Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekzamen_vidpovidiсссс.docx
Скачиваний:
83
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
123 Кб
Скачать

1.Політичні відносини між уцр та Росією (березень-квітень 1917). Ставлення Росії до уцр.

8 березня 1917 року в Петрограді, столиці Російської імперії, почалися масові страйки. У наступні дні Державна дума Російської імперії стала в опозицію до уряду, до страйкуючих приєдналися частини столичного гарнізону. 12 березня вся повнота влади зосередилася в руках Тимчасового комітету Державної думи. 15 березня члени цього комітету прийняли од монарха акт про зречення, сформували Тимчасовий уряд. Паралельно з Тимчасовим урядом в Петрограді утворилася Рада робітничих і солдатських депутатів, яка згодом мала вплив на формування та діяльність уряду. На початку березня в Петрограді українці створили Тимчасовий український революційний комітет, який 15 березня звернувся до українців Петрограда, закликавши їх спрямувати свою енергію «на завоювання власних національно-політичних прав», наповнити її «свідомістю власних національних інтересів». Через десять днів Комітет провів багатотисячну маніфестацію в центрі Петрограда. 16—18 березня на території України практично були ліквідовані органи царської адміністрації, виконавча влада перейшла до призначених Тимчасовим урядом губернських та повітових комісарів. Як і в Росії, в Україні почали формуватися Ради об'єднаних організацій, а також Ради робітничих і солдатських депутатів.

2.Березневі статті 1654 року—угода між російським царським урядом і українською козацькою старшиною, комплекс документів, які регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради. Згідно з цими статтями Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом.

3.1. Одна із умов Люблінського сейму.

-Об'єднання Польщі й Литви у федеративну державу, очолювану виборним монархом, який одночасно є польським королем і великим князем литовським. Він мав обиратися на спільному польсько-литовському сеймі й коронуватися в Кракові.

-Створення єдиного сейму, грошової системи і ведення спільної зовнішньої політики. Збереження Польщею і Литвою свого державного статусу: окреме законодавство, судова система, центральний і територіальний уряди, військо і фінанси. Проте в Литві власний сейм ліквідувався.

-Перехід до складу Польщі українських земель — Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини.

3.2. Причини розпаду уцр.

-необґрунтовані розрахунки лідерів УЦР на підтримку українізованих полків царської армії, яка в 1917 р. втратила боєздатність і швидко розтанула внаслідок утечі солдатів у села .

-відсутність ефективних і авторитетних органів управління на місцях, нерозвинутість системи самоуправління, повноважень центру та регіонів;

-розкол в українському суспільному русі, взаємні обвинувачення політичних партій, різних груп еліти, населення регіонів;

-політична недосвідченість і наївний романтизм лідерів, їх схильність до народницької, а не державотворчої позиції;

-невідповідність між курсом на побудову парламентської республіки та політичними, соціально-економічними реаліями 1917—1918 pp.;

-відсутність міжнародної підтримки , особливо з боку Антанти.

Білет № 38

1. Україна в першій світовій війні, світовий баланс сил, національні інтереси України;

2. Південне товариство декабристів -

3.1. На яких державно-правових засадах УСРР вступала до РС 1921-1922 рр.?

3.2. Періодизація Великого розселення слов’ян.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]