- •Посібник для студентів вузів Суми, 2005
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки....................... 6
- •Розділ іі. Поняття......................................................................... 10
- •Розділ ііі. Судження..................................................................... 41
- •3.1. Судження як форма мислення...................................... 41
- •4.2. Закон суперечності......................................................... 74
- •5.12. Складноскорочені силогізми..................................... 116
- •Розділ VI. Аналогія..................................................................... 149
- •8.3. Спростування................................................................ 167
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.................................................................................................. 245
- •Розділ і. Предмет і значення логіки
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •Усі юристи вивчають логіку.
- •Сократ людина.
- •Земля - планета.
- •Отже, Петренко економіст.
- •1.2. Практичне значення логіки
- •Розділ 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Мовні засоби виразу поняття
- •2.3. Логічні способи формування понять
- •2.4. Зміст і обсяг поняття
- •2.5. Види понять
- •2.6. Відношення між поняттями
- •Поняття
- •Порівнювані
- •Несумісні
- •2.7. Логічні операції над поняттями
- •Запитання для повторення навчального матеріалу
- •Вправи та задачі
- •Розділ 3. Судження
- •3.1. Судження як форма мислення
- •3.2. Судження і речення
- •3.3. Види простих суджень
- •3.4. Ділення атрибутивних суджень по кількості і якості.
- •3.5. Розподіл термінів в атрибутивних судженнях
- •3.6. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
- •3.7. Модальні судження
- •3.8. Складні судження
- •3.9. Логічний аналіз питань і відповідей
- •3.10. Види відповідей
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Розділ IV. Закони логіки
- •4.1. Закон тотожності
- •4.2. Закон суперечності
- •4.3. Закон виключеного третього
- •4.4. Закон достатньої підстави
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу
- •Задачі та вправи
- •Розділ V. Умовивід.
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •1. Усі метали електропровідні.
- •2. Усі давньогрецькі філософи були демократами.
- •5.2. Безпосередні умовиводи
- •Деякі s не єР.
- •Деякі s єР
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.3. Простий категоричний силогізм
- •Мідь є металом.
- •5.4. Аксіома силогізму
- •5.5. Правила простого категоричного силогізму
- •Закон - це нормативний акт.
- •Усі планети світять відображувальним світлом.
- •Мова – це суспільне явище.
- •5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •Деякі ссавці живуть у воді.
- •5.7. Модуси простого категоричного силогізму
- •5.8. Перетворення модусів 2, 3 і 4 фігур в модуси 1 фігури.
- •5.9. Категоричні силогізми, засновками яких є виділяючи судження
- •5.10. Скорочений силогізм
- •(А) Олово – метал.
- •5.11. Складні силогізми
- •1)Усі предмети змінюються.
- •2)Усі планети змінюються.
- •5.12. Складноскорочені силогізми
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.13. Дедуктивні умовиводи
- •Якщо в, тоС.
- •Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.
- •5.14. Розділові умовиводи
- •1. Лекції бувають корисними або цікавими.
- •2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.
- •5.15. Умовно-розділові умовиводи
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.16. Індуктивні умовиводи Загальна характеристика індуктивних умовиводів.
- •Повна індукція.
- •Неповна індукція.
- •У червні місяці мені перебіг дорогу чорний кіт і я потерпів
- •Популярна індукція
- •Наукова індукція
- •Метод єдиної подібності
- •Випадки Обставини Явище, яке спостерігається
- •Поєднаний метод подібності та відмінності
- •Метод супутніх змін
- •За умови а2вс виникає явищеа2.
- •Метод залишків
- •5.17. Зв'язок індукції та дедукції в процесі пізнання
- •Розділ VI. Аналогія
- •6.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі.
- •7.1. Поняття гіпотези і її структура
- •7.2. Побудова гіпотези
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Розділ 8. Доведення і спростування.
- •8.1. Будова та види доведення
- •8.2. Види доведення
- •8.3. Спростування
- •8.4. Спростування аргументів
- •8.5. Спростування демонстрації
- •8.6. Правила доведення і спростування
- •Б) Правила і помилки стосовно аргументів.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Логічний словник
- •Поняття с – студент-спортсмен.
- •Отже, деякі елементарні частки складають структуру
- •Відповіді
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.
- •Розділ 2. Поняття.
- •Розділ 3. Судження
- •Розділ 4. Основні закони логіки.
- •Розділ 5. Умовиводи.
- •Розділ 6. Логічні основи аргументації.
- •Використана література Підручники та посібники
- •Словники
- •Збірник вправ
- •Популярна література
Розділ VI. Аналогія
6.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.
Пізнавальна діяльність людини не обмежується використанням дедуктивних та індуктивних умовиводів. В науковому мисленні використовується і такий метод як логічний перехід від відомого знання про окремий предмет або про їх множину до нового знання про інший окремий предмет або їх множину. В логіці такий метод називається аналогією.
Термін „аналогія”(від грец. analoqia відповідність) вживається в сенсі відповідності, подібності предметів і явищ, тотожності їх відношень.
Аналогією називається такий умовивід, в якому від схожості предметів в одних ознаках робиться висновок про схожість цих предметів в інших ознаках.
Наприклад: гіпотеза про те, що на Марсі є життя обґрунтовується тим, що а) Марс і Земля подібні по величині; б) на Землі і на Марсі є атмосфера; в) дані планети є достатньо охолодженими; г) на Землі є життя.
Структуру умовиводу за аналогією можна виразити такою схемою:
А має ознаки авсd.
В має ознаки авс.
Отже, ймовірно, що В має ознаку d.
Існують декілька видів умовиводів по аналогії.
Аналогія властивостей характеризується тим, що два предмета або декілька предметів певної множини мають такі подібні властивості, які дають підставу зробити висновок, що вони можуть бути подібними і в деяких інших властивостях.
В наведеному вище прикладі про виникнення гіпотези „На Марсі є життя” використовується аналогія властивостей.
Аналогія відносин - це такий умовивід, у якому уподібнюють один одному не два окремих предмети, а два відношення між предметами. Самим предметам можуть бути не притаманні подібні властивості і ці предмети можуть бути зовсім різними по своїй природі, але у них є подібні відношення з іншими предметами.
Саме ця ознака і може бути підставою для висновку. З історії науки відомо, що Резерфорд побудував планетарну модель атома на основі порівняння відношення між ядром атома і електронами і відношенням між Сонцем і планетами.
Строга аналогія - є умовивід, в якому мається необхідний зв’язок ознак подібності з ознакою, яка переноситься.
Прикладом строгої аналогії буде така схема:
Обставина А має ознаки авсdе.
Обставина В має ознаки авсd.
Із сукупності ознак авсd необхідно випливає „е”.
Отже, предмет В має ознаку „е”.
Строга аналогія використовується в наукових доказах. Так, наприклад, висновок про ознаки подібності трикутників здійснюється по строгій аналогії. „Якщо три кути одного трикутника рівні трьом кутам іншого трикутника, то ці трикутники подібні”.
Нестрога аналогія, на відміну від строгої, дає не вірогідне знання, а ймовірне.
Прикладом нестрогої аналогії є випробовування моделі реактивного літака в лабораторних умовах і висновок про те, що побудований літак буде мати ті ж самі характеристики, що й модель. Між літаком і його моделлю є істотні відмінності, які виражаються як кількісними так і якісними характеристиками.
Є декілька умов, які підвищують ступінь ймовірності в нестрогій аналогії. По-перше, це подібність предметів, які порівнюються, по кількості істотних ознак – чим більше істотних ознак, тим більш ймовірний висновок по аналогії. По-друге, відсутність істотних відмінностей між предметами, які порівнюються. По-третє, ступінь ймовірності знання про залежність між ознаками, які подібні і тими, що переносяться.
Якщо ігноруються дані умови, то аналогія може стати хибною.
Наприклад: концепція соціального дарвінізму, яка виникла в кінці 19 – поч. 20 в.в., і якій притаманне зведення закономірностей розвитку суспільства до закономірностей біологічної еволюції і висунення законів природного відбору, боротьби за існування і невизначеної змінності як таких, що є визначальними факторами суспільного життя створена на основі хибної аналогії.
Аналогія органічно пов'язана з методом моделювання (від лат.modus, фр. Modele - зразок, взірець). За допомогою моделювання досліджуються різні об'єкти на моделях. Моделями можуть бути різні матеріальні конструкції, ідеальні об'єкти, схеми аналогічні предмету, який досліджується. Модель є як об'єктом, так засобом вивчення оригінала.
Інколи метод моделювання використовується коли об'єкт, що досліджується, по тим чи іншим причинам є недоступним або має дуже велику цінність.
Наприклад: значно вигідніше досліджувати модель сучасного підводного човна, створену з допомогою комп’ютера.