1.2. Плани семінарських занять

Тема 1. Ранньофеодальна держава Київська Русь (IX-XII ст.)

Поняття: держава, монархія, соціально-економічний лад, феодалізм, аграрне суспільство

1. Теорії походження Київської Русі (норманська, антинорманська, хозарська). Яка з них є більш об’єктивною та достовірною?

2. Феодальне землеволодіння. Які його види виділяють?

3. Соціальна структура давньоруського суспільства. Дайте відповідь у вигляді схеми.

4. Політичний лад Київської Русі. З яких головних елементів складалася система управління?

Література:

1. Бойко О.Д. Історія України. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2006. – 686 c.

2. Моця О.П. Київська Русь: держава, культура, народність // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Історичні науки. – 2004. – Т. 27 // http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Ist/2004_27/ 05_motsya_op.pdf.

3. Моця О.П. Київська Русь і країни Європи: характерні риси східнослов’янської державності, рівні міжнародних відносин та напрями контактів // Український історичний журнал. – 2007. – №1. – С. 4-19 // http://history.org.ua/JournALL/journal/2007/1/1.pdf.

4. Толочко О.П., Толочко П.П. Україна крізь віки: В 15 т. / В.А. Смолій (ред.). – Т. 4: Київська Русь. – К.: Альтернативи, 1998. – 351 с.

Самостійна робота

Подумайте і дайте відповідь на питання:

1. Які держави були ровесниками Київської Русі? З якими вона найбільше схожа?

2. У давньоруському суспільстві, як і в античному Римі, були раби (челядь і холопи). Чому ж тоді ми називаємо Русь феодальною, а римське суспільство – рабовласницьким?

Питання для самоконтролю:

1. Які теорії походження Київської Русі існують? У чому їх зміст?

2. Що таке феодальне землеволодіння?

3. Якими були особливості давньоруського феодалізму?

4. З яких станів складалося суспільство Київської Русі?

5. Що таке колективний сюзеренітет?

6. Які функції виконували князь, боярська рада, віче?

При підготовці до першого семінару студенти повинні звернути увагу на наявність багатьох інтерпретацій одних і тих же історичних подій. Відмінність у трактуваннях може бути викликаною вузькістю позицій дослідників, що висунули власні версії (опора на обмежену кількість джерел інформації, абсолютизація окремих факторів у житті суспільства) або ж їх суб’єктивністю в оцінці. Щоб визначити більш об’єктивну та вірогідну версію, необхідно звернути увагу на аргументацію кожної з них та проаналізувати, чи не має вона логічних суперечностей. У випадку, якщо кожна з версій має слабкі сторони, можна запропонувати власну.

Конкретно до теми першого семінару найбільш дискусійним є питання про походження держави Київська Русь. Щоб обрати більш об’єктивну відповідь на нього, варто звернути увагу на відомі факти про її утворення. Також корисним буде пригадати розгляд сучасною наукою процесу формування державності: це тривалий соціальний процес чи одномоментний акт?

Важливо, щоб студенти виробляли системний підхід до аналізу історичних явищ. Тому необхідно не просто висвітлити економічну основу, соціальну структуру та політичний лад давньоруського суспільства, а спробувати прослідкувати взаємозв’язки між ними. Одним з наслідків такого підходу повинно стати усвідомлення про нерозривний зв’язок феодальної власності та апарату управління суспільством, які визначали соціальну ієрархію Київської Русі.