20. Консультування людей з особливими потребами

Інваліди — люди з особливими потребами, які живуть поруч із нами і, часом, майже повністю від нас залежать. Неможливо бути байдужими до них і залишатися осторонь від їхніх проблем. Допомогти цим людям вижити, вистояти в цей нелегкий час можна лише об’єднавши зусилля держави, органів місцевої влади, керівників установ, фондів і громадських організацій інвалідів, усіх громадян нашої країни.

Психологічнеконсультування - один із видівпсихологічноїдопомоги, що виділився з психотерапії. Данапрофесійнадіяльність виникла увідповідьна потреби людей, які, не маючи клінічних порушень, шукалипсихологічнудопомогу.Саметому, фахівці з психологічного консультування допомагають, перш за все людям, що зазнають труднощі в повсякденному житті, діяльності, спілкуванні і т. д.  Цілі психологічного консультування залежать від конкретної психологічної школи.  Бихевиорально-орієнтований напрям у консультуванні ставить своєю метою зміну поведінки людини.  Для екзистенціального напрямку, мета психологічного консультування націлена на пошук власного напрямку в житті. Данийпроцеспередбачає осмислення цілей і намірів людини, а також його загального ставлення дожиття.  У даній роботі розглядається використання методів психологічного консультування в роботі з дітьми «групи ризику» і з дітьми, потерпілими від насильства.  Особливостіпроцесуконсультування в цьому віковому періоді:  1. Діти майже ніколи не звертаються за допомогою самі, зазвичай, у зв'язку з їхніми проблемами звертаються до консультанта дорослі;  2. Психотерапевтичний ефект повинен бути досягнутий дуже швидко, так як одна проблема породжує нові, що в дитячому віці істотно відбивається на психічному розвитку дитини в цілому;  3. Консультант не може покласти на дитинувідповідальністьза вирішення існуючих у нього проблем, оскількимисленняі самосвідомість в дитячому віці ще недостатньо розвинені, а крімтого, життя дитини майже повністю залежить від дорослих.  У зв'язку із зазначеними вище особливостями з особливою гостротою постає проблема методів консультування. Дитина рідко схильний самрозповідатипро свої проблеми чужому дорослому, а крім того, вінне завжди розуміє, що є джерелом його бід.  У більшості випадків в основі дитячого поведінки, з приводу якого звертаються зі скаргою дорослі, лежать негативні афективні переживання дитини, в основі яких лежить незадоволеність будь-яких життєво важливих для дитини потреб чиконфліктміж ними.  Як правило, афективні переживання усуваються у дітей тільки після того, як змінюєтьсяситуація, що провокує ці переживання. Але буває так, що змінити ситуацію неможливо в силу якихось об'єктивних причин. Тодіпсихологповинен зуміти змінитиособистіснийсенс ситуації для дитини і тим самим змінити його переживання.  Змінити особистісний сенс можливо в тому випадку, якщо консультант покаже дитині ситуацію не зі звичною для нього точки зору, а зовсім з іншої, нової позиції. Причому ця нова позиція, яку консультант пропонує зайняти дитині, повинна бути привабливою для консультованого івідповідатийогоособистіснимдомаганням.  Змінаособистісногосенсу ситуації дозволяє згладити, а іноді й зовсім усунути афективні переживання, викликані даноюситуацією, івідповіднодомогтися зміни поведінки дитини.  Знайти нову точку бачення подійпсихологможе з допомогою виходу зістанупоглинання життєдіяльністю в якусь зовнішню позицію, звідки дана ситуація постає в зовсім іншому вигляді.Вихідв рефлексивну позицію дозволяє консультанту провести аналіз існуючого положення справ і зрозуміти, з якого боку подати ситуацію дитині, щоб вона набула б для ньогоновий особистісний сенс.