- •Посібник для студентів вузів Суми, 2005
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки....................... 6
- •Розділ іі. Поняття......................................................................... 10
- •Розділ ііі. Судження..................................................................... 41
- •3.1. Судження як форма мислення...................................... 41
- •4.2. Закон суперечності......................................................... 74
- •5.12. Складноскорочені силогізми..................................... 116
- •Розділ VI. Аналогія..................................................................... 149
- •8.3. Спростування................................................................ 167
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.................................................................................................. 245
- •Розділ і. Предмет і значення логіки
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •Усі юристи вивчають логіку.
- •Сократ людина.
- •Земля - планета.
- •Отже, Петренко економіст.
- •1.2. Практичне значення логіки
- •Розділ 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Мовні засоби виразу поняття
- •2.3. Логічні способи формування понять
- •2.4. Зміст і обсяг поняття
- •2.5. Види понять
- •2.6. Відношення між поняттями
- •Поняття
- •Порівнювані
- •Несумісні
- •2.7. Логічні операції над поняттями
- •Запитання для повторення навчального матеріалу
- •Вправи та задачі
- •Розділ 3. Судження
- •3.1. Судження як форма мислення
- •3.2. Судження і речення
- •3.3. Види простих суджень
- •3.4. Ділення атрибутивних суджень по кількості і якості.
- •3.5. Розподіл термінів в атрибутивних судженнях
- •3.6. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
- •3.7. Модальні судження
- •3.8. Складні судження
- •3.9. Логічний аналіз питань і відповідей
- •3.10. Види відповідей
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Розділ IV. Закони логіки
- •4.1. Закон тотожності
- •4.2. Закон суперечності
- •4.3. Закон виключеного третього
- •4.4. Закон достатньої підстави
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу
- •Задачі та вправи
- •Розділ V. Умовивід.
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •1. Усі метали електропровідні.
- •2. Усі давньогрецькі філософи були демократами.
- •5.2. Безпосередні умовиводи
- •Деякі s не єР.
- •Деякі s єР
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.3. Простий категоричний силогізм
- •Мідь є металом.
- •5.4. Аксіома силогізму
- •5.5. Правила простого категоричного силогізму
- •Закон - це нормативний акт.
- •Усі планети світять відображувальним світлом.
- •Мова – це суспільне явище.
- •5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •Деякі ссавці живуть у воді.
- •5.7. Модуси простого категоричного силогізму
- •5.8. Перетворення модусів 2, 3 і 4 фігур в модуси 1 фігури.
- •5.9. Категоричні силогізми, засновками яких є виділяючи судження
- •5.10. Скорочений силогізм
- •(А) Олово – метал.
- •5.11. Складні силогізми
- •1)Усі предмети змінюються.
- •2)Усі планети змінюються.
- •5.12. Складноскорочені силогізми
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.13. Дедуктивні умовиводи
- •Якщо в, тоС.
- •Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.
- •5.14. Розділові умовиводи
- •1. Лекції бувають корисними або цікавими.
- •2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.
- •5.15. Умовно-розділові умовиводи
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.16. Індуктивні умовиводи Загальна характеристика індуктивних умовиводів.
- •Повна індукція.
- •Неповна індукція.
- •У червні місяці мені перебіг дорогу чорний кіт і я потерпів
- •Популярна індукція
- •Наукова індукція
- •Метод єдиної подібності
- •Випадки Обставини Явище, яке спостерігається
- •Поєднаний метод подібності та відмінності
- •Метод супутніх змін
- •За умови а2вс виникає явищеа2.
- •Метод залишків
- •5.17. Зв'язок індукції та дедукції в процесі пізнання
- •Розділ VI. Аналогія
- •6.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі.
- •7.1. Поняття гіпотези і її структура
- •7.2. Побудова гіпотези
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Розділ 8. Доведення і спростування.
- •8.1. Будова та види доведення
- •8.2. Види доведення
- •8.3. Спростування
- •8.4. Спростування аргументів
- •8.5. Спростування демонстрації
- •8.6. Правила доведення і спростування
- •Б) Правила і помилки стосовно аргументів.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Логічний словник
- •Поняття с – студент-спортсмен.
- •Отже, деякі елементарні частки складають структуру
- •Відповіді
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.
- •Розділ 2. Поняття.
- •Розділ 3. Судження
- •Розділ 4. Основні закони логіки.
- •Розділ 5. Умовиводи.
- •Розділ 6. Логічні основи аргументації.
- •Використана література Підручники та посібники
- •Словники
- •Збірник вправ
- •Популярна література
3.5. Розподіл термінів в атрибутивних судженнях
У судженнях терміни (S і P) можуть бути розподілені або не розподілені
Термін вважається розподіленим, якщо він узятий у повному обсязі.
Це означає, що у судженні йде мова про усі предмети, які відображаються в терміні. Якщо термін узятий не в повному обсязі, то він не розподілений, тобто в судженні йде мова не про усі предмети, які відображаються в терміні. Розглянемо як розподілені терміни (S і P) в загальностверджувальних, загальнозаперечуваних, частковостверджувальних і частковозаперечуваних судженнях.
В загальностверджувальних судженнях (А), як правило, суб'єкт розподілений, а предикат не розподілений.
Наприклад: у судженні „Усі планети обертаються навколо Сонця” суб’єкт розподілений, бо він береться у повному обсязі, оскільки мова йде про усі планети сонячної системи. Предикат береться не в повному обсязі і тому він не розподілений. Обсяг поняття „обертаються навколо Сонця” значно більший, бо навколо Сонця обертаються і інші небесні тіла. Обсяг предиката не вичерпується обсягом суб'єкта.
У переважній кількості загальностверджувальних суджень поняття, яке є суб'єктом підпорядковане поняттю, яке є предикатом. Графічно це відношення можна зобразити круговими схемами (див. рис. 14).
Рис. 14
Бувають такі загальностверджувальні судження, в яких як суб'єкт, так і предикат розподілені. В них поняття, яке є суб'єктом знаходиться у відношенні рівнозначності (тотожності) з поняттям, яке є предикатом.
Наприклад: в таких судження як „Квадрат – це геометрична фігура, яка має чотири рівних сторони і чотири прямих кути” і „Юрій Гагарін – перший космонавт світу” і суб’єкт і предикат розподілені(див. рис. 15).
Рис. 15
Означені судження і судження з виділяючим суб'єктом теж відносяться до суджень, у яких і суб'єкт і предикат є термінами, що розподілені.
Наприклад: „Тільки деякі гармати стріляють навісним вогнем”(означене частковостверджувальне судження), „Тільки людина з вищою освітою може бути викладачем”(судження з виділяючим суб'єктом).
В загальнозаперечуваних судженнях (Е) і суб'єкт і предикат розподілені. Це пов'язано з тим, що обсяг поняття, яке стоїть на місці предиката, повністю виключається із обсягу поняття, яке стоїть на місці суб'єкта.
Наприклад: „Жодна держава не може втручатися у внутрішнє життя іншого народу”, „Жоден ссавець не є птицею”, „Жоден обвинувачуваний не був оправданим”. У даних судженнях обсяг суб'єкта повністю виключається із обсягу предиката (див. рис. 16).
Рис. 16
У частково стверджувальних судженнях (І) як суб'єкт, так і предикат є нерозподіленими.
Наприклад: у судженні „Деякі метали є благородними” нерозподіленість поняття „метал”, яке є суб'єктом, самоочевидна, на це указує квантор „деякі”. Поняття „благородними”, яке є предикатом, теж є нерозподіленим, оскільки його обсяг частково співпадає з обсягом поняття „метали” (див. рис. 17).
Рис. 17
Бувають випадки, коли в частковостверджувальних судженнях предикат розподілений.
Наприклад: в судженні „Деякі юристи – адвокати” суб'єкт „юристи” нерозподілений, оскільки в ньому мислиться тільки деяка частина юристів. Предикат „адвокати” розподілений , оскільки він береться в повному обсязі. В даному суджені обсяг поняття , яке є предикатом повністю включається до обсягу поняття, яке є суб'єктом(відношення підпорядкування) (див. рис. 18).
Рис. 18
В частковозаперечуваних судженнях(О) суб'єкт завжди нерозподілений, а предикат завжди розподілений.
Наприклад: „Деякі злочини не розкриваються”, „Деякі люди не уміють плавати”, „Деякі птиці не відлітають у теплі краї”. В таких судженнях предикат повністю виключається із частини обсягу суб'єкта (див. рис. 19).
Рис. 19
Питання про розподіл термінів важливе значення має в тих випадках, коли робляться висновки із засновків у безпосередніх та категоричних умовиводах. Для цього зручно користуватися таблицею розподілу термінів в атрибутивних судженнях, яка дається нижче.
Види суджень Терміни |
А |
Е |
І |
О |
S |
+ |
+ |
- |
- |
P |
() |
+ |
() |
+ |
Рис. 20
Розподіленість термінів позначається знаком „+”, а нерозподіленість - знаком „-“. Плюс в дужках означає, що бувають винятки, тобто коли предикат може бути розподіленим.
В таблиці показано, що суб'єкт розподілений в загальних судженнях (А і Е) і нерозподілений у часткових судженнях(І і О). Предикат розподілений в заперечуваних судженнях (Е і О) і нерозподілений, окрім винятків, у стверджувальних судженнях.