Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
психологічне кунсультування та психокорекція.docx
Скачиваний:
474
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
286.15 Кб
Скачать

22. Методи психодіагностики в консультуванні.

Перш за все, сформулюємо ті переваги, які дає психодіагностика при вирішенні практичних завдань в процесі надання психологічної допомоги, у порівнянні з неформалізованими методами. До цих переваг можна віднести:

- Об'єктивність даних, їх відносна незалежність від особистого досвіду і вражень психолога. Дані психодіагностики можуть підтвердити ці уявлення, а можуть і суперечити їм, що має стати серйозною підставою для їх перевірки, а можливо і перегляду.

- Швидкість отримання інформації. Психодіагностичні методики створюються для того, щоб за порівняно короткий проміжок часу (зазвичай від декількох хвилин до години) сформувати цілісне уявлення про клієнта і (або) виявити його психологічні особливості, суттєві для надання психологічної допомоги. Додаткові можливості по вивільненню часу психолога на проведення тестування та обробку результатів забезпечує комп'ютерне тестування.

- Можливість додаткової оцінки. Основна вихідна інформація психодіагностичного дослідження міститься в бланку тесту або протоколі, заповненому психологом. Ця інформація як правило набагато багатший і об'єктивніше, ніж, приміром, записи психотерапевтичної сесії. З цими даними психолог може звернутися за допомогою або консультацією до колег, а також повернутися з ним на будь-якому етапі роботи з клієнтом, якщо виникне потреба у їх повторному аналізі або переосмисленні.

- Можливість отримання надійних і достовірних результатів. Надійність забезпечується, зокрема, тим, що визначення характеристик клієнта відбувається за результатами його відповідей на десятки, а то і сотні спеціально відібраних запитань, тоді як при бесіді психолог часто робить висновки на основі меншою за кількістю і більш фрагментарною інформації. Достовірність результатів забезпечується можливістю перевірки щирості клієнта.

Для розуміння можливостей психодіагностики, на наш погляд, має принципове значення те, які методи використовує психолог у своїй роботі - тестові або експертні (див. Основи психодіагностики, 1996). Зупинимося на цьому дещо докладніше.

Тестові методи припускають використання тестів як щодо коротких стандартизованих випробувань, що дозволяють дати кількісну і якісну оцінку психологічних особливостей людини. Стандартизоване випробування увазі наявність стандарту процедури проведення тестування, обробки його результатів та їх змістовної оцінки, який задається розробником тесту, а від користувача вимагається суворе його дотримання. Тільки при дотриманні стандарту користувач зможе "скористатися плодами праці" розробника, тобто оцінити свого клієнта за допомогою тестових норм і даних по змістовної інтерпретації. Основними атрибути якісного тесту є: стандартний тестовий матеріал, ключі для обробки, тестові норми, відомості про основні характеристики тесту - валідності та надійності, які дозволять користувачеві оцінити якість тесту і його відповідність завданням дослідження, а також основи інтерпретації, користуючись якими можна "перекласти" кількісний показник випробуваного в опис його психологічних особливостей.

На відміну від тестових методів, експертні (клінічні) методи не припускають стандартизації. Процедура їх проведення та аналізу задана не так жорстко, як для тестів, і може бути змінена психологом, якщо він вважатиме це доцільним. Їх результатом є якісна оцінка психологічних особливостей випробуваного. Як правило, експертні методи передбачають розгорнутий взаємодія між психологом і випробуваним. Вони дозволяють дати поглиблене цілісне опис психіки людини, дають можливість гнучко адаптувати процедуру психодіагностичного дослідження до індивідуальних особливостей конкретного клієнта. Однак при роботі з експертними методами слід враховувати, що вони як правило не мають жорсткої схеми аналізу та інтерпретації результатів, і тому ефективність їх застосування залежить від досвіду та інтуїції психолога. Чим менше досвід застосування методики, тим менше інформації вона дає психологу, тим більша ймовірність неправильних висновків.

2. Приклади психодіагностичних методик, використовуваних в практиці психологічної допомоги

У даному розділі описані декілька порівняно простих експертних методик, які можуть бути використані психологами-консультантами в їх практичній роботі (див. Барлас, 2001б)

Проективна методика незакінчених пропозицій, висхідна до асоціативного експерименту Юнга, передує завершення випробуваним фраз, початок яких виголошує психолог. Короткий варіант цієї методики (20 пропозицій) наведено у Додатку. Аналізу результатів є виявлення тем, проблем і конфліктів, значимих для випробуваного: як свідомих, так і неусвідомлюваних. а) Безпосереднє вилучення інформації можливо з "прямих" відповідей, які як правило торкаються усвідомлюваних проблем. Наприклад: "Моя спеціальність ... паскудне" або "Робота ... остогидла".

б) Багаторазове згадка у відповідях одних і тих самих тем, зокрема, якщо почала пропозицій з цією темою ніяк не пов'язані, свідчить про значущість цих тем. Зазвичай такі теми усвідомлювати хоча б частково. Наприклад, у одного і того ж людини: "Боюся ... хвороб", "Мене турбує ... моє здоров'я", "приховувати ... мої хвороби". Іноді більшість відповідей можна віднести до 2-3 значущих тем, які має сенс якось назвати і (або) охарактеризувати докладніше на підставі змісту відповідей. Наприклад, наступний набір відповідей пов'язаний з темою, яку можна назвати "Залежність і неможливість змін": "Моя спеціальність ... яка моя спеціальність ... хочеться змін"; "Боюся ... ситуації, в якій від мене нічого не залежить" ; "Робота ... робота, в якій хочеться, щоб від мене залежало багато"; "Боротися ... ні, не хочеться мені боротися"; "Мої плани ... немає в мене ніяких планів".

в Суперечності окремих відповідей можуть вказувати на конфлікт (швидше за все слабо усвідомлюваний або неусвідомлюваний). Наприклад: "Найбільше я люблю ... спілкуватися", "Друзі ... набридають"

г) Тривалі паузи, відмови від відповідей, відповіді типу "Ні", "Не знаю" та відповіді - повторення початку фрази (наприклад, "Моя голова ... це моя голова") є показником значущості теми чи проблеми, яка або слабо усвідомлюється , або є болючою і емоційно насиченою.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.