2.2. Характеристика товарної політики свк «Біотех лтд»

Як відомо з практики, основне завдання товарної політики — створити такий товар (окремий виріб, послугу чи їх сукупність) і так ним керувати, щоб інші елементи маркетингової діяльності були непотрібні взагалі або їх використовували як допоміжні для досягнення цілей підприємства. Як свідчить практика, на багатьох підприємствах відсутні будь-які концепції та програми управління товарною політикою. Це викликано не тільки суб’єктивними причинами, але й об’єктивними обставинами. Після завершення процесів роздержавлення та приватизації значна частина виробничих підприємств продовжує випускати ті види продукції, які традиційно входили у їх попередні виробничі програми. Зміни у товарному асортименті в поточному періоді обмежуються не тільки взятими на себе зобов’язаннями збереження на певний час спеціалізації, а цілим рядом інших обставин, серед яких велику роль відіграють наявні виробничі потужності та якісний стан виробничого апарату.

Тобто, товарний асортимент таких підприємств формується переважно під впливом внутрішніх факторів. В той же час розвиток ринкових відносин призводить до посилення впливу факторів зовнішнього середовища, які в цих умовах стають визначальними при визнанні випущеної продукції товаром. Невідповідність виробничого асортименту продукції існуючому попиту має негативні наслідки як для підприємств, так і для споживачів. Порушення одного з фундаментальних принципів маркетингу вимагає налагодження системи моніторингу за попитом споживачів, пропозицією з боку інших підприємств, досліджень всіх параметрів проміжного та зовнішнього середовища, які мають суттєвий вплив на формування виробничих програм як в поточному, так і в перспективному періоді.

В сучасних умовах товарна політика підприємств повинна мати маркетинговий характер. Метою формування їх товарної політики має стати найбільш повне задоволення потреб споживачів у товарах при найменших витратах. Це вимагає комплексного та системного підходів до формування основних методичних положень управління товарною політикою підприємств, яка втілюється в ту чи іншу стратегію.

Структурно маркетингова товарна політика в усіх підприємствах, в тому числі і в СВК «Біотех ЛТД», складається з трьох частин:

- розробки товару (створення нових чи модифікація існуючих). Модифікація - це внесення змін у технологічні, конструктивні, нормативні, екологічні та естетичні параметри товару;

- обслуговування товару (забезпечення сталості відповідних характеристик товару, що користується попитом. Особливо важливим є контроль за якістю продукції на всіх етапах - від розробки до продажу);

- елімінування - зняття товару з виробництва.

Таблиця 2.4

Структура посівних площ, валового збору та урожайності у свк «Біотех лтд» за 2011 рік

№ п/п	Назва культури	Посівна площа, га	%	Урожай-ність (ц/га)	Валовий збір (т)
1	Озима пшениця	245	15,4	19,8	485
2	картопля	600	37,7	83	4980
3	Кукурудза	385	24,2	47,3	1821
4	Інші овочі	131	8	-	-
5	Соняшник	230	14,5	23,8	547
Разом		1591	100	Х	Х

Джерело: Розрахунки автора за даними звітності підприємства

З таблиці 2.4 видно, що дане підприємство в основному займається вирощуванням картоплі про що свідчить посівна площа яка у відсотках становить майже 40% від загальної посівної площі. На рис. 2.2. ми зобразили графічно посівні площі СВК «Біотех ЛТД».

Рис. 2.2. Структура посівних площ СВК «Біотех ЛТД» за 2011 рік

Картопля є одним з основних продуктів харчування людей. У продовольчому балансі країни продукція картоплярства посідає друге місце, тому в народі картоплю називають другим хлібом. Вона в значній мірі використовується як сировина для переробної промисловості та кормова культура для тваринництва. Україна займає одне з провідних місць у .світі по валовому виробництву та виробництву картоплі на душу населення. Падіння реальних доходів населення внесло суттєві корективи в структуру харчування. При зменшенні використання продуктів тваринного походження споживання картоплі на душу населення дещо зросло (з 123,8 кг в 1995 р. до 130,4 кг в 2009 р.), відбулася натуралізація в забезпеченні населення цією продукцією, що спричинило руйнацію системи заготівлі, звузило місткість ринку картоплі.

Виробництво картоплі практично не зменшилося, тоді як усіх інших видів продукції скоротилося майже у два рази (табл. 2.5).

Таблиця 2.5