36. Професійна деформація консультанта та її профілактика.

Спеціалісти з сучасної психології праці наголошують, що в середовищі професіоналів системи «людина-людина» має місце явище професійної деформації особистості. В загальних рисах це звуження інтересів людини до суто професійних, зрощення особистості з професійними ролями у сполученні з недорозвиненістю іншого рольового репертуару, наявність в поведінці людини компонентів неадекватного самоствердження за рахунок професійної діяльності.

Професійна деформація особистості – це своєрідна реакція на опір середовища в якому відбувається професійна діяльність. Професіонали системи «людина-людина» працюють серед людей і зазнають соціального тиску, а неврахування його веде до деформації особистості. Наведемо тільки один приклад. Уявіть собі силу деформуючого впливу лестощів з боку підлеглих на особистість керівника, якщо керівник не рефлектує самої можливості маніпулювання з боку підлеглих. Явище професійної деформації особистості виявляється на естраді та в кіно в комічних постатях вчителя, міліціонера, директора, … психоаналітика.Професійна деформація особистості психолога, з одного боку, виявляється у прагненні останнього опікати клієнта все життя, бути для нього гуру, дружити з ним, а з другого боку це може виявлятися у формі комплексу переваги над клієнтами, бажання самоствердження за їх рахунок.

Окремим видом професійної деформації психолога є синдром емоційного згорання, який характеризується втратою інтересу до професійної діяльності, апатією, легким депресивним станом.

Профілактика професійної деформації особистості починається з усвідомлення індивідом можливості її виникнення. Для психолога-консультанта важливим фактором профілактики професійної дефор­мації є робота під опікою супервізора. Молодому психологу консультанту можуть стати у пригоді наступні поради:- необхідно чітко розгалужувати сторони своєї професійної діяльності та власного приватного життя;- у приватному житті важливо дозволити собі реалізувати різні соціальні ролі, які не пов’язані з роботою.- задоволення емоційних людських потреб психолога-консультанта у дружбі, коханні, значущих стосунках повинно відбуватися на території приватного життя, а не в сфері професійної діяльності.

Висновок на перший погляд парадоксальний: чим краще налагоджене приватне життя людини, тим кращий з неї працівник. Гармонійно розвинута особистість психолога-консультанта є важливою передумовою успішності професійної діяльності. Дискусія про те, наскільки індивідуальність і особа психолога включена в психотерапевтичний процес, які головні професіонально значущі якості особи психолога-психотерапевта, де межа між приватним життям психолога і його професійною діяльністю хвилює кожного, хто планує присвятити своє життя практичної психології. 

37. Профорієнтаційне консультування

Проблема професійного самовизначення учнівської молоді посідає важливе місце в сучасній психологічній науці, оскільки стосується вирішального моменту в життєвому становленні особистості. Особливої актуальності вона набуває в старших класах. Усвідомлений вибір професії впливає на подальше життя особистості, визначає успішність її самореалізації, соціалізації, кар'єрного й професійного розвитку та зростання. У зв'язку з цим центральним і досить складним завданням сучасної школи є формування в учнівської молоді здатності до свідомого та самостійного вибору професії. Розв'язання цього завдання багато в чому залежить від вибору професії та активної позиції молодої людини. Саме тому значення психологічного супроводу не викликає сумніву.

Професійне самовизначення - це процесе формування особистістю свого ставлення до професійної діяльності й спосіб його реалізації через узгодження особистісних і соціально-професійних потреб [4].

Професійне самовизначення є частиною життєвого самовизначення та умовно поділяється на такі етапи:

- дошкільний - формування первинних трудових навичок та умінь;

- початкова школа - поява розуміння ролі праці в житті людини через участь в різних видах діяльності (ігровій, навчальній, трудовій);

- перший ступінь основної школи (5-7 класи) - усвідомлення своїх інтересів і здібностей, повязаних з вибором професії;

- другий ступінь основної школи (8-9 класи) - початок формування професійної самосвідомості;

- повний середній навчальний заклад - професійна орієнтація на основі поглибленого вивчення окремих навчальних предметів;

- професійний навчальний заклад - оволодіння професією;

- професійна діяльність - підвищення кваліфікації або переорієнтація на іншу професійну діяльність [4, 223].

Проте особливості профорієнтаційного консультування та його впливу на професійне самовизначення старшокласників вивчені недостатньо.

Психологічний тренінг може дати підлітку, що самовизначається, можливість розібратися в світі професій і знайти себе в ньому, усвідомивши свої особливості, здібності та потреби, свої сильні та слабкі сторони.

На думку Н. Афанасьєвої [2], тренінг виконує функцію помічника в ухваленні рішення про вибір професії і в пошуку шляхів подальшого розвитку учнів.

Основними завданнями тренінгу профорієнтації є:

- активізація роздумів учасника тренінгу про вибір професії;

- отримання учнем знань про професії;

- ознайомлення школярів з характеристиками різних професій;

- отримання учасником нового досвіду (позитивного і негативного) у вибраній професії, освоєння моделей професійної поведінки;

- створення умов для аналізу та висновків, для самостійного ухвалення рішень;

- отримання зворотного зв'язку про себе як професіонала в ігровій діяльності

Існує серія тренінгів, які дозволяють учням розвинути свої здібності і навики в тих галузях, які їм необхідні для майбутньої професійної діяльності. У таких тренінгових програмах виділяють три напрямки