Conclusion

Le français occupe une grande importance dans notre société. Il est donc très important de sensibiliser la population à l’importance et à la précieuse valeur de cette belle langue. Comme la langue française est toujours vivante et active, elle se trouve en plein développement et pour ceux qui apprennent cette langue ces changements sont importants. L’art de l’histoire de la langue française évolue non seulement à cause de la couleur du temps ou celle locale, mais aussi il se diffère dans sa nature de l’art othographique, grammaticale, stylistique, linguistique.

La littérature est l’âme d’un peuple, d’une nation, qu’elle représente le fondement de toute civilisation, qu’elle est l’expression artistique par excellence, qu’elle produit un travail sur la langue qui la fait se trouver en progrès permanrnt, etc. C’est très important d’apprendre l’histoire de la littérature pour bien comprendre la littérature contemporaine du pays. Chaque époque a ajouté ses traits particuliers, a apporté ses modifications à la littérature.

Dans ce travail on a analysé la langue françaises du Moyen Âge, étudié ses particularités à la différence de la langue des autres époques, montré sa spécificité en étudiant des oeuvres du Moyen Âge.

Au Moyen Âge, la langue française est faite d’une multitude de dialectes qui varient considérablement d’une région à une autre. On peut dire que la France est, comme tous les autres pays d’Europe à cette époque, était un pays bilingue : d’une part, la grande masse de la population parlait la langue vulgaire (ou vernaculaire), qui était aussi celle des chefs-d’œuvre de la littérature ancienne (la Chanson de Roland, le Roman de la rose...) ; d’autre part, le latin était la langue de l’Église, des clercs, des savants, de l’enseignement, et c’était aussi l’idiome commun qui permet la communication entre des peuples aux dialectes plus ou moins bien individualisés.

Le Moyen Ȃge c’est la période de transition. Cela signifie que la langue inclut en mȇme temps le reste des formes de l’ancien français, mais déjà réconstruites graca aux savants de cette époque. On trouve aussi la divergence entre le langage parlé et la langue écrite, à cause des tentatives de faire entrer les emprunts du latin à la langue en voie de son développement. On refuse l’orthographe phonétique, ce qui l’a fait plus facile et plus compréhensible. Mais la chose qui a aidé à simplifier la langue le plus – c’est la stabilisation de l’ordre des mots.

La littérature française du moyen-âge n’a guère que des antécédens latins. Les poésies celtique et germanique n’y ont laissé que de rares et douteux vestiges ; la culture antérieure est purement latine. C’est du sein de cette culture latine que le moyen-âge français est sorti, comme la langue française elle-même a émané de la langue latine.

РЕЗЮМЕ

У цій курсовій роботі ми проаналізували та виявили особливості французької мови Середньовіччя. Прослідкувавши та дослідивши еволюцію та розвиток французької мови та літератури, ми продемонстрували багатство та специфічність мови того часу, навівши приклади творів вчених та письменників Середньовіччя.

Спираючись на роботи великих вчених-лінгвістів традиційної французької школи, а саме Ш. Брюно, А. Франсуаз, Л. Кукенкеім та інших, а також праці вчених радянської школи – В.С. Соколової та Н.І. Портнової, ми вивчили етапи розвитку французької мови,ми розкрили зміни в французькій мові на морфо-сонтаксичному рівні, приділивши увагу різним частинам мови (іменника, прикметника…), відмінюванню дієслів, порядук слів у реченні; розкрили основні характерні риси лінгвістичної системи французької мови, поняття моделі, варіативності та норми, а також показати базові тенденції еволюції мови, її стан та осередки вживання в добу Середньовіччя.

Середньовіччя – перехідний період. Саме тому французька мова ввібрала в себе частину форм старофранцузької мови. Завдяки відмові від фонетичного написання слів, орфографія стала логічнішою, а сталий порядок слів у реченні спростив розуміння мови того часу.

Ознайомившись з творами Середніх Віків, ми порівняли французьку мову Середньовіччя з мовою нашого часу, виявили певні особливості та розбіжності в їхніх морфо-синтаксичних системах.

Другим пошуково-дослідницьким етапом нашої курсової роботи стало дослідження та вивчення авторів та творів Середньовіччя, їхній літературний переклад, ми прослідкували відмінності у вживанні певних слів та їхній порядок у реченні, літературний стиль та тенденції розвитку французької мови того часу.