Тема 3. Система оподаткування підприємства

1.Суть та функції податків

Податки ― це система обов'язкових платежів підприємств, організацій, установ та населення, що є одним з основних джерел формування доходів державного бюджету на всіх його рівнях.

За економічною суттю податки є відносинами, які виникають між державою та юридичними і фізичними особами з приводу примусового відчуження нею частини новоствореної вартості в грошовій формі, її вилучення і перерозподілу для фінансування.

За рахунок коштів державного бюджету фінансуються капітальні вкладення в економіку держави, соціальний захист населення, соціально-культурна сфера, науково-дослідні роботи, управління та оборона держави.

Діалектика податків полягає в тому, що з одного боку податки зменшують доходи юридичних осіб і громадян, а з іншого боку саме за рахунок податків держава формує фонд грошових коштів, за допомогою якого розширює державний попит і споживання.

В Україні принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів та обов'язкових платежів, напрями їх зарахування, платників податків і об'єкти оподаткування, відповідальність за порушення Законодавства України регламентує Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 року з змінами і доповненнями. Становлення системи оподаткування почалось з прийняттям цього закону. ІІ варіант Закону “Про систему оподаткування був прийнятий 2.02.94 р., останній варіант (ІІІ) було ухвалено 18.02.97 року.

Право встановлювати та змінювати ставки податків має тільки Верховна Рада України.

Система оподаткування - це сукупність податків, зборів і обов'язкових платежів до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.

Підсистеми оподаткування:

1. Оподаткування фізичних осіб.

2. Оподаткування юридичних осіб.

Класифікація податків:

1. За спрямуванням:

• податки, які сплачуються в державний бюджет (місцевий бюджет);

• змішані податки частина яких сплачується в державний бюджет, частина в місцевий бюджет (податок з власників транспортних засобів);

• податки, за рахунок яких формуються спеціальні позабюджетні фонди (фонд соціального страхування, пенсійний фонд, фонд соціального страхування, страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань).

2. За складовими ціни, на які відносяться податки:

• податки, які відносяться на витрати виробництва (плата за землю);

• податки, що сплачуються з прибутку (податок на прибуток);

• акцизи, які включаються до ціни реалізації понад відпускну ціну підприємства (ПДВ, Акцизний збір, мито).

3. За співвідношенням між ставкою податку та величиною доходу:

• прогресивні - податки, середня ставка яких зростає з ростом суми доходу;

• регресивні - податки, середня ставка яких зменшується з ростом суми доходу;

• пропорційні - податки, середня ставка яких є незмінною і не залежить від величини доходів.

4. За способом стягнення податків (за формою оподаткування):

• прямі податки - податки, що стягуються з доходів (прибутковий податок з громадян);

• непрямі податки - податки, що включаються до ціни продукції і сплачуються за рахунок коштів покупців (ПДВ, акцизний збір).

5. За об'єктом оподаткування (за економічним змістом об’єкта оподаткування):

• податки на доходи підприємств, організацій, громадян;

• податки на майно, транспортні засоби;

• податок на додану вартість.

6. За суб'єктом оподаткування:

• податки, які сплачуються юридичними особами;

• податки, які сплачуються фізичними особами (громадянами).

Кожен податок містить такі елементи:

• об'єкт оподаткування - предмети, що підлягають оподаткуванню (майно, прибуток, товар);

• суб'єкт оподаткування (платник податку) - фізична або юридична особа, на яку законом покладено обов'язок сплачувати податок;

• джерело сплати податку - дохід суб'єкта, з якого сплачується податок;

• одиниця оподаткування - одиниця виміру об'єкта податку (для прибуткового податку - грошова одиниця, для земельного - гектар);

• податкова ставка - величина податку на одиницю оподаткування;

• податкові пільги - повне або часткове звільнення юридичних та фізичних осіб від податків, повне або часткове звільнення від сплати податку певного виду діяльності або об’єкту оподаткування, пониження ставок оподаткування і використання нульової ставки, зменшення належної до сплати суми нарахованого податку і використання податкового кредиту.

Перелік податкових пільг приводиться у відповідних законах України та інструкціях Міністерства України, Державної податкової адміністрації України та інших державних органів, про порядок нарахування та сплати тих чи інших податків.

Податкам властиві 2 основні функції: фіскальна та регулююча.

Суть фіскальної функції полягає в тому, що з її допомогою держава акумулює частину національного доходу, формуючи при цьому державні грошові фонди і створюючи таким чином матеріальні умови для функціонування держави.

Фіскальна функція значною мірою зумовлює регулюючу функцію податків. Податки, як одна з форм перерозподілу національного доходу в значній мірі впливають на процес відтворення, стимулюючи або послаблюючи надходження грошових коштів підприємства, розширюючи або зменшуючи платоспроможність населення.

Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава регулює пропорції в економічній структурі виробництва, обміну. Податки справляють значний вплив на реалізацію виробництва і темпи нагромадження капіталу.

Фіскальна та регулююча функції тісно пов'язані. Очевидно, що зростання податкових ставок скорочує перспективи виробництва і відповідно зменшує надходження в бюджетні фонди.

Численні економічні дослідження, а також багаторічний досвід оподаткування підприємницької діяльності у високорозвинутих державах світу свідчить про те, що максимальний показник податкових вилучень не повинен перевищувати 30% загальних доходів підприємства.

Зміщення пріоритетів привело до того, що замість регулюючої (стимулюючої) на перший план вийшла фіскальна функція. Прагнення держави забезпечити доходну частину державного бюджету зумовило спад виробництва, зниження стимулів до праці.