1)Усі предмети змінюються.
Планети – предмети.
Усі планети змінюються.
2)Усі планети змінюються.
Земля – планета.
Земля - змінюється.
Схема і приклад регресивного силогізму, який складається із двох силогізмів:
1 ) Усі В суть А.
Усі А суть С.
2) Усі ВсутьС.
Усі С суть Д.
Усі В суть Д.
Усі дуби - дерева.
Усі дерева - рослини.
Отже, усі дуби – рослини.
Усі рослини – живі істоти.
Отже, усі дуби – живі істоти.
5.12. Складноскорочені силогізми
Складні силогізми можуть використовуватися в скороченій формі.
Є два види складноскорочених силогізмів: сорит і епіхейрема.
Сорит (від грец. soros – куча ) – це складноскорочений силогізм, в якому пропущені всі більші засновки, крім першого, та всі висновки, крім останнього.
Схема і приклад сорита:
Усі А суть В.
Усі В суть С.
Усі С суть Д.
Усі Д суть Е.
Отже, усі А суть Е.
Усі логіки - філософи.
Усі філософи - вчені.
Усі вчені - грамотні люди.
Усі грамотні люди вміють читати і писати.
Отже, усі логіки вміють читати і писати.
Другим різновидом складноскороченого силогізму є епіхейрема (від грец. epiheirema – робити висновок).
Епіхейрема - це складноскорочений силогізм, в якому обидва засновки є ентимемами.
Схема і приклад епіхейреми:
А є В, тому що воно є С.
Д є А, тому що воно є Е.
Отже, Д є В.
Захист прав людини – благородна справа, оскільки він сприяє утвердженню демократії.
Відстоювання гласності є захистом прав людини, оскільки воно сприяє утвердженню демократії.
Отже, відстоювання гласності – благородна справа.
Запитання для повторення пройденого матеріалу.
1. В чому полягає специфіка умовиводів в порівнянні з судженням і поняттям?
2. Чим опосередковані умовиводи відрізняються від безпосередніх?
3. Як визначається простий категоричний силогізм?
4. З яких елементів складається структура простого категоричного силогізму?
5. Як формулюється аксіома силогізму?
6. Що є об'єктивною основою силогізму?
7. Який засновок є більшим, а який меншим?
8. Який термін силогізму називається середнім?
9. Як встановити, який термін силогізму є більшим, а який меншим?
10. Скільки термінів повинно бути в силогізмі?
11. Які ви знаєте правила термінів?
12. Які є правила термінів?
13. Чому в силогізмі повинно бути три терміни?
14. Чому середній термін повинен бути розподіленим принаймні в одному із засновків?
15. Чому термін, який нерозподілений у засновку не може бути розподіленим і у висновку?
16. Які є правила засновків?
17. Чому із двох засновків, які є судженнями частковими, висновок зробити неможливо?
18. Чому, якщо один із засновків силогізму є судженням заперечним, то і висновок повинен бути судженням заперечним?
19. Чому із двох засновків, судження яких є заперечними, висновок зробити неможливо?
20. Чому, якщо один із засновків силогізму є судженням частковим, то і висновок повинен бути судженням частковим?
21. Як визначається поняття „фігура простого категоричного силогізму”?
22. Чим відрізняються фігури силогізму?
23. Скільки фігур силогізму є?
24. Які особливості першої фігури?
25. Які особливості другої фігури?
26. Які особливості третьої фігури?
27. Які особливості четвертої фігури?
28. Як формулюються правила першої фігури?
29. Як формулюються правила другої фігури?
30. Як формулюються правила третьої фігури?
33. Як формулюються правила четвертої фігури?
34. Чому у першій фігурі більший засновок має бути судженням загальним, а менший – судженням ствердним?
35. Чому у другій фігурі більший засновок має бути судженням загальним?
36. Чому один із засновків другої фігури має бути судженням заперечним?
37. Чому у третій фігурі менший засновок має бути судженням стверджувальним, а висновок частковим?
38. Чому у четвертій фігурі, якщо більший засновок ствердний, то менший має бути судженням загальним?
39. Чому, якщо один із засновків четвертої фігури є судженням заперечним, то більший засновок буде судженням загальним?
40. Що таке „модус силогізму”?
41. Скільки всього може бути різновидів силогізму?
42. Скільки всього модусів силогізму є такими, що не суперечать правилам засновків і термінів і правилам фігур?
44. Чому в модусах першої фігури висновки із засновків робляться з більшою наглядністю, більшим переконанням?
45. Які є засоби перетворення модусів 2 – ї, 3 – ї і 4 – ї фігур в модуси першої фігури?
46. Які модуси перетворюються в модуси першої фігури з допомогою метода зведення до абсурду?
47. Які особливості перетворення модусів 2 – ї і 3 – ї фігур в модуси 1 – ї фігури?
48. Які особливості перетворення модусів 4 – ї фігури в модуси 1 – ї фігури?
49. Як користуватися мнемонічними віршами в процесі перетворення модусів 2 – ї, 3 – ї і 4 – ї фігур до модусів 1 – ї фігури?
50. Що таке ентимема?
51. Які види ентитмем є?
52. Який силогізм називають складним?
53. Що слід мати на увазі в процесі відновлення ентимеми в повний силогізм?
54. Що таке просилогізм?
55. Що таке епісилогізм?
56. Які є види силогізмів?