - Форма державно-політичного режиму держави, що регламентує всі сфери суспільного існування, а також не визнає незалежність від держави (державної влади) таких окремих сфер приватного і суспільного життя, як — економіка (господарство), релігія, виховання, сім'я тощо.

Основні риси тоталітарної держави

- наявність єдиної масової партії очолюваної спільним лідером.

- єдина офіційна ідеологія

- поліцейський контроль за опозицією.

- монополія на ЗМІ

- контроль за економікою

- войовничий атеїзм.

Білет № 31

1. Сутність економічних і політичних реформ 1950-60 років.

У середині 50-х рр, подолавши противників, Хрущов прибрав усю повноту влади в СРСР до своїх рук. Як і його попередник Сталін, він почав правління від здійснення «гігантських» планів будівництва комунізму. Проте, на відміну від Сталіна, Хрущов провів ряд реформ у промисловості, сільському господарстві й суспільно-політичному житті країни. Бажаючи покінчили з хронічною нестачею продуктів харчування, партія під його керівництвом почала «битву» за освоєння цілинних і перелогових земель у Казахстані та Західному Сибіру. Були розорані величезні площі, що дорівнюють території сучасної Німеччини. З України виїхало туди 100 тис. молодих людей, чимало з яких і донині живуть у Казахстані. Освоєння цілинних та перелогових земель дало змогу на деякий час забезпечити населення СРСР хлібом і хлібо-булочними виробами, але не вирішило проблему хронічного відставання сільського господарства. У лютому 1956 р. на XX з'їзді КПРС М. Хрущов насмілився офіційно проголосити засудження культу особи Сталіна, що поклало початок оновленню радянського суспільства. Проти хрущовських реформ, курсу на засудження культу особи Сталіна виступила верхівка ЦК партії. Вважаючи, що М. Хрущов у викритті Сталіна пішов надто далеко, група членів політбюро ЦК КПРС вирішила усунути його від влади. Змовники не підтримані КДБ і армією, зазнали невдачі. Разом з тим М. Хрущов, який багато зробив для подолання культу особи, поступово й сам опинився в полоні цієї небезпечної «хвороби». На з'їздах компартії України, пленумах її ЦК, зборах республіканського і місцевих активів дедалі частіше звучали слова «особисто товариш Хрущов», «вірний ленінець» тощо. Згодом він зовсім відійшов від дальшої демократизації суспільства. У 1957 р. почали реформувати управління народним господарством. Існуючі надцентралізовані галузеві міністерства, на думку М. Хрущова, були неспроможні забезпечити швидке зростання промислового виробництва. Замість них утворили територіальні управління — ради народного господарства. Ідея децентралізації управління економікою для такої великої країни як СРСР спочатку отримала позитивні відгуки. Проте в характерному для командно-адміністративної системи дусі автори пропонували цю реформу як чудодійний одномоментний акт, спроможний змінити економічну ситуацію в країні. Правда, організація раднаргоспів дала деякий ефект. Поменшало безглуздих зустрічних перевезень вантажів, були закриті сотні дрібних підприємств, які дублювали одне одного, ліквідовані окремі міністерства. Вивільнені площі використали для виробництва нової продукції. Прискорився процес технічної реконструкції багатьох підприємств. Зокрема, в Україні у 1956— 1960 рр. почали виробництво багатьох типів нових машин, агрегатів, приладів. Значно скоротили адміністративно-управлінський апарат.

.Українська Гельсінська група-об'єднання діячів українського правозахисного руху, утворене в Україні 9 листопада 1976. Мета та завдання діяльності: •збирати докази порушення тих постанов та скарги постраждалих; •доводити факти порушення прав людини та націй в Україні до відома ширших кіл української та міжнародної громадськості, до урядів держав, які підписали Заключний акт.