План лекції



9.1. Банкрутство як результат розвитку кризо­вих явищ в діяльності підприємства. Фінансово-економічні передумови та наслід­ки виникнення ситуації банкрутства. Види банкрутства підприємства

Кризове явище – стале погіршення окремого кількісного або якісного показника функціонування підприємства, яке має локальний та несуттєвий негативний вплив на процеси його життєдіяльності.

Кризовий стан підприємства – критична за своїми наслідками сукупність кризових явищ та сфер їх прояв, наявність якої призводить до економічної загибелі під­при­ємства – примусової чи самостійної ліквідації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Економічне банкрутство – значне розбалансування внас­лі­док розгортання системної фінансової кризи еко­но­мічного організму підприємства з відповідною неможливістю фінан­со­вого забезпечення своєї діяльності та неліквідною струк­турою балансу.

Суб’єкти

ринку

Наслідки рішення про банкрутство підприємства

1. Держава (бюджет)

• розбалансованість економіки у цілому, по­гіршення макроекономічних про­по­зи­цій;

• зменшення надходжень до державного бюджету та позабюджетних фондів.

2. Населення

• неотримання необхідних товарів (послуг);

• погіршення рівноваги між попитом і пропозицією, зростання роздрібних цін.

3. Господарські партнери

• невиконання прийнятих зобов’язань що­до виконання робіт, виробництва продукції;

• розрив господарських зв’язків та тех­но­ло­гічних ланок;

• погіршення фінансового становища підприємств-партнерів.

4. Працівники

• втрата робочих місць і, відповідно, заробітної платні.

5. Кредитори

• ймовірність недостатності ліквідаційної маси майна для задоволення усіх вимог;

• отримання збитків по операціях з під­при­ємством-банкрутом.



Інститут банкрутства являє собою юридичний засіб розв’язання економічної проблеми, пов’язаної з не­спро­можністю підприємства розрахуватися по своїх зовніш­ніх зобов’язаннях та продовжувати фінан­сування бізнесу.



Основним законодавчим нормативним актом, який ре­гу­лює умови та порядок визнання підприємства банк­ру­том є Закон України "Про відновлення плато­спро­мож­ності боржника або визнання його банкрутом"

Безспірні вимоги кредиторів – грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.



Умисне та фіктивне банкрутство тягнуть за собою кримінальну відповідальність винних осіб.



9.2. Процедура розгляду справи про банкрутство підприємства в Україні

Процедура порушення та розгляду справи про банкрутство підприємств в Україні регламентується розділом 2 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"



9.3. Ліквідаційна процедура: порядок та організаційно-фінансові умови її проведення

Ліквідація - припинення діяльності суб’єкта підпри­єм­ни­ць­кої діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.



З метою захисту інтересів кредиторів тривалість ліквідаційної процедури обмежена 12-ма місяцями.

Точкою відліку початку ліквідаційної процедури є дата винесення господарським судом ухвалили про визнання боржника банкрутом, яке приймається в разі відсутності ініціатив стосовно санації боржника з боку комітету кредиторів.

Ліквідатор – фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому Законом порядку. Пропозиція щодо особи ліквідатора вноситься до суду згідно з рішенням зборів кредиторів. Повноваження ліквідатора визначені законом.



9.4. Санація підприємства як інструмент протидії банкрутству. Умови, форми та інструменти проведення санації

Санація (судова) – система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.



Впродовж судової санації може укладатися мирова угода з кредиторами підприємства, під якою розу­міється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Досудова санація передбачає впровадження системи заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управ­ля­ти майном) боржника, інвестор з метою запобігання банк­рут­ству боржника шляхом реорга­нізаційних, орга­ні­за­цій­но-госпо­дарських, управлінських, інвести­цій­них, тех­ніч­них, фі­нан­со­во-економічних, правових заходів, що здійс­ню­ються до початку порушення провадження у справі про банкрутство.