- •Посібник для студентів вузів Суми, 2005
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки....................... 6
- •Розділ іі. Поняття......................................................................... 10
- •Розділ ііі. Судження..................................................................... 41
- •3.1. Судження як форма мислення...................................... 41
- •4.2. Закон суперечності......................................................... 74
- •5.12. Складноскорочені силогізми..................................... 116
- •Розділ VI. Аналогія..................................................................... 149
- •8.3. Спростування................................................................ 167
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.................................................................................................. 245
- •Розділ і. Предмет і значення логіки
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •Усі юристи вивчають логіку.
- •Сократ людина.
- •Земля - планета.
- •Отже, Петренко економіст.
- •1.2. Практичне значення логіки
- •Розділ 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Мовні засоби виразу поняття
- •2.3. Логічні способи формування понять
- •2.4. Зміст і обсяг поняття
- •2.5. Види понять
- •2.6. Відношення між поняттями
- •Поняття
- •Порівнювані
- •Несумісні
- •2.7. Логічні операції над поняттями
- •Запитання для повторення навчального матеріалу
- •Вправи та задачі
- •Розділ 3. Судження
- •3.1. Судження як форма мислення
- •3.2. Судження і речення
- •3.3. Види простих суджень
- •3.4. Ділення атрибутивних суджень по кількості і якості.
- •3.5. Розподіл термінів в атрибутивних судженнях
- •3.6. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
- •3.7. Модальні судження
- •3.8. Складні судження
- •3.9. Логічний аналіз питань і відповідей
- •3.10. Види відповідей
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Розділ IV. Закони логіки
- •4.1. Закон тотожності
- •4.2. Закон суперечності
- •4.3. Закон виключеного третього
- •4.4. Закон достатньої підстави
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу
- •Задачі та вправи
- •Розділ V. Умовивід.
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •1. Усі метали електропровідні.
- •2. Усі давньогрецькі філософи були демократами.
- •5.2. Безпосередні умовиводи
- •Деякі s не єР.
- •Деякі s єР
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.3. Простий категоричний силогізм
- •Мідь є металом.
- •5.4. Аксіома силогізму
- •5.5. Правила простого категоричного силогізму
- •Закон - це нормативний акт.
- •Усі планети світять відображувальним світлом.
- •Мова – це суспільне явище.
- •5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •Деякі ссавці живуть у воді.
- •5.7. Модуси простого категоричного силогізму
- •5.8. Перетворення модусів 2, 3 і 4 фігур в модуси 1 фігури.
- •5.9. Категоричні силогізми, засновками яких є виділяючи судження
- •5.10. Скорочений силогізм
- •(А) Олово – метал.
- •5.11. Складні силогізми
- •1)Усі предмети змінюються.
- •2)Усі планети змінюються.
- •5.12. Складноскорочені силогізми
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.13. Дедуктивні умовиводи
- •Якщо в, тоС.
- •Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.
- •5.14. Розділові умовиводи
- •1. Лекції бувають корисними або цікавими.
- •2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.
- •5.15. Умовно-розділові умовиводи
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.16. Індуктивні умовиводи Загальна характеристика індуктивних умовиводів.
- •Повна індукція.
- •Неповна індукція.
- •У червні місяці мені перебіг дорогу чорний кіт і я потерпів
- •Популярна індукція
- •Наукова індукція
- •Метод єдиної подібності
- •Випадки Обставини Явище, яке спостерігається
- •Поєднаний метод подібності та відмінності
- •Метод супутніх змін
- •За умови а2вс виникає явищеа2.
- •Метод залишків
- •5.17. Зв'язок індукції та дедукції в процесі пізнання
- •Розділ VI. Аналогія
- •6.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі.
- •7.1. Поняття гіпотези і її структура
- •7.2. Побудова гіпотези
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Розділ 8. Доведення і спростування.
- •8.1. Будова та види доведення
- •8.2. Види доведення
- •8.3. Спростування
- •8.4. Спростування аргументів
- •8.5. Спростування демонстрації
- •8.6. Правила доведення і спростування
- •Б) Правила і помилки стосовно аргументів.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Логічний словник
- •Поняття с – студент-спортсмен.
- •Отже, деякі елементарні частки складають структуру
- •Відповіді
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.
- •Розділ 2. Поняття.
- •Розділ 3. Судження
- •Розділ 4. Основні закони логіки.
- •Розділ 5. Умовиводи.
- •Розділ 6. Логічні основи аргументації.
- •Використана література Підручники та посібники
- •Словники
- •Збірник вправ
- •Популярна література
Популярна індукція
Популярна індукція (або індукція через простий перелік) – це умовивід, в якому на основі виявлення повторюваності ознак у деяких елементів класу шляхом їх простого переліку, робиться висновок про належність цих ознак усім елементам класу.
Популярна індукція ґрунтується на основі на основі повторюваності різних ознак чи властивостей у тих чи інших предметах, явищах і відсутності суперечливих фактів.
Наприклад: висновок про те, що „Всі лебеді білі”, який був зроблений на основі популярної індукції, довгий час вважався істинним. Але, як відомо, у ХІХ ст. європейці в Австралії знайшли суперечливий факт: „Існують чорні лебеді”. Отже, висновок про те що всі лебеді білі є невірним.
Неповна індукція використовується як в теоретичній, так і практичній діяльності людини. Ще за первісної доби з допомогою неї людина здійснювала класифікацію рослин на цілющі і не цілющі, формувала прикмети, передбачала ті чи інші явища.
Ймовірність висновків популярної індукції визначається кількістю випадків, які спостерігаються і способом їх вибору. Суперечливість популярної індукції полягає в тому, що вона, з одного боку, може призвести до омани (або дати хибні висновки), а з іншого - дає достовірне знання, сприяє формуванню наукових ідей і вирішенню різних проблем.
Наукова індукція
Науковою індукцією називають умовиводи, в засновках яких виражається як повторюваність ознак предметів деякого класу, так і причинно-наслідкова залежність ознаки від певного явища чи події.
Існує п'ять методів виявлення причинних зв'язків між явищами: метод єдиної подібності; метод єдиної відмінності; поєднаний метод подібності та відмінності; метод супутніх змін; метод залишків.
В основі даних методів лежить принцип всезагального взаємозв’язку, згідно з яким безпричинних явищ і предметів не буває, а також необхідний характер зв'язку і послідовність у часі між явищами того чи іншого процесу чи події.
Метод єдиної подібності
Ґрунтується на такому правилі: якщо яка-небудь обставина постійно передує досліджуваному явищу при зміні всіх інших умов, то, ймовірно, саме вона є причиною явища.
З допомогою даного метода серед умов, що передують досліджуваному явищу знаходять таку, яка йому передує постійно. Це є підставою для ймовірного висновку про те , що певна умова знаходиться у причинному зв'язку з досліджуваним явищем.
Наприклад: в одній із лікарень у хворого після прийому ліків виникала алергія. Лікар дослідив, що алергія у хворого виникала у трьох випадках (див. рис. 31 ).
Дата |
Ліки, які одержував хворий |
Спостережуване явище |
10.12 |
Аспірин Ампіцилін Німід |
Алергія |
12.12 |
Анальгін Амбраксол Аспірин |
Алергія |
15.12 |
Аспірин Корвалол Тетралін |
Алергія |
Рис. 31
Схема цього методу:
АВС – а
АДЕ – а
АFМ – а
Отже, причина явища (а) є обставина А.
Метод єдиної відмінності ґрунтується на такому правилі: якщо за наявності певних умов настає досліджуване явище, і відсутнє тоді, коли цих умов немає, то саме ці умови, ймовірно, і є причиною досліджуваного явища.
Для застосування метода відмінності необхідні два випадки, в одному із яких досліджуване явище настає, а в іншому не настає. При чому другий випадок повинен відрізнятися від першого лише однією обставиною, а інші обставини однакові.
Метод відмінності називають методом знаходження різного в подібному.
Схема методу: