Державний вищий навчальний заклад

“Запорізький національний університет”

Міністерства освіти і науки України

В.Г. Міщенко, А. І. Маказан

ПРИКЛАДНА ФІЗИКА

Методичні рекомендації до написання та оформлення дипломних і курсових робіт для студентів фізичного факультету

Затверджено

вченою радою ЗНУ

Протокол № від

Запоріжжя

2011

УДК: 378.14(076)+53(07)

ББК: Ч48я73

Міщенко В.Г., Маказан А.І. Прикладна фізика: Методичні рекомендації до написання та оформлення курсових і дипломних робіт для студентів фізичного факультету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – 36 с.

У виданні наведено методичні вказівки до оформлення курсових і дипломних робіт студентів фізичного факультету. Подані визначення освітньо–кваліфікаційних рівнів, визначені вимоги до кваліфікаційних робіт (дипломних, курсових) у вищих навчальних закладах, також означені вимоги до їхніх структурних елементів. Наведені приклади оформлення титульної сторінки, реферату, змісту, висновків та списку використаних джерел під час написання роботи.

Призначені для студентів старших курсів фізичного факультету денного та заочного відділень (напрям підготовки “Прикладна фізика”).

Рецензент В.Л. Сніжний

Відповідальний за випуск В.Г. Міщенко

Зміст

Вступ…………………………………………….…………...……………………5

1. Загальні вимоги…………………………………...………………………..7

1.1. Структура дипломної (курсової) роботи……………………………..…7

1.2. Вступна частина………………………………………………..……...…7

1.3. Основна частина………………………………………………………….7

1.4. Додатки…………………………………………….……………….......…7

1.5. Вимоги до подання структурних елементів…………………………….7

2. Вимоги до структурних елементів вступної частини………………………7

2.1. Титульний аркуш…………………………………………………………7

2.2. Завдання на дипломну роботу……………………...……………………8

2.3. Реферат……………………………………………………………………8

2.4. Зміст……………………………………………………………………….8

2.5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць,

скорочень і термінів……………………………………...……………...9

3. Вимоги до структурних елементів основної частини………………………9

3.1. Вступ………………………………………………………………………9

3.2. Суть дипломної (курсової) роботи……………………………………...9

3.3. Висновки………………………………………………………………...10

3.4. Список використаних джерел………………………………………….10

3.5. Додатки…………………………………………………………………..10

4. Правила оформлення дипломної (курсової) роботи………………………11

4.1. Загальні вимоги…………………………………………………………11

4.2. Нумерація сторінок………………………………..……………………12

4.3. Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів………………...12

4.4. Ілюстрації………………………………………………………………..13

4.5. Переліки…………………………………………………………………14

4.6. Формули та рівняння……………………………………………………14

4.7. Таблиці…………………………………………………………………..15

4.8. Виноски…………………………………………………………….........17

4.9. Примітки……………………………………………………...………….17

4.10. Посилання……………………………………………………...……....17

4.11. Додатки…………………………………………………….......…….…18

4.12. Скорочення слів і словосполучень……………………….......……....19

Додаток А – Приклад оформлення титульного аркуша

курсової роботи………………………………………………...……20

Додаток Б – Приклад оформлення титульного аркуша

дипломної роботи……………………………………………………21

Додаток В – Приклад оформлення завдання на дипломну роботу….……..........22

Додаток Г – Приклад реферату на дипломну роботу….…………………….…...24

Додаток Д – Приклад змісту дипломної роботи……………………………….....25

Додаток Е – Приклад оформлення структурних одиниць курсової,

дипломної роботи…………………………………………….……...26

Додаток Ж – Приклад оформлення списку використаних джерел……….…......27

Список використаних джерел ……………………….………………………..36

ВСТУП

Освітньо-кваліфікаційний рівень (ОКР) вищої освіти – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

Освітньо-кваліфікаційні рівні розподіляються на чотири підрівні, кожний з яких має певні особливості.

Молодший спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді суспільно–економічної діяльності.

Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти, або неповної вищої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді суспільно–економічної діяльності. Підготовка фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо–кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо–кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді суспільно–економічної діяльності.

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо–кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста.

 Для вступу до магістратури студентам напряму підготовки «Прикладна фізика» необхідно:

1. Отримати з державного іспиту та захисту дипломної роботи оцінку відмінно.

2. Мати середній бал за додатком до диплому:

   • на бюджет: 4,5;

   • на контракт: не менше 3,8.

3. Здати іспит з іноземної мови.

Саме для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів виникла необхідність у створенні методичних рекомендацій і вказівок до оформлення курсових та дипломних робіт (проектів).

Дипломний проект – кваліфікаційна робота, що призначена для об’єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці до проектувальної (проектно–конструкторської) та виконавської (технологічної, операторської) виробничих функцій.

Дипломна робота – кваліфікаційна робота, що призначена для об’єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці до організаційної, управлінської та виконавської (технологічної, операторської) виробничих функцій.

Курсова робота – є результатом самостійної творчої роботи, що узагальнює літературні дані і результати, отримані автором роботи під час дослідження. Текст роботи повинен містити оброблений і систематизований матеріал.

У цьому виданні чітко зазначені структурні норми написання курсових та дипломних робіт (проектів), що значно поліпшує наукову роботу студентів та викладачів.

У методичних рекомендаціях застосовують наступні позначення:

 – прочитайте

 – зверніть увагу (увага)

1. Загальні вимоги

Загальними вимогами до тексту є:

1. чіткість побудови;

2. логічна послідовність викладання матеріалу;

3. стислість і чіткість формулювань;

4. конкретність викладу результатів виконуваної роботи;

5. єдність термінів у межах роботи і їхня відповідність встановленим стандартам, а при їхній відсутності – загальноприйнятим у науковій літературі.

1.1. Структура дипломної (курсової) роботи

Умовно структуру дипломної (курсової) роботи поділяють на: вступну частину; основну частину; додатки.

1.2. Вступна частина

Вступна частина містить такі структурні елементи:

• титульний аркуш;

• завдання на роботу;

• реферат;

• зміст;

• перелік умовних скорочень, символів, одиниць, скорочень і термінів.

3. Основна частина

Основна частина містить такі структурні частини:

• вступ;

• суть дипломної роботи;

• висновки;

• рекомендації;

• список використаних джерел.

1.4. Додатки

Додатки розміщують після основної частини.

1.5. Вимоги до подання структурних елементів

Структурні елементи «Титульний аркуш», «Завдання на роботу», «Реферат», «Зміст», «Вступ», «Суть», «Висновки», «Список використаних джерел», є обов’язковими.

2. Вимоги до структурних елементів вступної частини

2.1. Титульний аркуш

Титульний аркуш містить дані, які подають у такій послідовності:

• назву міністерства і повну назву навчального закладу;

• гриф допущення до захисту (для дипломної роботи);

• повна назва документу;

• підписи керівника дипломної (курсової) роботи і нормоконтролера, дату підписання;

• рік написання дипломної роботи (ДР), курсової роботи (КР).

Переноси слів у заголовках титульного аркуша не допускаються.

Приклад оформлення титульних аркушів наведено у додатках А, Б.

2.2. Завдання на дипломну роботу

Завдання на дипломну роботу оформлюють, як правило, на типографському бланку, виконаному на двох сторінках та розташовують після титульної сторінки.

Приклад оформлення завдання на дипломну роботу наведено у додатку В.

2.3. Реферат

Реферат має бути розміщений безпосередньо після завдання на дипломну роботу і за титульним аркушем в курсовій роботі, починаючи з нової сторінки. Реферат повинен містити: відомості про обсяг ДР (КР), кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість використаних джерел згідно зі списком; текст реферату; перелік ключових слів.

Текст реферату має висвітлювати подану у ДР (КР) інформацію у такій послідовності:

• об’єкт дослідження;

• мета роботи;

• методи дослідження та апаратура;

• результати та їх новизна;

• основні конструкторські, технологічні та техніко–експлуатаційні характеристики та показники;

• взаємозв’язок з іншими роботами;

• рекомендації щодо використання результатів роботи, економічна ефективність;

• практична цінність роботи та висновки.

Обсяг реферату повинен бути не більш, як 500 слів і, бажано, щоб він не перевищував одну сторінку формату А₄. Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті ДР (КР) подаються після тексту реферату. Перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих в називному відмінку в рядок через коми.

Приклад реферату наведено в додатку Г.

2.4. Зміст

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки.

До змісту включають:

• перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

• вступ;

• послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів ДР (КР) ;

• висновки;

• рекомендації;

• список використаних джерел;

• назви додатків у такій послідовності, у якій вони подані у ДР (КР).

У змісті вказують номери сторінок, на яких надруковано початок матеріалу.

Приклад змісту наведено у додатку Д.

2.5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.

Усі прийняті у ДР (КР) малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Незалежно від цього за першої появи таких елементів у тексті ДР (КР) наводять їх розшифровку.

Перелік має бути розташовуваний стовпцем. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч – їх детальну розшифровку.

3. Вимоги до структурних елементів основної частини

3.1. Вступ

Вступ починається з нової сторінки. У вступі коротко викладають:

• оцінку сучасного стану проблеми;

• актуальність даної роботи та підставу для її виконання;

• мету роботи.

3.2. Суть дипломної роботи (курсової) роботи

Суть дипломної (курсової) роботи – це докладна інформація про об’єкт дослідження, яка є необхідною й достатньою для розкриття сутності даної роботи. Викладаючи вміст, особливу увагу приділяють новизні в роботі.

Суть ДР (КР) розкривають, поділяючи матеріал на розділи. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. Розділи можуть поділятися на підрозділи і пункти. Пункти, якщо це необхідно, поділяють на підпункти. Кожен пункт і підпункт має містити закінчену інформацію.

В розділах основної частини подають:

• огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;

• виклад загальної методики і основних методів досліджень;

• проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

• аналіз і узагальнення результатів досліджень;

• розділ «охорона праці», в якому зазначені небезпечні та шкідливі фактори, що створює обладнання, та заходи по зменшенню впливу цих факторів на людину.

Якщо у ДР (КР) необхідно навести повні докази (наприклад, математичні, що безпосередньо не стосуються предмету ДР (КР)) або подробиці дослідження, їх вміщують у додатках.

У ДР (КР) треба використовувати одиниці SI (ДСТУ 3651.0–97 Метрологія. Одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць; ДСТУ 3651.1–97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць та позасистемні одиниці. Основні поняття, назви та позначення; ДСТУ 3651.2–97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Фізичні сталі та характеристичні числа. Основні положення, назви та значення). Якщо виміри проведено в інших одиницях, переведення їх в одиниці SI обов’язкове лише за умови викладання найважливіших положень ДР (КР).