- •Посібник для студентів вузів Суми, 2005
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки....................... 6
- •Розділ іі. Поняття......................................................................... 10
- •Розділ ііі. Судження..................................................................... 41
- •3.1. Судження як форма мислення...................................... 41
- •4.2. Закон суперечності......................................................... 74
- •5.12. Складноскорочені силогізми..................................... 116
- •Розділ VI. Аналогія..................................................................... 149
- •8.3. Спростування................................................................ 167
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.................................................................................................. 245
- •Розділ і. Предмет і значення логіки
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •Усі юристи вивчають логіку.
- •Сократ людина.
- •Земля - планета.
- •Отже, Петренко економіст.
- •1.2. Практичне значення логіки
- •Розділ 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Мовні засоби виразу поняття
- •2.3. Логічні способи формування понять
- •2.4. Зміст і обсяг поняття
- •2.5. Види понять
- •2.6. Відношення між поняттями
- •Поняття
- •Порівнювані
- •Несумісні
- •2.7. Логічні операції над поняттями
- •Запитання для повторення навчального матеріалу
- •Вправи та задачі
- •Розділ 3. Судження
- •3.1. Судження як форма мислення
- •3.2. Судження і речення
- •3.3. Види простих суджень
- •3.4. Ділення атрибутивних суджень по кількості і якості.
- •3.5. Розподіл термінів в атрибутивних судженнях
- •3.6. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
- •3.7. Модальні судження
- •3.8. Складні судження
- •3.9. Логічний аналіз питань і відповідей
- •3.10. Види відповідей
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Розділ IV. Закони логіки
- •4.1. Закон тотожності
- •4.2. Закон суперечності
- •4.3. Закон виключеного третього
- •4.4. Закон достатньої підстави
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу
- •Задачі та вправи
- •Розділ V. Умовивід.
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •1. Усі метали електропровідні.
- •2. Усі давньогрецькі філософи були демократами.
- •5.2. Безпосередні умовиводи
- •Деякі s не єР.
- •Деякі s єР
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.3. Простий категоричний силогізм
- •Мідь є металом.
- •5.4. Аксіома силогізму
- •5.5. Правила простого категоричного силогізму
- •Закон - це нормативний акт.
- •Усі планети світять відображувальним світлом.
- •Мова – це суспільне явище.
- •5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •Деякі ссавці живуть у воді.
- •5.7. Модуси простого категоричного силогізму
- •5.8. Перетворення модусів 2, 3 і 4 фігур в модуси 1 фігури.
- •5.9. Категоричні силогізми, засновками яких є виділяючи судження
- •5.10. Скорочений силогізм
- •(А) Олово – метал.
- •5.11. Складні силогізми
- •1)Усі предмети змінюються.
- •2)Усі планети змінюються.
- •5.12. Складноскорочені силогізми
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.13. Дедуктивні умовиводи
- •Якщо в, тоС.
- •Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.
- •5.14. Розділові умовиводи
- •1. Лекції бувають корисними або цікавими.
- •2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.
- •5.15. Умовно-розділові умовиводи
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.16. Індуктивні умовиводи Загальна характеристика індуктивних умовиводів.
- •Повна індукція.
- •Неповна індукція.
- •У червні місяці мені перебіг дорогу чорний кіт і я потерпів
- •Популярна індукція
- •Наукова індукція
- •Метод єдиної подібності
- •Випадки Обставини Явище, яке спостерігається
- •Поєднаний метод подібності та відмінності
- •Метод супутніх змін
- •За умови а2вс виникає явищеа2.
- •Метод залишків
- •5.17. Зв'язок індукції та дедукції в процесі пізнання
- •Розділ VI. Аналогія
- •6.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі.
- •7.1. Поняття гіпотези і її структура
- •7.2. Побудова гіпотези
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Розділ 8. Доведення і спростування.
- •8.1. Будова та види доведення
- •8.2. Види доведення
- •8.3. Спростування
- •8.4. Спростування аргументів
- •8.5. Спростування демонстрації
- •8.6. Правила доведення і спростування
- •Б) Правила і помилки стосовно аргументів.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Логічний словник
- •Поняття с – студент-спортсмен.
- •Отже, деякі елементарні частки складають структуру
- •Відповіді
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.
- •Розділ 2. Поняття.
- •Розділ 3. Судження
- •Розділ 4. Основні закони логіки.
- •Розділ 5. Умовиводи.
- •Розділ 6. Логічні основи аргументації.
- •Використана література Підручники та посібники
- •Словники
- •Збірник вправ
- •Популярна література
Мідь є металом.
Отже, мідь – електропровідна.
У даному силогізмі, судження, які знаходяться над лінією є засновками, а судження, яке знаходиться під лінією є висновком силогізму. Поняття „метали”, „електропровідні”, „мідь” є термінами силогізму.
Поняття, яке є суб'єктом висновку, називаєтьсяменшим терміном.
В наведеному прикладі меншим терміном є поняття „мідь”. Поняття, яке є предикатом висновку, називається більшим терміном. В наведеному прикладі більшим терміном є поняття „електропровідна”. Менший термін позначається літерою S, а більший термін – літерою Р. Менший і більший терміни називаються крайніми термінами. S і Р входять тільки в один із засновків.
Засновок, до складу якого входить більший термін, називається більшим засновком, а засновок, до складу якого входить менший термін, називається меншим засновком.
Менший і більший засновок визначається не місцем, яке вони займають у силогізмі.
Наприклад, в умовиводі:
Петренко – юрист.
Усі юристи вивчають теорію доказу.
Отже, Петренко вивчає теорію доказу.
Меншим засновком є судження „Петренко – юрист”, який стоїть на першому місці в силогізмі, а більшим засновком є судження „Усі юристи вивчають теорію доказу”, який стоїть на другому місці.
Термін, який повторюється у більшому і меншому засновках називається середнім терміном (від лат. terminus medius), він пов'язує між собою крайні терміни.
Саме завдяки середньому терміну із двох суджень, які є засновками, виводиться нове судження, яке є висновком.
Виходячи із розглянутої структури простого категоричного силогізму, його можна визначити як умовивід про відношення двох термінів (S і Р) на основі їх відношення до третього терміну (М).
5.4. Аксіома силогізму
Аксіома (від грец. axioma – положення, яке приймається без доказу) силогізму має два визначення:
Все, що стверджується або заперечується відносно усіх предметів певного класу, стверджується або заперечується і відносно одного або декількох предметів даного класу.
Ознака ознаки речі є ознакою самої речі: те, що суперечить ознаці речі, суперечить і самій речі.
Аксіомою силогізму визначається як структура, так і висновок силогізму.
Структура силогізму: Усі М є Р.
Усі SєМ.
Отже Усі S є Р.
визначається тим, що певний клас предметів М має ознаку Р і тому кожний предмет або частина предметів даного класу має ознаку Р.
Відношення між суб'єктом (S), середнім терміном (M) і предикатом (Р) можна проілюструвати з допомогою кругів Ейлера як поняттями, які знаходяться у відношенні підпорядкування.
Рис. 31
Якщо обсяг поняття S входить в обсяг поняття М, а обсяг поняття М входить в обсяг поняття Р, то і обсяг поняття S входить в обсяг поняття Р.
Наприклад:
Усі поняття (М) мають обсяг і зміст(Р).
Вартість (S) - поняття(М).
Отже, поняття вартість (S) має обсяг і зміст(Р).
А якщо клас предметів М не входить не входить в клас предметів Р, то і кожний предмет класу S, що входить до класу М, також не входить до класу Р (рис. 32).
Рис. 32
5.5. Правила простого категоричного силогізму
Як зазначалося, у силогізмі висновок може не витікати не тільки тоді, коли висновки хибні, але й тоді, коли висновки істинні, а силогізм побудований невірно. Розглянемо правила, яких потрібно додержуватися у силогізмах.
П р а в и л а т е р м і н і в
1. У силогізмі повинно бути три терміна (S, Р і М) - не більше й не менше.
Порушення цього правила веде до логічної помилки, „почетверіння термінів”. Розглянемо приклад, в якому дане правило порушується:
Закони не створюються людьми.