
- •Посібник для студентів вузів Суми, 2005
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки....................... 6
- •Розділ іі. Поняття......................................................................... 10
- •Розділ ііі. Судження..................................................................... 41
- •3.1. Судження як форма мислення...................................... 41
- •4.2. Закон суперечності......................................................... 74
- •5.12. Складноскорочені силогізми..................................... 116
- •Розділ VI. Аналогія..................................................................... 149
- •8.3. Спростування................................................................ 167
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.................................................................................................. 245
- •Розділ і. Предмет і значення логіки
- •1.1. Мислення як предмет вивчення логіки
- •Усі юристи вивчають логіку.
- •Сократ людина.
- •Земля - планета.
- •Отже, Петренко економіст.
- •1.2. Практичне значення логіки
- •Розділ 2. Поняття
- •2.1. Загальна характеристика поняття
- •2.2. Мовні засоби виразу поняття
- •2.3. Логічні способи формування понять
- •2.4. Зміст і обсяг поняття
- •2.5. Види понять
- •2.6. Відношення між поняттями
- •Поняття
- •Порівнювані
- •Несумісні
- •2.7. Логічні операції над поняттями
- •Запитання для повторення навчального матеріалу
- •Вправи та задачі
- •Розділ 3. Судження
- •3.1. Судження як форма мислення
- •3.2. Судження і речення
- •3.3. Види простих суджень
- •3.4. Ділення атрибутивних суджень по кількості і якості.
- •3.5. Розподіл термінів в атрибутивних судженнях
- •3.6. Логічні відношення між атрибутивними судженнями
- •3.7. Модальні судження
- •3.8. Складні судження
- •3.9. Логічний аналіз питань і відповідей
- •3.10. Види відповідей
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Розділ IV. Закони логіки
- •4.1. Закон тотожності
- •4.2. Закон суперечності
- •4.3. Закон виключеного третього
- •4.4. Закон достатньої підстави
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу
- •Задачі та вправи
- •Розділ V. Умовивід.
- •5.1. Загальна характеристика умовиводів
- •1. Усі метали електропровідні.
- •2. Усі давньогрецькі філософи були демократами.
- •5.2. Безпосередні умовиводи
- •Деякі s не єР.
- •Деякі s єР
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.3. Простий категоричний силогізм
- •Мідь є металом.
- •5.4. Аксіома силогізму
- •5.5. Правила простого категоричного силогізму
- •Закон - це нормативний акт.
- •Усі планети світять відображувальним світлом.
- •Мова – це суспільне явище.
- •5.6. Фігури і модуси категоричного силогізму
- •Деякі ссавці живуть у воді.
- •5.7. Модуси простого категоричного силогізму
- •5.8. Перетворення модусів 2, 3 і 4 фігур в модуси 1 фігури.
- •5.9. Категоричні силогізми, засновками яких є виділяючи судження
- •5.10. Скорочений силогізм
- •(А) Олово – метал.
- •5.11. Складні силогізми
- •1)Усі предмети змінюються.
- •2)Усі планети змінюються.
- •5.12. Складноскорочені силогізми
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.13. Дедуктивні умовиводи
- •Якщо в, тоС.
- •Якщо людина полюбляє людей, то вона благородна.
- •5.14. Розділові умовиводи
- •1. Лекції бувають корисними або цікавими.
- •2. Влада може бути законодавчою або виконавчою.
- •5.15. Умовно-розділові умовиводи
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •5.16. Індуктивні умовиводи Загальна характеристика індуктивних умовиводів.
- •Повна індукція.
- •Неповна індукція.
- •У червні місяці мені перебіг дорогу чорний кіт і я потерпів
- •Популярна індукція
- •Наукова індукція
- •Метод єдиної подібності
- •Випадки Обставини Явище, яке спостерігається
- •Поєднаний метод подібності та відмінності
- •Метод супутніх змін
- •За умови а2вс виникає явищеа2.
- •Метод залишків
- •5.17. Зв'язок індукції та дедукції в процесі пізнання
- •Розділ VI. Аналогія
- •6.1. Поняття і структура умовиводів за аналогією.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі.
- •7.1. Поняття гіпотези і її структура
- •7.2. Побудова гіпотези
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Розділ 8. Доведення і спростування.
- •8.1. Будова та види доведення
- •8.2. Види доведення
- •8.3. Спростування
- •8.4. Спростування аргументів
- •8.5. Спростування демонстрації
- •8.6. Правила доведення і спростування
- •Б) Правила і помилки стосовно аргументів.
- •Запитання для повторення пройденого матеріалу.
- •Вправи та задачі
- •Логічний словник
- •Поняття с – студент-спортсмен.
- •Отже, деякі елементарні частки складають структуру
- •Відповіді
- •Програма курсу логіки для економічних і юридичних спеціальностей.
- •Розділ 2. Поняття.
- •Розділ 3. Судження
- •Розділ 4. Основні закони логіки.
- •Розділ 5. Умовиводи.
- •Розділ 6. Логічні основи аргументації.
- •Використана література Підручники та посібники
- •Словники
- •Збірник вправ
- •Популярна література
5.16. Індуктивні умовиводи Загальна характеристика індуктивних умовиводів.
Якщо в дедуктивних умовиводах здійснюється перехід від знання загального до знання часткового, то в індуктивних(від лат.inductio - наведення), навпаки, висновок є знанням про увесь клас предметів, який одержується в результаті дослідження окремих предметів певного класу. На основі цього в індуктивних умовиводах і здійснюється перехід від знання часткового до знання загального.
Наприклад:
Натрієва селітра добре розчинюється у воді.
Кальцієва селітра добре розчинюється у воді.
Калієва селітра добре розчинюється у воді.
Аміачна селітра добре розчинюється у воді.
Ніяких селітр більше не існує.
Отже, всі селітри добре розчинюються у воді.
Індукція є як метод дослідження, ціль якого - дослідження характеру руху знання від одиничного до загального, так і є своєрідна логічна форма, в якій виражається рух думки від менш загальних суджень до більш загальних суджень.
Засновками індуктивних умовиводів є фактофіксуючи судження, в яких мається інформація одержана на основі узагальнення результатів науково-дослідної діяльності.
В індуктивних умовиводах здебільшого одержуються істинні, а іноді достовірні знання.
В залежності від характеру емпіричних досліджень виділяють два види індуктивних умовиводів: повну індукцію і неповну індукції.
Повна індукція.
Повна індукція – індуктивний умовивід, в якій на підставі знання про належність певної ознаки кожному предметові класу робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цього класу.
Такі види умовиводів можливі лише в тих випадках, коли є можливість дослідити всю кількість елементів певного класу.
Наприклад:
Меркурій обертається навколо Сонця проти часової стрілки.
Венера обертається навколо Сонця проти часової стрілки.
Земля обертається навколо Сонця проти часової стрілки.
Марс обертається навколо Сонця проти часової стрілки.
Юпітер обертається навколо Сонця проти часової стрілки.
Сатурн обертається навколо Сонця проти часової стрілки.
Уран обертається навколо Сонця проти часової стрілки.
Нептун обертається навколо Сонця проти часової стрілки.
Плутон обертається навколо Сонця проти часової стрілки.
Відомо, що Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн,
Уран, Нептун, Плутон вичерпують усю множину планет
Сонячної системи.
Отже, всі планети Сонячної системи обертаються навколо Сонця проти часової стрілки.
Схема повної індукції:
Р(х1)
Р(х2)
...
Р(хn)
Класу К належать х1, х2, ..., хп
х (х К Р(х))
В засновках повної індукції виражається знання про окремі елементи певного класу предметів, а у висновку міститься знання про увесь клас в цілому.
Оскільки повна індукція може використовуватися тільки стосовно замкнутого і осяжного класу предметів, то вона може давати достовірне знання. Тому така індукція широко застосовується в науково-дослідній діяльності. З її допомогою одержуються важливі наукові відкриття. Так, в геометрії теорема про суму внутрішніх кутів трикутника доказується окремо для трьох типів трикутників: гострокутних, прямокутних і тупокутних. Виходячи з того, що в кожному трикутнику сума кутів дорівнює 180о і що всі вони вичерпують множину трикутників, на основі індуктивного умовиводу робиться висновок: в усіх трикутниках сума внутрішніх кутів дорівнює 180о.
Прикладом застосування повної індукції є і доказ теореми: „Обсяг прямокутного паралелепіпеда дорівнює добутку трьох його вимірів (v = a b c)”. В процесі доказу цієї теореми розглядаються такі окремі випадки: а) виміри виражаються цілими числами; б) виміри виражаються дрібними числами; в) виміри виражаються ірраціональними числами.
В хімії з допомогою повної індукції доведено, що всі кислоти заміщають водень металом з утворюванням солей.
Повна індукція часто застосовується в судово-слідчій діяльності, коли предметом дослідження стають окремі предмети, явища.