![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Посібник для студентів вузів Суми, 2005
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки....................... 6
- •Розділ іі. Поняття......................................................................... 10
- •Розділ ііі. Судження..................................................................... 41
- •3.1. Судження як форма мислення...................................... 41
- •4.2. Закон суперечності......................................................... 74
- •5.12. Складноскорочені силогізми..................................... 116
- •Розділ VI. Аналогія..................................................................... 149
- •8.3. Спростування................................................................ 167
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.................................................................................................. 245
- •Розділ і. Предмет і значення логіки
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •Усі юристи вивчають логіку.
- •Сократ людина.
- •Земля - планета.
- •Отже, Петренко економіст.
- •1.2. Практичне значення логіки
- •Розділ 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Мовні засоби виразу поняття
- •2.3. Логічні способи формування понять
- •2.4. Зміст і обсяг поняття
- •2.5. Види понять
- •2.6. Відношення між поняттями
- •Поняття
- •Порівнювані
- •Несумісні
- •2.7. Логічні операції над поняттями
- •Запитання для повторення навчального матеріалу
- •Вправи та задачі
- •Розділ 3. Судження
- •3.1. Судження як форма мислення
- •3.2. Судження і речення
- •3.3. Види простих суджень
- •3.4. Ділення атрибутивних суджень по кількості і якості.
- •3.5. Розподіл термінів в атрибутивних судженнях
- •3.6. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
- •3.7. Модальні судження
- •3.8. Складні судження
- •3.9. Логічний аналіз питань і відповідей
- •3.10. Види відповідей
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Розділ IV. Закони логіки
- •4.1. Закон тотожності
- •4.2. Закон суперечності
- •4.3. Закон виключеного третього
- •4.4. Закон достатньої підстави
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу
- •Задачі та вправи
- •Розділ V. Умовивід.
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •1. Усі метали електропровідні.
- •2. Усі давньогрецькі філософи були демократами.
- •5.2. Безпосередні умовиводи
- •Деякі s не єР.
- •Деякі s єР
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.3. Простий категоричний силогізм
- •Мідь є металом.
- •5.4. Аксіома силогізму
- •5.5. Правила простого категоричного силогізму
- •Закон - це нормативний акт.
- •Усі планети світять відображувальним світлом.
- •Мова – це суспільне явище.
- •5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •Деякі ссавці живуть у воді.
- •5.7. Модуси простого категоричного силогізму
- •5.8. Перетворення модусів 2, 3 і 4 фігур в модуси 1 фігури.
- •5.9. Категоричні силогізми, засновками яких є виділяючи судження
- •5.10. Скорочений силогізм
- •(А) Олово – метал.
- •5.11. Складні силогізми
- •1)Усі предмети змінюються.
- •2)Усі планети змінюються.
- •5.12. Складноскорочені силогізми
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.13. Дедуктивні умовиводи
- •Якщо в, тоС.
- •Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.
- •5.14. Розділові умовиводи
- •1. Лекції бувають корисними або цікавими.
- •2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.
- •5.15. Умовно-розділові умовиводи
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.16. Індуктивні умовиводи Загальна характеристика індуктивних умовиводів.
- •Повна індукція.
- •Неповна індукція.
- •У червні місяці мені перебіг дорогу чорний кіт і я потерпів
- •Популярна індукція
- •Наукова індукція
- •Метод єдиної подібності
- •Випадки Обставини Явище, яке спостерігається
- •Поєднаний метод подібності та відмінності
- •Метод супутніх змін
- •За умови а2вс виникає явищеа2.
- •Метод залишків
- •5.17. Зв'язок індукції та дедукції в процесі пізнання
- •Розділ VI. Аналогія
- •6.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі.
- •7.1. Поняття гіпотези і її структура
- •7.2. Побудова гіпотези
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Розділ 8. Доведення і спростування.
- •8.1. Будова та види доведення
- •8.2. Види доведення
- •8.3. Спростування
- •8.4. Спростування аргументів
- •8.5. Спростування демонстрації
- •8.6. Правила доведення і спростування
- •Б) Правила і помилки стосовно аргументів.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Логічний словник
- •Поняття с – студент-спортсмен.
- •Отже, деякі елементарні частки складають структуру
- •Відповіді
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.
- •Розділ 2. Поняття.
- •Розділ 3. Судження
- •Розділ 4. Основні закони логіки.
- •Розділ 5. Умовиводи.
- •Розділ 6. Логічні основи аргументації.
- •Використана література Підручники та посібники
- •Словники
- •Збірник вправ
- •Популярна література
8.5. Спростування демонстрації
Як зазначалося, демонстрація (форма доказу) в доведенні є певним способом зв’язку тези з аргументами. Доведення її неспроможності полягає у встановленні неспроможності форми зв'язку тези і аргументів.
Наприклад: потрібно довести тезу: ”Дана речовина є білковим з'єднанням”. Будуємо доведення:
Усі білкові з'єднання мають у своєму складі азот.
Дана речовина має у своєму складі азот.
Отже, дана речовина є білковим з'єднанням.
Доведення є неспроможним, оскільки в ньому порушено правило другої фігури: „Один із засновків повинен бути заперечуваним” і правило термінів: ”Середній термін повинен бути розподіленим хоча б в одному засновку”.
8.6. Правила доведення і спростування
Для того, щоб доведення і спростування дали бажаний результат, необхідно додержуватися певних правил, порушення яких веде до помилок. Правила і помилки діляться на декілька груп, в залежності від того, до якого елементу доказу вони відносяться. Виділяють правила і помилки стосовно тези, стосовно аргументів і стосовно демонстрації.
а) Правила і помилки стосовно тези.
Теза доведення або спростування повинна бути чітко і ясно виділена і сформульована. Вона не повинна складатися із двозначних понять чи суджень. Перед доведенням тези потрібно перш за все:
- чітко визначити сенс понять, з яких складаються судження тези, а потім визначити сенс суджень і самої тези;
- визначити кількісні і якісні характеристики суджень, якщо вони модальні, то визначити їх модальні характеристики.
- якщо теза формулюється складними судженнями, то потрібно з'ясувати характер їх логічних зв'язок.
Приклад неясної тези: „Стародавні греки зробили великий внесок у розвиток філософії”. У даній тезі не визначено, про яких стародавніх греків йде мова, як визначається поняття “великий внесок”.
Теза повинна залишатися незмінною на протязі всього доведення. Дане правило обґрунтовується вимогами закону тотожності, який вказує на те, що не можна в процесі висловлювання про що–небудь ототожнювати нетотожні поняття або здійснювати підміну понять.
Наприклад: коли замість тези „Безтолкова відповідь на запитання” починають обґрунтовувати як рівнозначне їй судження: „Безтолкова людина”. Або коли в судово-слідчій діяльності замість тези про причетність певної людини до злочину доказують тезу про те що вона скоїла злочин.
Різновидами помилки підміни тези є і такі помилки як доведення до людини або публіки, хто занадто доводить, той нічого не доводить.
Логічна помилка доведення до людинибуває в тих випадках, коли замість того, щоб доводити або спростовувати істинність тези, говорять не про неї, а про порядність, хоробрість, високі нагороди людини тощо.
Логічна помилка доведення до публіки полягає в тім, що замість того, щоб доводити або спростовувати тезу, звертаються до публіки, намагаються викликати у неї співчуття, позитивні емоції переживання.
Логічна помилка хто занадто багато доводить, то й нічого не доводить буває в тих випадках, коли замість доведення тези доводять істинність положення, яке значно більше за обсягом і з якого безпосередньо не випливає істинність тези. наприклад, замість того щоб обґрунтувати тезу про шляхи подолання екологічної кризи говорять про сучасну екологічну ситуацію, науково-технічну революцію і її наслідки.