Тема 2. Литовсько-польський період української історії (XIV-XVI ст.)

Поняття: унія, шляхта, кріпацтво, фільварок, мануфактура

1. Захоплення земель Південно-Західної Русі Литвою, Польщею, Угорщиною та Московським князівством. Якими були особливості становища українських земель у складі цих держав?

2. Литовсько-польські унії XIV-XVI ст. (Кревська, Городельська, Люблінська). Що стало причиною зближення і злиття Польщі та Литви?

3. Соціальна структура суспільства Речі Посполитої. Порівняйте її з давньоруським суспільством.

4. Соціально-економічний розвиток українських земель у XIV – першій половині XVII ст. Які нові явища в економіці з’являються в цей період?

Література:

1. Борисенко В.Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття: Навч. посібник для студ. вузів. – 2-е вид. – К.: Либідь, 1998. – С. 89-126.

2. Маложон О.І. Україна у складі Литви і Польщі // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2010. – №2 // http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vdakk/2010_2/30.pdf.

3. Шабульдо Ф. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К.: Наукова думка, 1987. – 185 с.

4. Яковенко Н.М. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття: Навчальний посібник. – К.: Генеза, 1997. – 312 с.

Самостійна робота

1. Коротко, у вигляді запитань для кросворду, опишіть історичних діячів: Юрій ІІ Болеслав, Ольгерд, Ягайло, Ядвіга, Вітовт, Сигізмунд ІІ Август.

2. Порівняйте вотчину Київської Русі та фільварок Речі Посполитої. Що спричинило відмінності між ними?

Питання для самоконтролю:

1. Коли і за яких обставин землі Південно-Західної Русі опинилися у складі Великого Князівства Литовського, Польщі, Угорщини та Московського князівства?

2. Чому Польща і Литва об’єдналися у одну державу?

3. Яким було становище українських земель у складі Речі Посполитої?

4. Кого називали магнатами, шляхтою, кріпаками?

5. Що таке фільварок?

6. Що таке мануфактура?

При вивченні другого семінару необхідно звернути увагу на схожість та відмінність становища українських земель у складі інших країн протягом XIV-XVI ст. з попереднім періодом Київської Русі. Різні землі потрапили до країн з відмінними політичними, соціально-економічними та культурними умовами. Велике Князівство Литовське було молодою ранньофеодальною державою, схожою на Київську Русь ІХ-Х ст. Королівства Польське і Угорське – сильними країнами з тривалими історіями й розвиненими політичними інститутами. Московське Князівство мало лад, досить схожий на давньоруський, що розвивався в напрямку централізації і самодержавства. Ці обставини визначали політику вказаних країн щодо українських земель.

Для формування чіткого розуміння процесів, що відбувалися в тогочасному суспільстві, студентам необхідно засвоїти навички аналізу причин історичних явищ. На історичний процес також поширюється дія законів діалектики, тож причинами змін у суспільстві є різного роду суперечності. Тому питання, що стало причиною зближення і злиття Польщі та Литви?, можна переформулювати наступним чином: Які суперечності (внутрішні та міжнародні) призвели до злиття Литви і Польщі в одну державу?

Давньоруська держава, Велике Князівство Литовське, Угорщина, Польське Королівство та Річ Посполита були феодальними країнами, однак різного рівня розвитку. У XIV-XVI ст. з’являються нові явища в економіці, які значно змінюють усе суспільство. На зміну натуральному господарству приходить ринкове, що поряд із зростанням продуктивності праці й обміну призводить до посилення експлуатації залежних селян-кріпаків. Змінюється соціальна структура, порівняно з періодом Київської Русі. Щоб встановити ці зміни в суспільній ієрархії, варто знайти спільні та відмінні риси у схемах соціальної структури давньоруського суспільства та суспільства Речі Посполитої.