- •6. Екзистенційний підхід в консультуванні.
- •7.Етапи консультування – загальна характеристика.
- •8. Загальні вимоги до особистості консультанта.
- •9. Ігрові методи в психологічному консультуванні
- •10. Інтервенція в консультуванні
- •11. Інтернет-консультування та його особливості.
- •12. Клієнт-центрований підхід в консультуванні.
- •13. Консультативна робота з немотивованими клієнтами.
- •14. Консультативний контакт та його складові.
- •15. Консультування батьків
- •16. Консультування вчителів.
- •18. Консультування з проблем самооцінки та самовизначення.
- •19. Консультування з проблем шкільної неуспішності.
- •20. Консультування людей з особливими потребами
- •21. Метод інтерв’ю в консультуванні.
- •22. Методи психодіагностики в консультуванні.
- •23. Мова консультанта – її вплив на перебіг консультативного процесу.
- •24. Надання спеціальної консультативної допомоги
- •25. Опір і способи його подолання в консультуванні.
- •26. Організація психологічного консультування.
- •27. Основи організаційного консультування.
- •28. Основні рамки проведення консультування.
- •29. Особливості консультування підлітків
- •30. Первинний контакт – значення та особливості встановлення.
- •31. Перенесення та контрперенесення в консультуванні
- •32. Перефразування в консультуванні
- •33. Правила завершення консультативного контакту.
- •34. Практичний досвід консультанта.
- •35. Принципи психологічного консультування.
- •36. Професійна деформація консультанта та її профілактика.
- •37. Профорієнтаційне консультування
- •38. Психоаналітичний підхід в консультуванні. Психоаналітичний напрямок
- •39. Психологічне консультування та психотерапія.
- •40. Психологічне консультування як вид діяльності практичного психолога
- •41. Робота із агресією в консультуванні
- •42. Робота із афективними проявами в консультуванні
- •43. Роль і місце емпатії в психологічному консультуванні.
- •44. Роль досвіду консультанта в консультуванні
- •45. Роль уточнення в консультуванні
- •46. Сльози як матеріал для консультативної роботи
- •47. Спеціальні техніки в консультуванні
- •48. Спостереження як метод психологічного консультування.
- •49. Телефонне консультування та його особливості.
- •50. Техніка мовчання в консультуванні
- •51. Типові помилки психолога-консультанта.
- •52. Укладання контракту в консультативній діяльності.
- •1.1.3. Укладання контракту
- •53. Універсальні техніки в консультуванні.
- •54. Функції відкритих запитань
- •55. Функції закритих запитань
- •56. Характеристика заключного етапу
- •57. Характеристика заключного етапу консультування.
- •2.2. Етап четвертий. Заключний
- •2.2.1. Узагальнення висновків щодо зміни поведінки клієнта
- •2.2.2. Закріплення мотивації клієнта щодо змін
- •2.2.3. Обговорення питань, що стосуються подальших відносин клієнта з консультантом
- •58. Характеристика змістовного етапу консультування.
- •1.1.1. Збирання відомостей і встановлення контакту
- •1.1.2. Виявлення очікувань
- •1.1.3. Укладання контракту
- •1.2. Етап другий. Діагностичний
- •1.2.1. Перша фаза: клієнт говорить, консультант слухає
- •59. Характеристика початкового етапу консультування.
- •60. Цілі та завдання психологічного консультування.
28. Основні рамки проведення консультування.
Організація процесу консультування. Умови проведення психологічного консультування. Кабінет консультанта. Рамки консультації. Час і місце консультації. Фіксація роботи консультанта. Взаємодія консультанта із суміжними службами. Переадресація клієнта. Відповідальність психолога-консультанта. Особистість консультанта. Загальні вимоги до особистості консультанта. Спеціальні вимоги до консультанта. Професійна підготовка консультанта. Теоретична підготовка. Власний досвід консультанта. Практичні навички застосування консультативних прийомів та технік. Комунікативні навики. Креативність. Свобода та відповідальність консультанта. Загальна та спеціальна підготовка консультанта. Уміння та навики консультанта. Зовнішність консультанта. Мова консультанта. Супервізії та інтервізії.
29. Особливості консультування підлітків
Найбільш важливою відмітною ознакою підліткового періоду є фундаментальні зміни у сфері самосвідомості, які мають кардинальне значення для всього подальшого розвитку та становлення підлітка як особистості. Порушення розвитку самосвідомості можуть призводити до появи агресивності, тривожності, труднощів у спілкуванні, а іноді і до суїцидальних спроб . У такому віці молоді людиактивно формується самосвідомість, виробляється власна незалежна система еталонів самооцінювання і самоставлення, все більше розвиваютьсяздібностіпроникнення у свій власний світ. У цьому віці підліток починає усвідомлювати свою особливість і неповторність, в його свідомості відбувається поступова переорієнтація з зовнішніх оцінок (переважно батьківських) на внутрішні.Підлітокдозріваєфізіологічноі психічно, і на додаток до новихвідчуттіві бажань, які з'являються в результаті цього дозрівання, у нього розвиваються нові погляди на речі, новий підхід до життя. Так, важливе місце в нові особливості психіки підлітка займає його інтерес до думок інших людей, того, що вони саміпро себедумають. Упроцесірозвитку самосвідомості центр уваги підлітків дедалі більше переноситься від зовнішнього боку особистості до її внутрішній стороні, від більш-менш випадкових рис - дохарактерув цілому. З цим пов'язані усвідомлення - іноді перебільшене - свого своєрідності і перехід до духовних,ідеологічниммасштабами самооцінки. У результатілюдинасамовизначається якособистістьна більш високому рівні. Самооцінкає центральне утворення особистості. Вона значною мірою визначає соціальну адаптацію особистості, є регулятором її поведінки та діяльності.Характерсамооцінки підлітків визначає формування тих чи інших якостей особистості. Наприклад, адекватний її рівень сприяє формуванню у підлітка впевненості в собі, самокритичності, наполегливості або зайвої самовпевненості, некритичності.Підліткиз адекватноюсамооцінкоюмають велике поле інтересів, їх активність спрямована на різні види діяльності, а також міжособистісні контакти, які помірні й доцільні, спрямовані напізнанняінших і себе в процесіспілкування. Підлітки зтенденцієюдо сильного завищення самооцінки виявляють достатню обмеженість у видах діяльності і більшу спрямованість на спілкування, причому слабозмістовне. Агресивні підлітки характеризуються крайньою самооцінкою (або максимально позитивною, або максимально негативною), підвищеною тривожністю, страхом перед широкими соціальними контактами, егоцентризмом, невмінням знаходитивихідз важких ситуацій.Розвитокрефлексіїне обмежується тільки внутрішніми змінами самої особистості, у зв'язку з якими також стає можливим і більш глибокерозумінняінших людей. Розвитоксамосвідомості як центральногоновоутворенняпідліткового віку стає можливим і цілком залежить від культурного змісту середовища [5, 317]. Ще одне новоутворення, що виникає в кінці перехідного віку, - це самовизначення. З суб'єктивної точки зору воно пов'язане з усвідомленням себе як члена суспільства і конкретизується в новій суспільно значущої позиції. Самовизначення виникає, як правило, в кінцінавчанняв школі, коли людина стоїть перед необхідністю вирішувати проблеми свого майбутнього. Воно грунтується на вже стійко сформованих інтересах і прагненнях суб'єкта, передбачає врахування своїх можливостей і зовнішніх обставин, воно спирається на формуєтьсясвітоглядпідлітка і пов'язане з вибором професії. Ідеї вибору життєвого шляху, своїх ціннісних орієнтацій, свого ідеалу, свого друга, своєї професії стають основними цілями підліткового віку. Умотиваційнійсферіпроцесуспілкування підлітків відбуваютьсякардинальнізміни: втрачають свою актуальність відносини з батьками, вчителями, першорядну значущість набувають стосунки з однолітками.Самеспілкування підлітків стає більш глибоким і змістовним, з'являються такі емоційно насичені форми взаємодії, якдружбаілюбов. Потреба в приналежності якої-небудь групи найбільш яскраво проявляється в підлітковому віці. Для підлітків молодшого віку велике значення має можливість розділити зі своїми однолітками спільні інтереси та захоплення. Пізніше підлітки спрямовані на пошук такого контакту, який дозволив би їм знайти розуміння і співпереживання їхнім почуттям, думкам, ідеям, а також забезпечив би емоційну підтримку з боку однолітків у подоланні різних проблем, пов'язаних з віковим розвитком. Підлітковий період називають епохою активної індивідуалізації, етапом загострено пережитого прагнення до самоствердження.Бажаннявиділитися, прагнення зайняти високу позицію, домогтися поваги, визнання своєїособистісноїцінності і тим самим отримати можливість підкріпити свою самооцінку і самоповагу багато в чому визначає поведінку дітей у підлітковому віці