Otvety_pereklad (1)

32.Літературний переклад тексту

Виконуючи переклад з іноземної мови, професійний лінгвіст практично створює новий текст. Адже його зміст залежить від значення кожного слова, яке необхідно не лише знати, але й відчувати. Саме тому найскладнішим з усіх видів перекладу справедливо вважається художній переклад.

Спеціаліст, який практикує такий вид перекладу, мусить бути не лише добрим перекладачем, але й певною мірою письменником. Недарма геніальні взірці зарубіжної літератури стали доступними російському (та й українському) читачеві завдяки працям Жуковського, Пастернака, Маршака... Твір практично створюється заново, а не перекладається.

Особливості художнього перекладу

Художній переклад відрізняється, наприклад, від технічного тим, що він повинен передавати не лише буквальний зміст тексту. Спеціаліст з художнього перекладу, поза всяких сумнівів, близько знайомий з культурою та менталітетом носіїв мови. В іншому випадку від читачів вислизне не лише авторський задум, але й настрій книги, світогляд, стиль та особливості мови автора - все, що так важливо під час читання зарубіжної літератури.

Тому, читаючи твір, який був перекладений з високою якістю, ми отримуємо лише задоволення, не задумуючись над тим, що текст перекладено з іншої мови. Важливо й те, що сприйняття читачем твору значною мірою залежить від підтексту, національної культури та від інших факторів, тому професіонал завжди має це на увазі. Більше того, перш ніж взятись до роботи він приділяє чимало часу осмисленню оригіналу. Після цього в хід вступають професійні "письменницькі" навички: хороший стиль, вміння грамотно і цікаво писати українською, фантазія, життєвий досвід, мистецтво інтерпретації.

Що ми перекладаємо?

Крім художньої прози та поезії, спеціалісти з художнього перекладу працюють і з іншими текстами. Це можуть бути науково-популярні статті та книги, епістолярні твори (листування, спогади діячів мистецтва, культури, політики і т.д.), публіцистика (критика, літературознавство і т.д.), реклама, аудіо матеріали.

Завершення

Таким чином, художньому перекладу підлягає будь-який текст, для якого недостатньо лише буквальної передачі змісту. Письменник-перекладач повинен не лише блискуче знати мову, але й «товаришувати» з її фразеологією, ідіомами, засобами художньої виразності, вміти відчувати гру слів. Ви вже переконались, що художній переклад можна доручати лише кваліфікованим спеціалістам? Наші співробітники зроблять свою роботу блискуче!

33. Виконанная повноцінного перекладу римованого вірша, а тим більше справжнього поетичного твору зі своєю вишуканою римою і художніми обрзами, є набато скліднішим завданням, ніж переклад вільного, неримованого віршового твору.Причому поетичний твір однаково важко перекладати як із генеологічно близьких мов типу слов*янських чи германських/романських, так і тим більше при перекладі з генеологічно далеких мов типу сучасних англ, нім, франц на українську, хоча могло б здатися, що із близькоспоріднених мов перекладати мало б бути набагато легше.Треба враховувати, що далеко не всі поетичні твори мають однакову/ідентичну зовнішню конфігурацію та розмір, внаслідок чого і складових поетичної матриці в одному поетичному творі буде більше,а в іншх часто і значно менше.Все залежить від авторського задуму,мети написання твору,равня поетичної майстерності автора чи, зрештою, і від нац. традиції віршування.Наприклад, у японській нац.поезії жанру хайку головним найперше є відтворити мовну вишуканість, образність, витонченість,яка часто межує х афористичністю, а також співвідношення ритмічних складів у рядках у кільк. 5-7-5, чого не завжди легко досягти прит збереженні тієї самої образності та змісту в будь-якому перекладі.

Найголовніше для перекладача віршів - знати в кожному конкретному випадку, які саме втрати припустимі і в якому саме напрямку можна перетворювати текст і до яких меж (такт, інтуїція).

У характері цих перетворень позначається індивідуальність поета-перекладача, його відношення не тільки до осмислюється і перекладному їм тексту, а й до стоїть за цим текстом реальному світу, побаченому самим перекладачем. Скільки б не вимагали від поета-перекладача вірності, точності, близькості до оригіналу, - неможливо позбавити його свого, єдино йому властивого світовідчуття. За кожним перекладацьким дією стоїть той факт, що поезія, існуюча на тому чи іншому мові, доводиться до читача, цією мовою не володіє.

34. Будь-який віршовий,а тим більше віршовий поетичний переклад має обов-язкову первинну подготовчу стадію,з яких починає створ. свій літ/художн варінт, як найдосвідченіший, так і початкуючий перекладач.Створ. підрядкового перекладу є обов*язковою передумовою підготовки кожного поетичного/віршового перекладу і не залеж від фахового рівня чи таланту перекладача. Таким чином, підрядником є фактично кожен перший чорновий варіант перекладу будь-якого віршового/поетичного твору.Підрядник найперше забезпеч. повне відтворення змістового значення кожного рядка і кожної строфи оригіналу мовою перекладу.Зазвичай такий переклад є прозовим переказом змісту(rendering)римованого чи й вільного(верлібрового) поет/віршрваго першотвору.Щоправда, якщо підрядник робиться для поета-перекладача,який не володіє мовою оригіналу,перекладач мусить указати особливості метрики цього вірша, а сама: компоненти зовн та деякі компоненти внутр матриці(кілк.складів у рядку, чоловічу/жін й вокалічну чи консонантну риму, характер римування-послідовне чи перехресне, кільк рядків у вірші тощо).

На рівні підрядника фактично є і кожен прозовий переклад худ.тексту з навчальною метою, якщо цей переклад не відтворює худ. якостей оригіналу. Зрештою, підрядником є також кожен попередній переклад-переказ змісту вірша, що дається учням чи студентам для вивчення напам*ять іноземними мовами.Іншими словами, будь-який писемний переказ тексту/дискурсу(власне rendering)можна вваж. перекладом, виконаним на рівні підрядника(interlinear translation).З такого перекладу(при його літер.допрацювання)і робиться літературний варіант/художн. переклад оригіналу.

35.*вільний переклад/тлумачення* вказує на те,що йдеться про спосіб відтворення мовних одиниць,при якому котрийсь із склідових компонентів цих мовних од.,, а саме:структура,зміст,функціональне значення тощо передається вільно.Іншими словами,не абсолютно так,чк в оригіналі,а вільніше,без певних навіть специфічних/характерних деталей.Такий підхід і такий переклад застосов. найчастіше в таких випадках:

1. при відтворенні значень слів, що є нац.реаліями,які не стали інтернаціоналізмами,як це маємо з англ. лорд, леді, шилінг тощо. При вільному перекладі перекладач вільно чи довільно(часто наближено) переказує значення нац.реалії,ідіоми.

вільний описовий переклад застос. тоді,коли постає потреба передати значення певної мовної од. дохідливіше,зрозуміліше або повніше.Наприклад, англ.ідіома to carry coals to New Castle(носити/возити вуглини до Ньюкасла, де в Англії добув вугілля),тобто-виконувати якусь непотрібну,марну роботу.Звідси переклад цієї англ.ідіоми,якій немає ідіоматичного аналогі в укр.м, може бути здійснений тільки за допомого. вільного перекладу.

Вільний переклад часто застосов. при відтворенні значення в нац.англ(і не тільки англ)ідіоматичних іиразів. Наприклад, Hobson's choice зовсім не означ. Гобсонів вибір, а навпаки-жодного вибору.Аналогічно переклад.і відповідні укр.ідіоматичні вирази,які не мають прямих відповідників в інших мовах.

Вільним перекладом на рівні текству завжди корист.для передачі загального(в більшості випадків скороченого)змісту оповіді, події чи навіть будь-якого законод.акту, постанови.Такий вільний переклад,як і усний його переказ,зазвичай коротший за оригінал.Увільному перекладі змін. стиль викладу,оскільки текст оригіналу переказується без дотримання багатьох його синтаксичних і стилістичних особливостей,зокрема й індивід.авторського стилю.

Вільного перекладу завжди зазнають текти/твори,які готуються до екранізації(романи,повісті,оповідання),з яких створ.лібрето опер,оперет чи сценарії фільмів або й п*єси.Зокрема у вільному перекладі робилися сценарії іноземних фільмів "тіні забутих предків" м.коцюбинського, "захар беркут" франка.

Вільний перелад на Заході використ. при перекладі укр(і не тільки укр)римованих творів.У наш час вільний переклад, який наз верлібр,застосов.при перекладі не тільки окремих творів,а й повних видань поетичної спадщини,як це трапилося з перекладом творі шевченка італ.мовою(здійснив маріо грассо).

Переспів,як один із підтипів вільного перекладу, посідає особливе і досить таке специфічне місце.Переспів найчастіше і найперше робиться справжнім ромованим варінтом оригіналу,в якому переважно передається найбільш загально його сюжет або ж виділяється якийсь один його няпрямок,співзвучний перекладачеві.Саме в цьому напрямку перекладач будує свій переспів,який становить вільний перефразований переказ певної частини змісту оригіналу.

Упереспіві й перекладі чітко перегукуються або майже повторюються,і навіть збігаються окремі рядки.

Переклад-переказ є ще однією формою презентації чужомовного твору,яка віддавна практикується в європейських нац.літ-рах при відтворенні оригіналів різнтх жанрів.Особливо широко використ. вільний переклад-переказ у минулі століття,коли взагалі досить вільно трактувалися всі світські твори незалежно від їх авторства.

Поява вільних переказів-перекладів викликалася різними факторами,проте найголовнішим завжди був - познайомити свого нац.читача із цікавим твором/сюжетом,життєвими перипетіями героїв,прилучити читачів до культ. чи політ.(соціальних)надбань інших народів.Зрештою,метою могло біти і виховання свого нацючитатча,підготовка його на вільних переказах-перекладах до читання і сприйняття серйозної худ.на наук.літ-ри.

Скорочені перекл-перек широко практикувалися у 20-30рр. і держ.видавництвами України.

Окремої і детальнішої уваги вимагає до себе переклад-переказ і з погляду повноти донесення до нац.читачів творів такаого літ.жанру,як казка.При цьому,мається на увазі саме народна казка,а не авторська.Переклад будь-якої народн.казки,як твору фольклорного,рідко здійсн.послідовно,речення за реченням,як це робиться з прозовими творами.Народні казки,як і різні міфи,завжди тільки переклад-переказуються,причому довільно.Іншими словами,кожен перекладач переповідає ту саму казку по-своєму,тому що має враховувати обов*язково вік слухачів,або читачів.Перекладач повинен врахов. вік читачів/слухачів, їхнє нац.світосприйняття,вже звичну для свого нац.загалу казкову манеру оповіді,якою переповідаються цого рідні нац.казки.

36. Скорочений вибірковий переклад (Shortened Selective Translation) робиться із творів чи текстів, що належать особам або установам з метою познайомити зацікавлені особи вибірково з франментами змісту відповідних документів матеріалів:

1. Найважливіші пункти досягненої торгової угоди чи контракту.

2. Переклад пропонованих пропозицій ред. колегії наукової конференції

3. Тексти захоплених чи добутих розвідкою документів ворога.

4. Редагування змісту листівок для ворожого тилу.

5. Розшифрування донесень військового, соціального чи економічного змісту.

6. Писемні донесення ворожих парламентарів.

7. Узагальнені зведення воєнних дій та коментарів до цих дій різних незалежних військових кореспондентів світових інформаційних агентств.

Огляди світової преси.

37.Виконанная повноцінного перекладу римованого вірша, а тим більше справжнього поетичного твору зі своєю вишуканою римою і художніми обрзами, є набато скліднішим завданням, ніж переклад вільного, неримованого віршового твору.Причому поетичний твір однаково важко перекладати як із генеологічно близьких мов типу слов*янських чи германських/романських, так і тим більше при перекладі з генеологічно далеких мов типу сучасних англ, нім, франц на українську, хоча могло б здатися, що із близькоспоріднених мов перекладати мало б бути набагато легше.Треба враховувати, що далеко не всі поетичні твори мають однакову/ідентичну зовнішню конфігурацію та розмір, внаслідок чого і складових поетичної матриці в одному поетичному творі буде більше,а в інших часто і значно менше.Все залежить від авторського задуму,мети написання твору,равня поетичної майстерності автора чи, зрештою, і від нац. традиції віршування.Наприклад, у японській нац.поезії жанру хайку головним найперше є відтворити мовну вишуканість, образність, витонченість,яка часто межує х афористичністю, а також співвідношення ритмічних складів у рядках у кільк. 5-7-5, чого не завжди легко досягти прит збереженні тієї самої образності та змісту в будь-якому перекладі.

Першим компонентом виміру відповідності відповідності перекладу першотворові є структура,конфігурація поетичного твору,яка обов*язково сповна відтвор. в перекладі.

Найбільшим порушенням матриці оригіналу у вільному верлібровому переладі є невідтворення в ньому таких важливих компонентів поетичного твору,як рима і ритм.Внаслідок цього в оригіналі залиш.тільки зміст і написаний у стовпчик гарно викладений образний підрядник.

Римовані перекладені відповідники оригінальних творів, метою яких завжди було віддати всі найголовніші особливості першотворів навіть генеалогічно далекими мовами, якими є укр. й англ., завжди зберігали найголовніші компоненти матриці якщо не сповна, що взагалі неможливо, то принаймні в найголовніших ії складниках.

Головними елементами/компонентами так званої зовнішньої матриці віршового твору/тексту,видимими ззовні,очима,є такі:наявність чи відсутність еквілінеарності;консонантна чи вокалічна рими;чоловіча(з наголосом на останньому складі рядка) чи жіноча(на передостанньому складі)риса;послідовне чи перехресне формування;збереження чи незбереження кільк.строф;характер рими;наявність повторів.

В перекладах поетичних(як і в прозових)худ.творів велика роль належить відтворенню ще й інших,окрім названих,зовн.та внутр.елементів/компонентів поет.матриці.До цих елементів належ.паралелізми,тобто повтори тієї самої структури в рядку.Не менш часто використ.в худ.літ-рі такі стилістичні засоби,як анафора(повтор початкового слова чи словосполучення складового компонента речення) та епіфора - повтор кінцевого компонента в рядку.

Наведені вище,як і чимало ненаведених синтаксичних та стилістичних засобів,тільки зайвий раз засвідчують,наскільки складним для відтворення в усій своїй повноті є зовн.та внутр.матриці поетичного твору,які має віддати сповна перекладач.Звідси стає зрозумілим, чому практично неможливо досягти так званого адекватного,тобто повністю еквівалентного і рівнозначного в усіх складових зовн.і внутр.компонентів поетичного твору в перекладі.Тим більше не існує повної адекватності в поетичних перекладах,у яких у силу нац.специфіки мов окремі компоненти(зокрема евфонічний)взагалі можуть бути не відтвореними у перекладі.Тому відтворення всієї повноти найважливіших складників зовн.і внтур.матриці поетичних творів вимагaє детальнішого розгляду.