3. 1. Пояснити таблицю.

3.2. Вибрати правильне твердження. (Щось про 4ий Універсал).

Білет № 20

1. «Договірна федерація»

2. Конститу́ція Пили́па о́рлика

«Договірна федерація»  Після завершення громадянської війни Українська СРР, як і інші радянські республіки, що утворилися після розвалу Російської імперії, була юридично незалежною державою: вона не входила до складу жодної сусідньої держави, мала власну конституцію, органи державної влади та управління, видавала республіканські закони, стежила за їхнім виконанням. Але державний суверенітет УСРР був досить вузьким. Це проявлялося насамперед у тому, що всі радянські республіки мали спільне політичне керівництво. Правлячою була більшовицька партія, місцеві республіканські організації якої не мали автономії. В умовах однопартійності РКП(б) перестала бути звичайною політичною партією, тобто громадсько-політичною організацією, добровільним союзом однодумців, що впливають на розвиток суспільства через своїх членів, обраних до представницьких органів. Вона підмінювала ці органи, диктуючи їм свої рішення, діючи замість них, формуючи їх склад. Керівництво радянськими республіками, оскільки їхні уряди складалися з більшовиків, здійснювалося через місцеві партійні комітети з одного центру - ЦК РКП(б). Це робило їх залежними від пануючих у центрі настроїв. У ході громадянської війни радянська Україна втратила найважливіші атрибути суверенності. Після встановлення воєнної єдності радянських республік була сформована у 1919 р. спільна для всіх республік армія, єдине військове керівництво, котре діяло за вказівками і під безпосереднім контролем ЦК РКП(б). За роки війни склалась єдина фінансова система. Керівництво найважливішими галузями народного господарства здійснювалося з єдиного центру - ВРНГ РСФРР. Найважливіші закони РСФРР діяли на територіях інших радянських республік. Щоправда, для підтвердження їх чинності інколи приймалися відповідні декрети цих республік. Україна стала чітко окресленим національним і територіальним утворенням, що відображало її національну самобутність.

Конститу́ція Пили́па О́рлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною такозацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затвердженийшведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається з преамбули та 16 статей. Пам'ятка української політико-філософської та правової думки. За оцінкою українських істориків є однією з перших європейських конституцій нового часу ^[1].Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання.

3.1. тест 1 про причини поразки дисидентів - залякування (спеціальні «бесіди» в органах КДБ, організація різноманітних «кампаній» у пресі); - застосування адміністративних санкцій (догани, звільнення з роботи); - арешти та ув’язнення; - ізоляція у психічних лікарнях.  3.2. другий тест про державу яка існувала в Причорномор’ї в 10 столітті рядом зі слов’янами (Хозарський каганат)

Білет № 21

1. Причини та наслідки національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького. Оцінка подій Переяславської Ради. Визвольна війна спалахнула в середині 17ст, сили, що брали в ній участь, ставили за мету визволення України з-під влади Речі Посполитої. Нова політична еліта прагнула створити свою національну державу, сформувати в ній соціально-економічний лад з козацькою власністю на землю. Війна характеризується переплетінням національно-визвольних та соціальних мотивів

Передумови: •Формування української ранньоновітньої нації, яка у межах Речі Посполитої фактично не мала шансів на повноцінний розвиток. •Перетворення українського козацтва на провідну політичну силу,що виражала ідеї народу і внаслідок загострення протиріч між Україною і великодержавними амбіціями Польщі відігравала роль суспільного детонатора. •Поширення ідей боротьби за національну незалежність та особисту свободу людини, які набули поширення на той час у Європі.

Причини:•Козацтво зазнавало постійних утисків: магнати відбирали в них хутори, луки, ставки, млини, змушували платити податки. За будь-яку непокору козаків кидали до в'язниць, де їх катували. •Посилюється гноблення селянства, яке дедалі більше ототожнюється з польським пануванням. Крім панщини, селяни мусили виконувати й інші різноманітні натуральні та грошові повинності, а також працювати в маєтку феодала. •Чинилися перешкоди вступу українців до цехів, заняття ними ремеслом чи торгівлею. •Збільшився тиск на православну церкву, звичайним людям насаджували уніатство або католицизм. •Застосовувалися обмеження щодо освіти та вживання української мови.

Великим і значним було релігійне протистояння православ’я і католицизму, тим більше, що інтереси українців і поляків оберталися в колі двох різних світоглядів. Війна почалася в лютому 1648 із захопленням Запорізької Січі і обрання гетьманом Хмельницького. Рушійними силами революції були козаки, селяни, міщани, шляхта. Характер війни був всенародний, нац-визв,справедливий. Лідером став Хмельницький,син дрібного шляхтича, на початку війни – чигиринський сотник.

2. Городельська унія 1413—угода між польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та великим князем литовським Вітовтом, укладена 2 жовтня 1413 року у місті Городлі на р.Зх Буг. Рішення угоди, заперечуючи положення Кревської унії 1385 р., підтверджували існування Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського як окремої незалежної держави. Результатом Городельської унії було послаблення союзу Литви та Польщі у війнах із Тевтонським орденом.

3. Неолітична революція-процесс переходу від традиційного привласню вального господарства (мисливство, збиральництво, рибальство) до відтворюючого (землеробство і скотарство) Термін запровадив англійський археолог Г. Чайлд. Завдяки Н.р люди не тільки досягли помітного зростання продуктивних сил, а й створили сприятливіші умови життя. Характерні ознаки: Винайдення і поширення якісно нових способів виготовлення знарядів праці. Нових видів виробництва та виготовлення штучних продуктів. Перехід до осілого способу життя. Суттєве зрушення у демографічній сфері.

Білет №22

1. Політика Перебудови Горбачова (демократія і гласність).

2. Кирило-Мефодіївське братство -

3.1. Пояснити, чому Б.Хмельницький обрав Московію як союзника у війні проти Польщі, основні причини.

3.2. Назвати причини проголошення 4го Універсалу.