
- •6. Екзистенційний підхід в консультуванні.
- •7.Етапи консультування – загальна характеристика.
- •8. Загальні вимоги до особистості консультанта.
- •9. Ігрові методи в психологічному консультуванні
- •10. Інтервенція в консультуванні
- •11. Інтернет-консультування та його особливості.
- •12. Клієнт-центрований підхід в консультуванні.
- •13. Консультативна робота з немотивованими клієнтами.
- •14. Консультативний контакт та його складові.
- •15. Консультування батьків
- •16. Консультування вчителів.
- •18. Консультування з проблем самооцінки та самовизначення.
- •19. Консультування з проблем шкільної неуспішності.
- •20. Консультування людей з особливими потребами
- •21. Метод інтерв’ю в консультуванні.
- •22. Методи психодіагностики в консультуванні.
- •23. Мова консультанта – її вплив на перебіг консультативного процесу.
- •24. Надання спеціальної консультативної допомоги
- •25. Опір і способи його подолання в консультуванні.
- •26. Організація психологічного консультування.
- •27. Основи організаційного консультування.
- •28. Основні рамки проведення консультування.
- •29. Особливості консультування підлітків
- •30. Первинний контакт – значення та особливості встановлення.
- •31. Перенесення та контрперенесення в консультуванні
- •32. Перефразування в консультуванні
- •33. Правила завершення консультативного контакту.
- •34. Практичний досвід консультанта.
- •35. Принципи психологічного консультування.
- •36. Професійна деформація консультанта та її профілактика.
- •37. Профорієнтаційне консультування
- •38. Психоаналітичний підхід в консультуванні. Психоаналітичний напрямок
- •39. Психологічне консультування та психотерапія.
- •40. Психологічне консультування як вид діяльності практичного психолога
- •41. Робота із агресією в консультуванні
- •42. Робота із афективними проявами в консультуванні
- •43. Роль і місце емпатії в психологічному консультуванні.
- •44. Роль досвіду консультанта в консультуванні
- •45. Роль уточнення в консультуванні
- •46. Сльози як матеріал для консультативної роботи
- •47. Спеціальні техніки в консультуванні
- •48. Спостереження як метод психологічного консультування.
- •49. Телефонне консультування та його особливості.
- •50. Техніка мовчання в консультуванні
- •51. Типові помилки психолога-консультанта.
- •52. Укладання контракту в консультативній діяльності.
- •1.1.3. Укладання контракту
- •53. Універсальні техніки в консультуванні.
- •54. Функції відкритих запитань
- •55. Функції закритих запитань
- •56. Характеристика заключного етапу
- •57. Характеристика заключного етапу консультування.
- •2.2. Етап четвертий. Заключний
- •2.2.1. Узагальнення висновків щодо зміни поведінки клієнта
- •2.2.2. Закріплення мотивації клієнта щодо змін
- •2.2.3. Обговорення питань, що стосуються подальших відносин клієнта з консультантом
- •58. Характеристика змістовного етапу консультування.
- •1.1.1. Збирання відомостей і встановлення контакту
- •1.1.2. Виявлення очікувань
- •1.1.3. Укладання контракту
- •1.2. Етап другий. Діагностичний
- •1.2.1. Перша фаза: клієнт говорить, консультант слухає
- •59. Характеристика початкового етапу консультування.
- •60. Цілі та завдання психологічного консультування.
60. Цілі та завдання психологічного консультування.
Завдання психологічного консультуванняЯк вже вище згадувалося, що основною метою психолога, який проводить консультацію, є допомога клієнтові в усвідомленні його проблеми та в пошуку шляхів і способів її якнайскорішого розв'язання.Ця мета передбачає виконання таких завдань:По-перше, психолог має уважно вислухати клієнта. Важливість цього аспекту діяльності консультанта підкреслюється в усіх відомих працях із психологічного консультування. Максимально терпляче, з використанням спеціальних прийомів вислуховування клієнта не лише близько знайомить психолога з ним та його проблемою, а й допомагає клієнтові краще усвідомити свою ситуацію, йому полегшення і, в результаті, великою мірою визначає ефективність консультативної роботи.
По-друге, в процесі консультування психолог працює над розширенням уявлень клієнта про себе, свою конкретну життєву ситуацію, про навколишню дійсність. Саме таким шляхом здійснюється корекційний вплив психолога на клієнта, внаслідок чого останній починає по-новому бачити й оцінювати свою ситуацію, формулює альтернативні варіанти поведінки в ній.
По-третє, психолог проводить консультацію, і при цьому має на увазі, що його клієнт - здорова людина, яка відповідає за себе і свої стосунки з оточуючими людьми. Але досягти того, щоб сам клієнт узяв на себе відповідальність за те, що з ним відбувається, - нелегке завдання, оскільки клієнти психологічної консультації, як правило, звинувачують у своїх життєвих труднощах когось іншого.
Ефективність психоконсультативної роботи практичного психолога-консультанта багато в чому залежить від того, як він вирішує найважливіші завдання, як вислуховує клієнта й розширює його уявлення про себе і власну ситуацію.
Дійсною проблемою багатьох людей, які звертаються за допомогою до психолога, є те, що вони практично не мають із ким поговорити відверто, розповісти усе, не криючись, що тривожить і турбує у складних життєвих ситуаціях.
Уже те, що консультант може їх уважно вислухати й зрозуміти, - надзвичайно важливо, і це саме по собі сприяє певним позитивним змінам. Крім того, спокійна і вдумлива розмова з фахівцем дає змогу довідатися й зрозуміти про себе і про оточуючих людей багато нового, що також є цінним, оскільки може слугувати "їжею" для міркувань про себе і людей, сприяє розширенню уявлень про людину і її оточення. Для клієнта, який звертається за допомогою до психолога, такий результат може виявитися важливим не лише з погляду підвищення його психологічної стабільності, але також послужити підставою для звернення до консультанта за подальшою допомогою до інших фахівців, якщо це є необхідним.
Конкретні завдання визначаються для будь-якого процесу психологічного консультування, що складає його специфіку.
Які ж у загальному вигляді завдання психологічної допомоги? У відповідях на подібні запитання слід звертатися до тлумачного словника та виписувати всі значення слова, яке шукається. Справді, тлумачні словники Грінченка, Даля або Ожогова, не кажучи вже про словник давньогрецької мови, в якому серед значень слова "терапейа" визначення "лікування" знаходиться лише на шостому місці після таких понять як "служіння", "турбота", "опікування", - чудовий засіб для уточнення етимології та значення слова. Але, як відомо, поняттєве значення відрізняється від словесного. Тому в нашій орієнтовній відповіді на поставлене запитання ми будемо виходити не зі словникових, а з практичних значень, що складають обсяг та зміст поняття "психологічна допомога".
Цілі психологічного консультування Основні цілі консультування залежать від потреб клієнтів, що звертаються за психологічною допомогою, і теоретичної орієнтації самого консультанта. Проте, основними, як правило є: 1. Сприяти зміні поведінки, щоб клієнт міг жити продуктивніше, відчувати задоволеність життям, незважаючи на деякі неминучі соціальні обмеження. 2. Розвивати навички подолання труднощів при зіткненні з новими життєвими обставинами і вимогами. 3. Забезпечити ефективне прийняття життєво важливих рішень. Існує безліч справ, яким можна навчитися під час консультування: самостійні вчинки, розподіл часу й енергії, оцінка наслідків ризику, дослідження поля цінностей, у якому відбувається прийняття рішень, оцінка властивостей своєї особистості, подолання емоційних стресів, розуміння впливу установок на прийняття рішень і т . п. 4. Розвивати вміння зав'язувати і підтримувати міжособистісні відносини. Спілкування з людьми займає значну частину життя і у багатьох викликає труднощі з-за низького рівня їхньої самоповаги або недостатніх соціальних навичок. Будь то сімейні конфлікти дорослих або проблеми взаємини дітей, слід покращувати якість життя клієнтів за допомогою навчання краще побудови міжособистісних відносин. 5. Полегшити реалізацію та підвищення потенціалу особистості. На думку Blocher (1966), у консультуванні необхідно прагнути до максимальної свободи клієнта (з огляду на природні соціальні обмеження), а також до розвитку здатності клієнта контролювати своє оточення і власні реакції, провоковані оточенням.