- •1 Теми та погодинний розклад лекцій
- •2 Перелік тем лекцій лекція 1 вступ у риторику. Структура і завдання курсу. Історія становлення та розвитку риторики
- •1.2. Становлення та розвиток риторики
- •1.3. Риторика в період середньовіччя
- •1.4. Риторика та сучасність
- •1.5. Причини відродження риторики в XX столітті
- •Лекція 2 основні поняття і закони риторики
- •1. Мова і мовлення.
- •2. Модель комунікації.
- •3. Поняття про дискурс і текст.
- •4. Мовленнєва подія – мовленнєві ролі – мовленнєві цілі.
- •5. Функції публічних виступів.
- •6.2. Види публічних виступів.
- •Лекція 3 теоретична риторика. Класичний риторичний канон.
- •1. Закони сучасної загальної риторики.
- •2. Інвенція. Концепція і тема промови.
- •3. Моделювання аудиторії.
- •4. Диспозиція як розділ науки.
- •5. Структура публічного виступу
- •Лекція 4 тема: риторична аргументація
- •1. Визначення аргументації.
- •2. Співвідношення доказу і навіювання.
- •3. Логічні компоненти| доказу.
- •4. Типи логічних аргументів.
- •5. Психологічний бік переконуючого мовлення. Цінності і топос.|промови|
- •6. Ілюстративні аргументи.
- •Лекція 5 тема: стилістичні ресури переконуючого мовлення: тропи, фігури та риторичні прийоми
- •1. Риторичні тропи та фігури.
- •2. Тропеіка
- •2. Риторичні фігури.
- •Лекція 6
- •1. Психологiчна характеристика аудиторiї як вiдповiдник спiльноти
- •2. Мета і мотив
- •3. Зв'язок мотиву з аудиторією
- •4. Психологiчнi особливостi процесу мовленнєвого сприйняття
- •Лекція 7 тема: стратегiя I тактика оратора
- •1. Структура стратегії
- •2. Характеристика стратегії
- •3. Характеристика тактики оратора
- •Список літератури
- •Додаткова
2. Інвенція. Концепція і тема промови.
Предмет і концепція промови.
Нам необхідно виступити на зборах, нараді, мітингу. З чого почати? Жахлива практика, що затвердилася в нашому суспільстві, свідчить: людина, що вирішила або отримала завдання виступити, перш за все кидається читати літературу, причому перевагу віддає науково-популярним виданням і періодиці. Потім з прочитаного відбираються найцікавіші і найважливіші, з точки зору майбутнього оратора, уривки, і з них складається текст передбачуваного виступу. Класичний приклад такого підходу до підготовки доповіді видимий в романі В. Дудінцева "Белые одежды":"Василий Степанович разложил на койке и стульях стенограмму августовской сессии и журналы со статьями академиков Лысенко и Рядно и довольно ловко принялся монтировать общую часть. У него уже были заложены бумажками и даже пронумерованы самые энергичные места в речах участников сессии. "Товарищи! — написал он в начале. — Как сказал наш академик-президент Трофим Денисович Лысенко, история биологии — это арена идеологической борьбы. Два мира, — учит он, — это две идеологии в биологии. Столкновение материалистического и идеалистического мировоззрения в биологической науке имело место на протяжении всей истории. Особенно же резко эти направления определились в эпоху борьбы двух миров". Часам к двум ночи доклад был готов."
Чим може закінчитися таке створення промови видно із того ж роману: "Ректор показался над трибуной, разложил бумаги. "Товарищи! — глуховатым голосом начал он, глядя в текст. — История биологии — это арена идеологической борьбы. Это слова нашего выдающегося президента Трофима Денисовича Лысенко. Два мира — это две идеологии в биологии. На протяжении всей истории биологической науки сталкивались на этом поле материалистическое и идеалистическое мировоззрения…" Федор Иванович радостно поднял брови. Похоже, что ректор составлял свой доклад таким же способом, как и они с Цвяхом. И по тем же источникам. Василий Степанович в президиуме оторопело смотрел на докладчика, тер затылок…"
Отже, будь-яка промова починається з винаходу змісту, інакше з інвенції.
Всім етапам підготовчої роботи до виступу мають передувати задум, ідея і створення концепції для реалізації цієї ідеї. Важливість цього закону в тому, що він підкреслює на початковому етапі пріоритет думки над дією, привчає мовця прораховувати свої наступні дії і підпорядкувати їх майбутній меті — реалізації ідеї. Проте на початковому етапі до мети — реалізації ідеї — ще далеко, тому концептуальний закон потребує створення концепції, яка б проклала мисленно-мовленнєву «стежку» до мети.
Концепція (від лат. conceptio — сприйняття) визначається як система поглядів, розуміння певних явищ, процесів, набір доказів при побудові наукової теорії.
Вироблення концепції є важливим етапом, який потребує усвідомленої послідовності таких дій:
1. Обрання предмета розмови і вироблення свого бачення його. Це те, що є вибором теми для обговорення.
2. Вибір проблеми або окремих, особливо важливих питань. На цьому етапі оратор відходить від загальних знань про предмет і зосереджується на якійсь проблемі та заглиблюється в неї.
3. Вивчення стану проблеми в науковій, суспільно-політичній, фаховій чи художній літературі, ознайомлення з чужим досвідом.
4. Критичне осмислення власних напрацювань в обраній проблемі і науково-літературних відомостей з неї. В результаті відбувається осмислення і переосмислення свого чи чужого досвіду, свій досвід збагачується чужим, обираються вихідні (методологічні) позиції, формуються теоретичні (якщо є потреба) або загальні положення змісту, концепти. Це означає, що концепція виступу чи дослідження вже є.
Проте концепцію ще треба реалізувати, втілити у матеріал, висвітлити, з нею ще треба дійти до мети. Для цього потрібно врахувати й інші закони.