- •6. Екзистенційний підхід в консультуванні.
- •7.Етапи консультування – загальна характеристика.
- •8. Загальні вимоги до особистості консультанта.
- •9. Ігрові методи в психологічному консультуванні
- •10. Інтервенція в консультуванні
- •11. Інтернет-консультування та його особливості.
- •12. Клієнт-центрований підхід в консультуванні.
- •13. Консультативна робота з немотивованими клієнтами.
- •14. Консультативний контакт та його складові.
- •15. Консультування батьків
- •16. Консультування вчителів.
- •18. Консультування з проблем самооцінки та самовизначення.
- •19. Консультування з проблем шкільної неуспішності.
- •20. Консультування людей з особливими потребами
- •21. Метод інтерв’ю в консультуванні.
- •22. Методи психодіагностики в консультуванні.
- •23. Мова консультанта – її вплив на перебіг консультативного процесу.
- •24. Надання спеціальної консультативної допомоги
- •25. Опір і способи його подолання в консультуванні.
- •26. Організація психологічного консультування.
- •27. Основи організаційного консультування.
- •28. Основні рамки проведення консультування.
- •29. Особливості консультування підлітків
- •30. Первинний контакт – значення та особливості встановлення.
- •31. Перенесення та контрперенесення в консультуванні
- •32. Перефразування в консультуванні
- •33. Правила завершення консультативного контакту.
- •34. Практичний досвід консультанта.
- •35. Принципи психологічного консультування.
- •36. Професійна деформація консультанта та її профілактика.
- •37. Профорієнтаційне консультування
- •38. Психоаналітичний підхід в консультуванні. Психоаналітичний напрямок
- •39. Психологічне консультування та психотерапія.
- •40. Психологічне консультування як вид діяльності практичного психолога
- •41. Робота із агресією в консультуванні
- •42. Робота із афективними проявами в консультуванні
- •43. Роль і місце емпатії в психологічному консультуванні.
- •44. Роль досвіду консультанта в консультуванні
- •45. Роль уточнення в консультуванні
- •46. Сльози як матеріал для консультативної роботи
- •47. Спеціальні техніки в консультуванні
- •48. Спостереження як метод психологічного консультування.
- •49. Телефонне консультування та його особливості.
- •50. Техніка мовчання в консультуванні
- •51. Типові помилки психолога-консультанта.
- •52. Укладання контракту в консультативній діяльності.
- •1.1.3. Укладання контракту
- •53. Універсальні техніки в консультуванні.
- •54. Функції відкритих запитань
- •55. Функції закритих запитань
- •56. Характеристика заключного етапу
- •57. Характеристика заключного етапу консультування.
- •2.2. Етап четвертий. Заключний
- •2.2.1. Узагальнення висновків щодо зміни поведінки клієнта
- •2.2.2. Закріплення мотивації клієнта щодо змін
- •2.2.3. Обговорення питань, що стосуються подальших відносин клієнта з консультантом
- •58. Характеристика змістовного етапу консультування.
- •1.1.1. Збирання відомостей і встановлення контакту
- •1.1.2. Виявлення очікувань
- •1.1.3. Укладання контракту
- •1.2. Етап другий. Діагностичний
- •1.2.1. Перша фаза: клієнт говорить, консультант слухає
- •59. Характеристика початкового етапу консультування.
- •60. Цілі та завдання психологічного консультування.
52. Укладання контракту в консультативній діяльності.
1.1.3. Укладання контракту
Е. Ейдеміллер і В. Юстискіс вважають, що обговорення психотерапевтичного контракту — це одна з найважливіших частин проведення консультування. "Консультант звичайно відповідає за умови безпеки консультації, за технологію доступу до вирішення проблем клієнта, а клієнт відповідає за власну активність, щирість, бажання здійснити зміну своєї рольової поведінки і т. д." [9]. Під час обговорення першого пункту контракту доречно звернути увагу клієнта на конфіденційність розмови, оскільки тільки гарантуючи збереження в таємниці отриманої інформації й особистих секретів клієнта, консультант може розраховувати на його відкритість і щирість у процесі консультування. Думка фахівця Конфіденційність — це контракт на словах між: двома людьми, в якому консультант обіцяє зберігати в таємниці все відомості, отримані в процесі консультування, а клієнт погоджується вірити цій обіцянці. Відносини не можуть розвиватися далі, якщо у вирішенні цього питання не досягнуті розуміння і довіра. Наступний пункт контракту — це угода щодо тривалості роботи (у середньому загальний час консультування — 3-6 год), тривалості одного сеансу (50-60 хв), а також періодичності зустрічей (звичайно спочатку — 1 сесія на тиждень, а потім — один раз на 2-3 тижні). Третій пункт контракту містить у собі обговорення умов оплати або надання клієнту інформації про те, скільки це може коштувати, якщо консультування здійснюється в державній бюджетній установі. Таке обговорення, по-перше, дозволяє знайти компроміс між вартістю послуг консультанта і можливостями клієнта, по-друге, сприяє посиленню мотивації клієнтів до терапевтичних змін. Разом з тим, у разі, коли клієнт не зможе оплатити надані послуги, необхідно прийняти рішення, яке б не принизило гідності людини і не позбавило останньої необхідної психологічної допомоги [2; 8]. Нарешті, важливо обговорити можливі санкції за порушення сторонами умов контракту. Контракти мають свої обмеження. Існують фактори, за яких укладання угоди неможливе [7]: 1) коли клієнт внутрішньо не готовий до майбутніх змін, наприклад, клієнт хоче притлумити заздрість до успішного колеги; 2) коли контракт полягає у зміні інших людей; 3) коли досягнення результату призводить до деструктивних наслідків (невротичні клієнти просять терапевтів схвалювати їх самозневажливу поведінку); 4) коли відсутній критерій досягнення результату. За таких умов контракт має бути укладений довічно, що саме по собі є антитера-певтичним; 5) коли консультант не може гарантувати конфіденційність. Консультант не має права гарантувати клієнту конфіденційність, якщо відомості, висловлені клієнтом, можуть нести загрозу життю інших людей. Це дуже делікатне етичне питання, що найчастіше залишається на совісті клієнта.
53. Універсальні техніки в консультуванні.
Кожній процедурі відповідають певні техніки – спеціальні прийоми, що застосовуються консультантом для вирішення завдань процедур на кожному із цих етапів психологічного консультування. Хоча, та чи інша техніка може бути доречною і в інших процедурах й етапах консультативної взаємодії. Таким чином, під технікою психологічного консультування розуміють спеціальні прийоми, які психолог-консультант, діючи у межах тих чи інших процедур консультування, використовує для наповнення цих процедур на кожному із етапів психологічного консультування. Техніка психологічного консультування може бути універсальною, тобто такою, що однаково може застосовуватися на кожному етапі психологічного консультування, та специфічною, тобто такою, що підходить для того або іншого етапу, певної процедури етапу психологічного консультування
Як зазначає О.Бондаренко: «…що чим недосвідчений консультант, тим значущі для нього комунікативні техніки. Це й зрозуміло: прийоми та методики дозволяють уникнути почуття невпевненості, «відхилитися» від клієнта до санкціонованих авторитетом науки та практики технічних прийомів, прилучитися до них у ситуаціях, коли не зовсім зрозумілий хід речей або коли схильність до обраної парадигми породжує уявлення про те, що «все йде як треба» про контролювання процесу та ін.