Расстройства настроения. Патологически повышенное настроение.

1. Гипертимия – болезненно повышенное настроение, сопровождающееся чувством радости, силы, энергетического подъема («веселость, брызжущая через край»), резко снижающее глубину и направленность познавательных процессов. Гипертимия – основной симптом маниакальных синдромов.

2. Эйфория – болезненно повышенное настроение, сопровождающееся чувством удовольствия, комфорта, благополучия, расслабленности, препятствует познавательным процессам. Эйфория встречается при интоксикациях (инфекционного, алкогольного и т.п. характера) .

3. Мория – веселое возбуждение с дурашливостью, детскостью, паясничанием, склонностью к плоским и грубым шуткам; всегда сопровождается симптомами интеллектуального снижения. при глобальной деменции.

4. Экстаз – гипертимия с преобладанием восторга, вплоть до исступленного восхищения, чувства прозрения, озарения. Часто сочетается с растерянностью, кататоническими проявлениями, онейроидным помрачением сознания.

Патологически пониженное настроение .

1. Гипотимия – болезненно пониженное настроение, переживаемое как, грусть, печаль, уныние, угнетенность, подавленность, скорбь, щемление, чувство безысходности, сопровождающееся чувством физического неблагополучия, пассивности, беспомощности, суицидными мыслями и поступками. Такой тип расстройства настроения характерен для депрессивных синдромов.

2) Дисфория – болезненно пониженное настроение, сопровождающееся раздражительно-тоскливо-злобным, мрачным чувством. Возникает и оканчивается внезапно. Может длиться часами или днями. Во время дисфории больные склонны к агрессивным действиям. Дисфории, преимущественно, наблюдаются у больных с неблагоприятно текущей эпилепсией, при травматических и других органических поражениях головного мозга.

3)Тревога – гипотимия в сочетании с ожиданием несчастья и чувством внутреннего напряжения, внутренним волнением, беспокойством, напряжением, чувством томительного ожидания грядущей беды, отчаянием, опасениями за судьбу родных.Иногда тревога ощущается телесно с витальным оттенком, как зуд, внутренняя дрожь. Часто сочетается с двигательным ( психомоторным) возбуждением. Как патологическое состояние тревога иррациональна и вызвана болезненными психическими переживаниями, а не реальными событиями ( « что-то в мире должно случиться», – пытается, к примеру, объяснить свое беспокойство пациент). Встречается при многих острых психозах ( острые параноидные психозы, синдромы помрачения сознания), при депрессии ( тревожная депрессия). Тревожная окраска переживаний характерна для психопатологических состояний в пожилом возрасте. При неврозах ( тревожные расстройства) тревога носит менее выраженный характер, отсутсвует выраженное психомоторное возбуждение и сопровождается обильными вегетативными проявлениями ( вегетативная тревога).

4)Страх, как патологическое состояние - переживание сиюминутной опасности, с ощущением непосредственной угрозы жизни, благополучию, вызванное болезненным психическим состоянием без реального основания. Субъективно тяжело перносится. Встречается как в рамках острых психозов ( бредовые психозы, ситндромы помрачения сознания), так и при неврозах навязчивых состояний в рамках фобий ( описаны выше).

50.Розкрийте зміст поняття „гіпотимія”. Охарактеризуйте основні різновиди гіпотимій. Наведіть приклади.

Гипотими́я (др.-греч. ὑπο- — «под-», θυμός — «настроение, чувство») — стойкое снижение настроения, которое сопровождается уменьшением интенсивности эмоциональной, психической и, иногда, моторной (двигательной) активности.

Наблюдается при циклотимии и пограничных состояниях. Является одним из признаков депрессивного синдрома. Гипотимия характерна при астении, а также встречается при хронической шизофрении. Порой гипотимные состояния «сливаются с характером», воспринимаются людьми как привычное для них состояние^[1].

51.Розкрийте зміст поняття „гіпертимія”. Охарактеризуйте основні різновиди гіпертимій. .Наведіть приклади.

Гипертими́я (от греч. υπερ — сверх + θυμος — настроение) — стойкое приподнятое настроение. Сопровождается повышенной профессиональной и личной активностью, повышенной социализацией. Может характеризовать появление личностных акцентуаций или конституциональных аномалий.

Некоторые исследователи (например, английский философ Д. Пирс) считают гипертимию более целесообразным состоянием человека, чем типичным.

52.Розкрийте зміст поняття „паратимія”. Охарактеризуйте основні різновиди паратимій. Наведіть приклади.

ПАРАТИМИЯ - несоответствие аффективных проявлений (эмоций) вызывающей их причине или ситуации. Наиболее характерна для шизофрении, сущность которой и составляет подобное несоответствие между аффектом и мышлением (расщепление), напр, больной с беззаботным смехом рассказывает об убийстве своей сестры. 

53.Охарактеризуйте основні порушення динаміки емоцій. Наведіть приклади.

54.Охарактеризуйте основні порушення емоцій за інтенсивністю та екстенсивністю. Наведіть приклади. (выше).

55.Дайте порівняльну характеристику „патологічного афекту” і „емоційного паралічу”.

1 Патологический аффект - аффект, возникающий без достаточной внешней причины, протекает с признаками нарушения сознания, значительными вегетативными проявлениями без целенаправленной деятельности и амнезией своего поведения после оконча нчення аффекта характеризуется также нарушением ориентации, чрезмерной жестикуляцией, языковой расторможенностью; заканчивается появлением общей слабости, безразличием к текущим событиям и глубоким сном после я пробуждения человек выглядит растерянной, не помнит, что с ней произошло, нередко подавленына.

Эмоциональный паралич

- психогенный ступор, возникающий в результатевоздействия сверхсильного, шокового раздражителя (описан во время землетрясения в Токио). Проявляетсяотсутствием аффективных реакций на происходящую катастрофу, чувства сострадания, заботы о своихблизких, ощущением легкости мышления. В отличие от типичного психогенного ступора, сознание ненарушено, амнезия по выходе из ступора отсутствует. 

56.Визначте і охарактеризуйте основні типи патологічного емоційного реагування.

57.Визначте та коротко охарактеризуйте методи дослідження розладів емоційної сфери.(не нашла)

58.Дайте загальну характеристику розладів вольової сфери. Охарактеризуйте можливі механізми порушення вольової регуляції.

Серед патологічних змін вольової сфери виділяють гіпобулію, гіпербулію та абулію.

Гіпобулія - стан психіки, що виявляється в зниженні бажань і спонукань до діяльності. Такі хворі завжди мляві, рухова активність у них виявляється мало, увага ослаблена. Гіпобулія може бути одним із перших симптомів захворювання. Вона також виникає внаслідок виснаження нервової системи і при деяких соматичних розладах у людей, які довго і тяжко хворіють.

Гіпербулія - стан психіки, для якого характерне значне підвищення активності хворого, що виявляється у прожектерстві, рухливості, незвичній для тієї чи іншої конкретної людини. Так, хворі з маніакальним синдромом багато рухаються, ходять від одних знайомих до інших без потреби, знайомляться на вулицях і розповідають, наприклад, про свої проекти, винаходи тощо. Якщо оточуючі не знають про захворювання людини, її вважають дуже діяльною і зацікавленою проблемами. Детальніше знайомство з цією категорією хворих свідчить, що підвищена активність у них поєднується з дуже низькою продуктивністю. Хворі, як правило, не доводячи обрану справу до кінця, беруться за іншу. Разом з тим хворим на параною властива цілеспрямована діяльність. Так, хворі з манією переслідування наперед обмірковують план, як знищити своїх ворогів, і протягом тривалого часу намагаються здійснити його. Гіпербулія супроводжується також інтенсивними емоційними станами, жестикуляцією і мімікою.

Абулія - патологічне порушення психічної регуляції дій. Виявляється у відсутності спонукань до діяльності, в нездатності прийняти рішення і виконати потрібну дію, хоч необхідність її усвідомлюється. Глибокий прояв абулії характеризується повною відсутністю у хворих зовнішніх рухових реакцій - вони нерухомо сидять або лежать. Тому без допомоги обслуговуючого медичного персоналу вони не в змозі задовольняти елементарні життєві потреби. Загальмовані і мовні реакції. У деяких випадках при глибоких станах загальмованості діяльності немає оборонних рефлексів.

Ступор (від лат. stupor- заціпеніння). При різних психічних захворюваннях виникають тяжкі психопатологічні розлади, які супроводжуються пригніченням психічної активності, що виявляється у повній нерухливості, зниженні всіх видів чутливості, відсутності мовлення.

Розрізняють кілька форм ступору: депресивний, психогенний, кататонічний тощо.

Депресивний ступор здебільшого спостерігається при маніакально-депресивному психозі. Хворі не здатні до будь-яких дій або рухів, на запитання відповідають неохоче, окремими словами, на обличчі застиглий вираз туги і скорботи.

59.Дайте загальну характеристику розладів мотиваційної сторони вольового акту. Визначте основні групи розладів мотиваційної сторони вольового акту. (это пиздец какой то,извините этого не нашла).

60.Охарактеризуйте явище гіпобулії. Зазначте різновиди проявів гіпобулії. Наведіть приклади. ВОПРОС 58!!!