8.5. Спростування демонстрації

Як зазначалося, демонстрація (форма доказу) в доведенні є певним способом зв’язку тези з аргументами. Доведення її неспроможності полягає у встановленні неспроможності форми зв'язку тези і аргументів.

Наприклад: потрібно довести тезу: ”Дана речовина є білковим з'єднанням”. Будуємо доведення:

Усі білкові з'єднання мають у своєму складі азот.

Дана речовина має у своєму складі азот.

Отже, дана речовина є білковим з'єднанням.

Доведення є неспроможним, оскільки в ньому порушено правило другої фігури: „Один із засновків повинен бути заперечуваним” і правило термінів: ”Середній термін повинен бути розподіленим хоча б в одному засновку”.

8.6. Правила доведення і спростування

Для того, щоб доведення і спростування дали бажаний результат, необхідно додержуватися певних правил, порушення яких веде до помилок. Правила і помилки діляться на декілька груп, в залежності від того, до якого елементу доказу вони відносяться. Виділяють правила і помилки стосовно тези, стосовно аргументів і стосовно демонстрації.

а) Правила і помилки стосовно тези.

Теза доведення або спростування повинна бути чітко і ясно виділена і сформульована. Вона не повинна складатися із двозначних понять чи суджень. Перед доведенням тези потрібно перш за все:

- чітко визначити сенс понять, з яких складаються судження тези, а потім визначити сенс суджень і самої тези;

- визначити кількісні і якісні характеристики суджень, якщо вони модальні, то визначити їх модальні характеристики.

- якщо теза формулюється складними судженнями, то потрібно з'ясувати характер їх логічних зв'язок.

Приклад неясної тези: „Стародавні греки зробили великий внесок у розвиток філософії”. У даній тезі не визначено, про яких стародавніх греків йде мова, як визначається поняття “великий внесок”.

Теза повинна залишатися незмінною на протязі всього доведення. Дане правило обґрунтовується вимогами закону тотожності, який вказує на те, що не можна в процесі висловлювання про що–небудь ототожнювати нетотожні поняття або здійснювати підміну понять.

Наприклад: коли замість тези „Безтолкова відповідь на запитання” починають обґрунтовувати як рівнозначне їй судження: „Безтолкова людина”. Або коли в судово-слідчій діяльності замість тези про причетність певної людини до злочину доказують тезу про те що вона скоїла злочин.

Різновидами помилки підміни тези є і такі помилки як доведення до людини або публіки, хто занадто доводить, той нічого не доводить.

Логічна помилка доведення до людинибуває в тих випадках, коли замість того, щоб доводити або спростовувати істинність тези, говорять не про неї, а про порядність, хоробрість, високі нагороди людини тощо.

Логічна помилка доведення до публіки полягає в тім, що замість того, щоб доводити або спростовувати тезу, звертаються до публіки, намагаються викликати у неї співчуття, позитивні емоції переживання.

Логічна помилка хто занадто багато доводить, то й нічого не доводить буває в тих випадках, коли замість доведення тези доводять істинність положення, яке значно більше за обсягом і з якого безпосередньо не випливає істинність тези. наприклад, замість того щоб обґрунтувати тезу про шляхи подолання екологічної кризи говорять про сучасну екологічну ситуацію, науково-технічну революцію і її наслідки.