- •Посібник для студентів вузів Суми, 2005
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки....................... 6
- •Розділ іі. Поняття......................................................................... 10
- •Розділ ііі. Судження..................................................................... 41
- •3.1. Судження як форма мислення...................................... 41
- •4.2. Закон суперечності......................................................... 74
- •5.12. Складноскорочені силогізми..................................... 116
- •Розділ VI. Аналогія..................................................................... 149
- •8.3. Спростування................................................................ 167
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.................................................................................................. 245
- •Розділ і. Предмет і значення логіки
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •Усі юристи вивчають логіку.
- •Сократ людина.
- •Земля - планета.
- •Отже, Петренко економіст.
- •1.2. Практичне значення логіки
- •Розділ 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Мовні засоби виразу поняття
- •2.3. Логічні способи формування понять
- •2.4. Зміст і обсяг поняття
- •2.5. Види понять
- •2.6. Відношення між поняттями
- •Поняття
- •Порівнювані
- •Несумісні
- •2.7. Логічні операції над поняттями
- •Запитання для повторення навчального матеріалу
- •Вправи та задачі
- •Розділ 3. Судження
- •3.1. Судження як форма мислення
- •3.2. Судження і речення
- •3.3. Види простих суджень
- •3.4. Ділення атрибутивних суджень по кількості і якості.
- •3.5. Розподіл термінів в атрибутивних судженнях
- •3.6. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
- •3.7. Модальні судження
- •3.8. Складні судження
- •3.9. Логічний аналіз питань і відповідей
- •3.10. Види відповідей
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Розділ IV. Закони логіки
- •4.1. Закон тотожності
- •4.2. Закон суперечності
- •4.3. Закон виключеного третього
- •4.4. Закон достатньої підстави
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу
- •Задачі та вправи
- •Розділ V. Умовивід.
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •1. Усі метали електропровідні.
- •2. Усі давньогрецькі філософи були демократами.
- •5.2. Безпосередні умовиводи
- •Деякі s не єР.
- •Деякі s єР
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.3. Простий категоричний силогізм
- •Мідь є металом.
- •5.4. Аксіома силогізму
- •5.5. Правила простого категоричного силогізму
- •Закон - це нормативний акт.
- •Усі планети світять відображувальним світлом.
- •Мова – це суспільне явище.
- •5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •Деякі ссавці живуть у воді.
- •5.7. Модуси простого категоричного силогізму
- •5.8. Перетворення модусів 2, 3 і 4 фігур в модуси 1 фігури.
- •5.9. Категоричні силогізми, засновками яких є виділяючи судження
- •5.10. Скорочений силогізм
- •(А) Олово – метал.
- •5.11. Складні силогізми
- •1)Усі предмети змінюються.
- •2)Усі планети змінюються.
- •5.12. Складноскорочені силогізми
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.13. Дедуктивні умовиводи
- •Якщо в, тоС.
- •Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.
- •5.14. Розділові умовиводи
- •1. Лекції бувають корисними або цікавими.
- •2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.
- •5.15. Умовно-розділові умовиводи
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.16. Індуктивні умовиводи Загальна характеристика індуктивних умовиводів.
- •Повна індукція.
- •Неповна індукція.
- •У червні місяці мені перебіг дорогу чорний кіт і я потерпів
- •Популярна індукція
- •Наукова індукція
- •Метод єдиної подібності
- •Випадки Обставини Явище, яке спостерігається
- •Поєднаний метод подібності та відмінності
- •Метод супутніх змін
- •За умови а2вс виникає явищеа2.
- •Метод залишків
- •5.17. Зв'язок індукції та дедукції в процесі пізнання
- •Розділ VI. Аналогія
- •6.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі.
- •7.1. Поняття гіпотези і її структура
- •7.2. Побудова гіпотези
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Розділ 8. Доведення і спростування.
- •8.1. Будова та види доведення
- •8.2. Види доведення
- •8.3. Спростування
- •8.4. Спростування аргументів
- •8.5. Спростування демонстрації
- •8.6. Правила доведення і спростування
- •Б) Правила і помилки стосовно аргументів.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Логічний словник
- •Поняття с – студент-спортсмен.
- •Отже, деякі елементарні частки складають структуру
- •Відповіді
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.
- •Розділ 2. Поняття.
- •Розділ 3. Судження
- •Розділ 4. Основні закони логіки.
- •Розділ 5. Умовиводи.
- •Розділ 6. Логічні основи аргументації.
- •Використана література Підручники та посібники
- •Словники
- •Збірник вправ
- •Популярна література
Розділ V. Умовивід.
5.1. Загальна характеристика умовиводів
Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або декількох суджень виводиться нове судження.
Наприклад: Усі корисні копалини – природні багатства.
Уран – корисна копалина.
Отже, Уран – природне багатство.
Умовивід складається із засновку і висновку.
Засновок – це судження або декілька суджень, із яких виводиться нове знання.
Висновок – виведене із засновків судження.
У наведеному вище прикладі два судження над лінією є засновками. А судження під лінією – висновком.
Умовиводи бувають істинними і хибними. Істинні умовиводи побудовані логічно правильно і їх засновки є судженнями істинними. Хибні умовиводи або побудовані логічно неправильно або мають засновки, які є судженнями хибними.
Розглянемо два приклади:
1. Усі метали електропровідні.
Вода електропровідна.
Отже, вода метал.
У першому прикладі судження, з яких робиться висновок, є істинними , але висновок з необхідністю не випливає, бо умовивід побудований логічно неправильно.
2. Усі давньогрецькі філософи були демократами.
Платон – давньогрецький філософ.
Отже, Платон був демократом.
У другому прикладі висновок не випливає в силу того, що один із засновків є судженням хибним.
Умовиводи, у яких висновок робиться із двох або більшої кількості засновків, називаються опосередкованими.
5.2. Безпосередні умовиводи
Умовивід, у якому висновок робиться тільки із одного засновку, називається безпосереднім.
Наприклад:
Деякі члени речення є неголовними.
Деякі члени речення не є головними.
Перетворення – це така операція, внаслідок якої утворюються нові рівнозначні по сенсу судження, але протилежні по якості(кількість судження не змінюються).
Розглянемо як здійснюється операція перетворення в різних по кількості і якості судженнях.
Судження загальностверджувальне (А) перетворюється в судження загальнозаперечуване (Е).
Наприклад:
Схема перетворення:
Всі S є P.
Жодне S не є не-Р.
Усі студенти навчаються.
Жоден студент не є навчаючим.
Судження частковостверджувальні (І) перетворюються у частковозаперечувані судження(О). Схема перетворення:
Деякі S є Р - Деякі S не є не-Р.
(І) Деякі поняття є абстрактними.
(О) Деякі поняття не є не абстрактними.
Судження частковозаперечувані (О) перетворюються у частковостверджувальні судження (І). Схема перетворення:
Деякі s не єР.
Деякі S є Р.
Наприклад:
(О) Деякі службовці відділу не мають вищої освіти.
(І) Деякі службовці відділу мають не вищу освіту.
Обернення - це така операція, в результаті якої суб'єкт вихідного судження стає у вивідному судженні предикатом, а предикат – суб'єктом.
Інакше кажучи, щоб здійснити операцію обернення необхідно суб'єкт і предикат вихідного судження поміняти місцями у вивідному судженні.
Наприклад:
Рентабельними є деякі підприємства
Схема обернення:
S є Р
Р є S
Якість вивідного судження по відношенню до вихідного не змінюється, а кількість може змінюватися.
Розрізняють два види обернення: просте або чисте обернення і обернення з обмеженням. У простому оберненні кількість вивідного судження не змінюється, а в оберненні з обмеженням – змінюється.
Якщо предикат вихідного судження не розподілений, то обернення буде з обмеженням.
Наприклад:
(А) Усі кити – ссавці.
(І) Деякі ссавці – кити.
У даному прикладі вихідне судження є загальним, а вивідне частковим.
В оберненні без обмеження кількість вихідного і вивідного судження однакова.
Наприклад:
(І) Деякі адвокати – спортсмени.
(І) Деякі спортсмени – адвокати.
Загальностверджувальні судження обертаються з обмеженням і без обмеження.
Якщо у загальностверджувальному судженні предикат не розподілений, то воно обертається з обмеженням.
Наприклад:
(А) Усі столиці – міста.
(І) Деякі міста - столиці.
Схема обернення:
Усі S є Р.
Деякі Р є S.
Якщо у загальностерджувальному судженні предикат розподілений, то воно обертається без обмеження.
Наприклад:
(А) Тільки посадова особа може бути суб'єктом халатності.
(А) Суб'єктом халатності може бути тільки посадова особа.
Схема обернення:
Усі S є Р
Усі Р є S
Частковостверджувальні судження, в яких суб'єкт не розподілений, а предикат розподілений обертаються в загальностверджувальні судження.
Наприклад:
(І) Деякі юристи нотаріуси.
(А) Усі нотаріуси юристи.
Схема обернення: