(А) Олово – метал.

Бувають ентимеми невірними. Для того щоб визначити, чи є вірною ентимема, її перетворюють у повний силогізм. Для цього перш за все потрібно з'ясувати, що пропущено в ентимемі: один із засновків чи висновок.

Для того щоб визначити чи є судження висновком або засновком слід звернути увагу на такі слова як „отже”, „тому”, „таким чином”, які передують висновку.

Якщо в ентимемі пропущений висновок, то його просто необхідно вивести із засновків.

Для відновлення ентимеми з пропущеним засновком необхідно визначити її фігуру. А для цього визначається положення середнього терміна, якість засновку і висновку . Слід мати на увазі, що схема S – М є ознакою меншого засновку як для першої, так і для другої фігур силогізму. Якщо судження заперечуване, то воно є засновком другої фігури(згідно з правилом другої фігури)

Схема М – Р є ознакою більшого засновку силогізму.

Деякі приклади перетворення ентимем у повний силогізм:

Дане знання – істина.

Отже, дане знання відповідає дійсності.

Слово „отже” передує судженню „дане знання відповідає дійсності” – це висновок. Тому S умовиводу - „дане знання”, предикат - „відповідає дійсності”, середній термін –„істина”. Засновок є меншим (S – М).

На основі цього можна зробити висновок про те, що більшим засновком буде судження: „істина – це знання, яке відповідає дійсності”.

Повний силогізм:

(А) Істина (М) – це знання, яке відповідає дійсності (Р).

(А) Дане знання (S) – істина (М).

(А) Отже, дане знання (S) – це знання, яке відповідає дійсності.

Перевіримо, чи є правильною ентимема:

Вчення партії вірне.

Отже, вчення партії – всесильне.

Аналіз ентимеми показує, що в ній пропущений більший засновок: „усі вірні вчення – всесильні”.

Перетворимо ентимему в повний силогізм:

Усі вірні вчення – всесильні.

Вчення партії – вірне.

Отже, вчення партії – всесильне.

Це перша фігура простого категоричного силогізму. Умовивід побудований вірно, правила не порушені. Але висновок зроблено невірно, оскільки судження: „усі вірні вчення – всесильні” є хибним, якщо не безглуздим.

5.11. Складні силогізми

Складний силогізм (полісилогізм) – це силогізм, який утворюється в результаті з'єднання декількох силогізмів таким чином, що висновок попереднього силогізму (просилогізма) стає засновком наступного силогізму (епісилогізму).

Якщо висновок одного силогізму стає більшим засновком для другого силогізму, то полісилогізм називається прогресивним, оскільки в ньому здійснюється перехід від більш загальних понять до менш загальних, але більших за змістом.

Полісилогізм називається регресивним, якщо в ньому висновок одного силогізму стає меншим засновком іншого силогізму. Рух думки в такому силогізмі здійснюється в напрямку від менш загальних понять до більш загальних, але менших за змістом.

Схема і приклад прогресивного полісилогізма, який складається із двох силогізмів:

Усі В суть А.

Усі С суть В.

(просилогізм)

Усі С суть В.

Усі С суть А.

Усі Д суть С. (епісілогізм)

Усі Д суть А.