1.Політика неп і воєнного комунізму.

«Воєнний комунізм» - державна політика надзвичайних заходів, запроваджених більшовицьким урядом Радянської Росії в період з 1918 по 1921 pp.

Метою політики «воєнного комунізму» були: побудова комунізму насильницькими методами, мобілізація ресурсів для боротьби з противниками радянської влади, підготовка до світової соціалістичної революції.

Політика «воєнного комунізму» містила в собі: одержавлення економіки, припинення товарно-грошових відносин, введення продрозкладки (примусове вилучення продовольства у селянства), загальної трудової повинності, введення зрівняльної оплати праці, мілітаризацію суспільства, скасування комунальних платежів, плати за проїзд в транспорті ,заміна вільної торгівлі централізованим розподілом, фактична ліквідація грошового обігу;пропаганда комунізму, заперечення культурних надбань минулого; призвів до розвалу економіки, масових повстань

«Воєнний комунізм» забезпечував переважно військові потреби, але загалом був неефективним і посилював деградацію економіки. Однак катастрофічний стан економіки призвів до масового невдоволення цією політикою, що спричинило виступи проти більшовицького режиму. Для збереження влади В. Ленін ініціював прийняття рішення (у березні 1921 р. на X з'їзді РКП(б)) про заміну продрозкладки продподатком, що означало перехід від «воєнного комунізму» до нової економічної політики (непу).

Наслідки політики воєнного комунізму:

-Розрив економічних зв’язків між селом і містом.

-Посилення централізму; втрата приватної ініціативи.

-Зростання соціального напруження.

Нова економічна політика (НЕП) - новий напрямок внутрішньої політики радянської держави, затверджений з'їздом РКП(б) у березні

Політична криза в країні, про що свідчить «Кронштадтський заколот».

Економічна криза, виникла в першу чергу через політику «воєнного комунізму».

;Скасувалися раніше прийняті постанови про націоналізацію підприємств, на яких працювало понад п’яти робітників. Більше третини усіх промислових підприємств, переважно дрібних і середніх, були здані в оренду.

- бідні селяни взагалі звільнялися від податку;

- після виплати податку селяни здобували право вільно розпоряджатися плодами своєї праці, продавати їх; це сприяло підвищенню

-матеріальної зацікавленості селян у виробництві сільськогосподарської продукції;

2.Антигітлерівська коаліція–військовополітичний союз держав, які у 1941-1945 pp. боролися з нацистською Німеччиною та її союзниками. Після нападу Німеччини на СРСР лідери Великої Британії (22.06.1941 р.) та США (23 червня) заявили про необхідність об'єднання всіх сил, що протистояли агресивним державам. 12.07.1941р. у Москві було підписано угоду між СРСР і Великою Британією про спільні дії у війні з Німеччиною, що й поклало початок створенню антигітлерівської коаліції.

Білет № 17

1. Розкрити та проаналізувати причини роздробленості та розпаду України-Руси.

Княжий період від сер ХІІст. оцінювався радянською історіографією однозначно негативно-як феодальна роздробленість Русі, занепад держави. Проте історичні факти і об’єктивний аналіз подій дозволяють сказати про настання нового етапу в історії княжої доби з сер ХІІст. З цього часу встановлення реального державного контролю над територією всієї Русі могло бути досягнуте тільки шляхом послаблення центральної влади, передачі її функцій окремим землям та удільним князям, відбувається остаточне формування феодальної системи. Послаблення влади центру над регіонами супроводжується розвитком міст, економічним піднесенням регіонів, розвитком самобутньої культури. Стає дедалі очевиднішою політична різниця між регіонами Київської Русі.

Даючи загальну оцінку цьому етапові нашої історії, можна зробити висновки, що: 1. Децентралізація, роздроблення–це явище об’єктивне, закономірне, воно випливало з самого характеру суспільно-економічного розвитку в Київській державі ХІІст. У країні формується клас землевласників – феодалів, які стають не лише економічною, а й політичною силоюна своїх землях. 2.Київська Русь у сер ХІІст. зовсім не розпалася, змінилася лише форма державного устрою. Єдину й централізовану монархію змінила монархія федеративна. 3.Явище роздробленості суперечливе і неоднозначне. Майже всі князі обстоювали позицію відновлення єдиної Київської держави, але кожен із них бачив великим князем себе. Важливим фактором такого єднання була половецька загроза.

Політичні (-велика держава-імперія, що обіймала обширну територію, об’єднана силою і примусом, з часом розпадається, нею важко управляти з єдиного центру; -сила бере верх над законом, відбуваються постійні міжусобні війни князів за київський престол; не врегульоване право спадкоємності; -прагнення окремих земель до політичної самостійності і незалежності від центру; -відсутність серед спадкоємців династій політика-особистості, якими були Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.

2. Берестейська унія (1596р)-об'єднання православної церкви України та Білорусі з католицькою церквою в 1596р при підлеглості православної церкви Папі Римському, визнанні основних католицьких догматів і збереженні православної обрядності. ЇЇ було проголошено на церковному соборі в Бресті. В результаті Берестейської церковної унії утворилася Українська греко-католицька церква (уніатська церква ).