- •Посібник для студентів вузів Суми, 2005
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки....................... 6
- •Розділ іі. Поняття......................................................................... 10
- •Розділ ііі. Судження..................................................................... 41
- •3.1. Судження як форма мислення...................................... 41
- •4.2. Закон суперечності......................................................... 74
- •5.12. Складноскорочені силогізми..................................... 116
- •Розділ VI. Аналогія..................................................................... 149
- •8.3. Спростування................................................................ 167
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.................................................................................................. 245
- •Розділ і. Предмет і значення логіки
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •Усі юристи вивчають логіку.
- •Сократ людина.
- •Земля - планета.
- •Отже, Петренко економіст.
- •1.2. Практичне значення логіки
- •Розділ 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Мовні засоби виразу поняття
- •2.3. Логічні способи формування понять
- •2.4. Зміст і обсяг поняття
- •2.5. Види понять
- •2.6. Відношення між поняттями
- •Поняття
- •Порівнювані
- •Несумісні
- •2.7. Логічні операції над поняттями
- •Запитання для повторення навчального матеріалу
- •Вправи та задачі
- •Розділ 3. Судження
- •3.1. Судження як форма мислення
- •3.2. Судження і речення
- •3.3. Види простих суджень
- •3.4. Ділення атрибутивних суджень по кількості і якості.
- •3.5. Розподіл термінів в атрибутивних судженнях
- •3.6. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
- •3.7. Модальні судження
- •3.8. Складні судження
- •3.9. Логічний аналіз питань і відповідей
- •3.10. Види відповідей
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Розділ IV. Закони логіки
- •4.1. Закон тотожності
- •4.2. Закон суперечності
- •4.3. Закон виключеного третього
- •4.4. Закон достатньої підстави
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу
- •Задачі та вправи
- •Розділ V. Умовивід.
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •1. Усі метали електропровідні.
- •2. Усі давньогрецькі філософи були демократами.
- •5.2. Безпосередні умовиводи
- •Деякі s не єР.
- •Деякі s єР
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.3. Простий категоричний силогізм
- •Мідь є металом.
- •5.4. Аксіома силогізму
- •5.5. Правила простого категоричного силогізму
- •Закон - це нормативний акт.
- •Усі планети світять відображувальним світлом.
- •Мова – це суспільне явище.
- •5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •Деякі ссавці живуть у воді.
- •5.7. Модуси простого категоричного силогізму
- •5.8. Перетворення модусів 2, 3 і 4 фігур в модуси 1 фігури.
- •5.9. Категоричні силогізми, засновками яких є виділяючи судження
- •5.10. Скорочений силогізм
- •(А) Олово – метал.
- •5.11. Складні силогізми
- •1)Усі предмети змінюються.
- •2)Усі планети змінюються.
- •5.12. Складноскорочені силогізми
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.13. Дедуктивні умовиводи
- •Якщо в, тоС.
- •Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.
- •5.14. Розділові умовиводи
- •1. Лекції бувають корисними або цікавими.
- •2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.
- •5.15. Умовно-розділові умовиводи
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.16. Індуктивні умовиводи Загальна характеристика індуктивних умовиводів.
- •Повна індукція.
- •Неповна індукція.
- •У червні місяці мені перебіг дорогу чорний кіт і я потерпів
- •Популярна індукція
- •Наукова індукція
- •Метод єдиної подібності
- •Випадки Обставини Явище, яке спостерігається
- •Поєднаний метод подібності та відмінності
- •Метод супутніх змін
- •За умови а2вс виникає явищеа2.
- •Метод залишків
- •5.17. Зв'язок індукції та дедукції в процесі пізнання
- •Розділ VI. Аналогія
- •6.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі.
- •7.1. Поняття гіпотези і її структура
- •7.2. Побудова гіпотези
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Розділ 8. Доведення і спростування.
- •8.1. Будова та види доведення
- •8.2. Види доведення
- •8.3. Спростування
- •8.4. Спростування аргументів
- •8.5. Спростування демонстрації
- •8.6. Правила доведення і спростування
- •Б) Правила і помилки стосовно аргументів.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Логічний словник
- •Поняття с – студент-спортсмен.
- •Отже, деякі елементарні частки складають структуру
- •Відповіді
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.
- •Розділ 2. Поняття.
- •Розділ 3. Судження
- •Розділ 4. Основні закони логіки.
- •Розділ 5. Умовиводи.
- •Розділ 6. Логічні основи аргументації.
- •Використана література Підручники та посібники
- •Словники
- •Збірник вправ
- •Популярна література
(А) Олово – метал.
Бувають ентимеми невірними. Для того щоб визначити, чи є вірною ентимема, її перетворюють у повний силогізм. Для цього перш за все потрібно з'ясувати, що пропущено в ентимемі: один із засновків чи висновок.
Для того щоб визначити чи є судження висновком або засновком слід звернути увагу на такі слова як „отже”, „тому”, „таким чином”, які передують висновку.
Якщо в ентимемі пропущений висновок, то його просто необхідно вивести із засновків.
Для відновлення ентимеми з пропущеним засновком необхідно визначити її фігуру. А для цього визначається положення середнього терміна, якість засновку і висновку . Слід мати на увазі, що схема S – М є ознакою меншого засновку як для першої, так і для другої фігур силогізму. Якщо судження заперечуване, то воно є засновком другої фігури(згідно з правилом другої фігури)
Схема М – Р є ознакою більшого засновку силогізму.
Деякі приклади перетворення ентимем у повний силогізм:
Дане знання – істина.
Отже, дане знання відповідає дійсності.
Слово „отже” передує судженню „дане знання відповідає дійсності” – це висновок. Тому S умовиводу - „дане знання”, предикат - „відповідає дійсності”, середній термін –„істина”. Засновок є меншим (S – М).
На основі цього можна зробити висновок про те, що більшим засновком буде судження: „істина – це знання, яке відповідає дійсності”.
Повний силогізм:
(А) Істина (М) – це знання, яке відповідає дійсності (Р).
(А) Дане знання (S) – істина (М).
(А) Отже, дане знання (S) – це знання, яке відповідає дійсності.
Перевіримо, чи є правильною ентимема:
Вчення партії вірне.
Отже, вчення партії – всесильне.
Аналіз ентимеми показує, що в ній пропущений більший засновок: „усі вірні вчення – всесильні”.
Перетворимо ентимему в повний силогізм:
Усі вірні вчення – всесильні.
Вчення партії – вірне.
Отже, вчення партії – всесильне.
Це перша фігура простого категоричного силогізму. Умовивід побудований вірно, правила не порушені. Але висновок зроблено невірно, оскільки судження: „усі вірні вчення – всесильні” є хибним, якщо не безглуздим.
5.11. Складні силогізми
Складний силогізм (полісилогізм) – це силогізм, який утворюється в результаті з'єднання декількох силогізмів таким чином, що висновок попереднього силогізму (просилогізма) стає засновком наступного силогізму (епісилогізму).
Якщо висновок одного силогізму стає більшим засновком для другого силогізму, то полісилогізм називається прогресивним, оскільки в ньому здійснюється перехід від більш загальних понять до менш загальних, але більших за змістом.
Полісилогізм називається регресивним, якщо в ньому висновок одного силогізму стає меншим засновком іншого силогізму. Рух думки в такому силогізмі здійснюється в напрямку від менш загальних понять до більш загальних, але менших за змістом.
Схема і приклад прогресивного полісилогізма, який складається із двох силогізмів:
Усі В суть А.
Усі С суть В.
(просилогізм)
Усі С суть В.
Усі С суть А.
Усі Д суть С. (епісілогізм)
Усі Д суть А.