![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Посібник для студентів вузів Суми, 2005
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки....................... 6
- •Розділ іі. Поняття......................................................................... 10
- •Розділ ііі. Судження..................................................................... 41
- •3.1. Судження як форма мислення...................................... 41
- •4.2. Закон суперечності......................................................... 74
- •5.12. Складноскорочені силогізми..................................... 116
- •Розділ VI. Аналогія..................................................................... 149
- •8.3. Спростування................................................................ 167
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.................................................................................................. 245
- •Розділ і. Предмет і значення логіки
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •Усі юристи вивчають логіку.
- •Сократ людина.
- •Земля - планета.
- •Отже, Петренко економіст.
- •1.2. Практичне значення логіки
- •Розділ 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Мовні засоби виразу поняття
- •2.3. Логічні способи формування понять
- •2.4. Зміст і обсяг поняття
- •2.5. Види понять
- •2.6. Відношення між поняттями
- •Поняття
- •Порівнювані
- •Несумісні
- •2.7. Логічні операції над поняттями
- •Запитання для повторення навчального матеріалу
- •Вправи та задачі
- •Розділ 3. Судження
- •3.1. Судження як форма мислення
- •3.2. Судження і речення
- •3.3. Види простих суджень
- •3.4. Ділення атрибутивних суджень по кількості і якості.
- •3.5. Розподіл термінів в атрибутивних судженнях
- •3.6. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
- •3.7. Модальні судження
- •3.8. Складні судження
- •3.9. Логічний аналіз питань і відповідей
- •3.10. Види відповідей
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Розділ IV. Закони логіки
- •4.1. Закон тотожності
- •4.2. Закон суперечності
- •4.3. Закон виключеного третього
- •4.4. Закон достатньої підстави
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу
- •Задачі та вправи
- •Розділ V. Умовивід.
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •1. Усі метали електропровідні.
- •2. Усі давньогрецькі філософи були демократами.
- •5.2. Безпосередні умовиводи
- •Деякі s не єР.
- •Деякі s єР
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.3. Простий категоричний силогізм
- •Мідь є металом.
- •5.4. Аксіома силогізму
- •5.5. Правила простого категоричного силогізму
- •Закон - це нормативний акт.
- •Усі планети світять відображувальним світлом.
- •Мова – це суспільне явище.
- •5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •Деякі ссавці живуть у воді.
- •5.7. Модуси простого категоричного силогізму
- •5.8. Перетворення модусів 2, 3 і 4 фігур в модуси 1 фігури.
- •5.9. Категоричні силогізми, засновками яких є виділяючи судження
- •5.10. Скорочений силогізм
- •(А) Олово – метал.
- •5.11. Складні силогізми
- •1)Усі предмети змінюються.
- •2)Усі планети змінюються.
- •5.12. Складноскорочені силогізми
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.13. Дедуктивні умовиводи
- •Якщо в, тоС.
- •Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.
- •5.14. Розділові умовиводи
- •1. Лекції бувають корисними або цікавими.
- •2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.
- •5.15. Умовно-розділові умовиводи
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.16. Індуктивні умовиводи Загальна характеристика індуктивних умовиводів.
- •Повна індукція.
- •Неповна індукція.
- •У червні місяці мені перебіг дорогу чорний кіт і я потерпів
- •Популярна індукція
- •Наукова індукція
- •Метод єдиної подібності
- •Випадки Обставини Явище, яке спостерігається
- •Поєднаний метод подібності та відмінності
- •Метод супутніх змін
- •За умови а2вс виникає явищеа2.
- •Метод залишків
- •5.17. Зв'язок індукції та дедукції в процесі пізнання
- •Розділ VI. Аналогія
- •6.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі.
- •7.1. Поняття гіпотези і її структура
- •7.2. Побудова гіпотези
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Розділ 8. Доведення і спростування.
- •8.1. Будова та види доведення
- •8.2. Види доведення
- •8.3. Спростування
- •8.4. Спростування аргументів
- •8.5. Спростування демонстрації
- •8.6. Правила доведення і спростування
- •Б) Правила і помилки стосовно аргументів.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Логічний словник
- •Поняття с – студент-спортсмен.
- •Отже, деякі елементарні частки складають структуру
- •Відповіді
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.
- •Розділ 2. Поняття.
- •Розділ 3. Судження
- •Розділ 4. Основні закони логіки.
- •Розділ 5. Умовиводи.
- •Розділ 6. Логічні основи аргументації.
- •Використана література Підручники та посібники
- •Словники
- •Збірник вправ
- •Популярна література
8.2. Види доведення
Для обґрунтування істинності тези використовуються прямі і непрямі доведення.
Прямим називається доведення, в якому теза логічно випливає із аргументів.
Логічний перехід від аргументів до тези в такому доведенні може бути опосередкований одним умовиводом або ланцюгом взаємозв'язаних умовиводів. Особлива увага в прямому доведенні звертається на те, щоб чітко визначити чи дійсно істинними є аргументи.
Наприклад: щоб довести тезу „Жоден гриб не розмножується насінням” можна використати такі аргументи: „Жодна спорова рослина не розмножується насінням” і „Усі гриби - спорові рослини”. Використовуючи першу фігуру простого категоричного умовиводу можна побудувати таку форму (демонстрацію) доведення:
Жодна спорова рослина не розмножується насінням.
Всі гриби - спорові рослини.
Отже, жоден гриб не розмножується насінням.
Непрямим називається доведення, в якому істинність встановлюється шляхом виявлення хибності антитези.
Воно застосовується тоді, коли нема достатньої кількості аргументів для застосування прямого доведення. В непрямому доведенні істинність тези встановлюється шляхом введення додаткових суджень, що суперечать тезі. Непрямі доведення поділяються на апагогічні (від лат. apagoge – відводити в бік) і розділові.
Апагогічним доведенням називається такий вид непрямого доведення, в якому обґрунтування істинності тези здійснюється шляхом встановлення хибності допущення, яке їй суперечить.
Хибність антитези встановлюється таким чином. Тимчасово вважається, що антитезис є істинним. Із нього виводяться наслідки. Якщо хоча б один із наслідків суперечить судженням, істинність яких доведена раніше, то наслідок визнається хибним, а разом з ним визнається хибним і сам антитезис. На цій підставі робиться висновок про істинність тези. Такий хід доведення називається „доведенням від протилежного”, його можна описати так:
1. При наявності тези Т висуваємо положення, яке їй суперечить - антитезу Т і тимчасово допускаємо, що вена є істинною.
Відношення між тезою і антитезою може бути виражено різними по кількості і якості судженнями. Так, для тези, яка є загальностверджувальним судженням, наприклад, „Усі люди прагнуть до щастя” антитезою буде його заперечення „Невірно, що усі люди прагнуть до щастя” або частковозаперечуване судження : „Деякі люди не прагнуть до щастя”.
Для тези, яка є одиничним стверджувальним судженням, наприклад, „Дніпро впадає в Чорне море” антитезою буде заперечення цього судження: „Дніпро не впадає в Чорне море”. Бувають випадки коли у відношенні протиріччя знаходяться два стверджувальних одиничних судження, якщо в них говориться про несумісні властивості якого-небудь предмета.
Наприклад: відношення протиріччя буде між тезою „Дана людина альтруїст і антитезою „Дана людина егоїст”.
Для тези, яка є загальнозаперечуваним судженням, наприклад, „Жодна рідина не є непружною” антитезою буде його заперечення: ”Усі рідини є непружними” або частковостверджувальне судження або частковосстверджувальне судження „Деякі рідини є непружними”.
2. Із антитези виводяться наслідки, які зіставляються з положеннями, істинність яких встановлена раніше. Якщо між одержаними наслідками і даними положеннями має місце протиріччя(А і А), то це дає підставу зробити висновок про те, що наслідки є хибними. Потім із хибності наслідків робиться логічний висновок про хибність антитези. Логічний висновок робиться у формі заперечуваного модусу умовно-категоричного умовиводу (модус толленс):
А В
3. На основі закону виключеного третього і правила усунення подвійного заперечення (не Т рівнозначно Т) із хибності антитези (припущення) робиться висновок про істинність тези. Слід зазначити, що апагогічне доведення можна застосовувати тільки за умови, коли теза і антитеза знаходяться у відношенні протиріччя(коли судження, які є тезою і антитезою не можуть бути як разом істинними так і разом хибними.
Наприклад: потрібно довести тезу: „Одна з дванадцяти корів, яких здало сільськогосподарське підприємство на м'ясокомбінат не здохла, а була викрадена співробітниками м’ясокомбінату”.
1. Висуваємо антитезу: „Одна з дванадцяти корів, яких здало сільськогосподарське підприємство на м'ясокомбінат, здохла”.
2. Виводимо наслідки із антитези:
а) „Якщо корова була не викрадена співробітниками, то адміністрація своєчасно б повідомила сільськогосподарське підприємство про те, що корова здохла, для того щоб ветлікар господарства прибув на м'ясокомбінат для складення акту.
б) „Якщо корова була не викрадена співробітниками, то в акті, який був складений без представника потерпілого підприємства не було б підроблено підпису.
3. Із наслідків випливає хибність антитези, а це означає, що істинною буде висунута теза.
Розділовим називається такий вид непрямого доведення, в якому із розділового судження, до складу якого входить теза, послідовно виключаються всі альтернативи, крім однієї – тези.
Розділове доведення має форму розділово-категоричного умовиводу, воно може застосовуватися тоді і тільки тоді, коли указані усі можливі альтернативи.
Наприклад: „Даний проступок скоїв або М., або N., або P.” Стало відомо, що ні N, і ні P не могли скоїти проступок. Отже, проступок скоїв M. Схема цього доказу така:
(А В С)
не-В і не-С
А