- •О.Ф. Штейнле історія україни
- •1. Cемінарські заняття
- •1.1. Рекомендації щодо підготовки до семінарських занять
- •1.2. Плани семінарських занять
- •Тема 1. Ранньофеодальна держава Київська Русь (IX-XII ст.)
- •Тема 2. Литовсько-польський період української історії (XIV-XVI ст.)
- •Тема 3. Козацтво. Визвольна війна українського народу середини XVII ст.
- •Тема 4. Соціально-економічний та політичний розвиток України в XIX ст.
- •Тема 5. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр.
- •Тема 6. Україна в 20-30-ті рр. XX ст.
- •Тема 7. Урср у 1944 – на початку 1960-х рр.
- •Тема 8. Урср у другій половині 1960-х – 1991 рр.
- •2. Модульні контрольні роботи
- •2.1. Рекомендації щодо підготовки до модульних контрольних робіт
- •2.2. Перелік тем та понять до модульної контрольної роботи №1
- •2.3. Перелік тем та понять до модульної контрольної роботи №2
- •3. Індивідуальна робота
- •3.1. Рекомендації щодо написання індивідуальної роботи у вигляді доповіді (базовий рівень)
- •1. Індивідуальна робота у формі реферату
- •2. Індивідуальна робота у формі презентації
- •3. Особливості написання індивідуальних робіт різного спрямування
- •4. Оцінювання індивідуальної роботи
- •5. Перелік тем індивідуальних робіт базового рівня і. Життя та діяльність…
- •Іі. Політичний лад…
- •Ііі. Економічний лад…
- •IV. Соціальна структура…
- •V. Військова історія
- •3.2. Рекомендації щодо написання індивідуальної роботи у вигляді дослідження (поглиблений рівень)
- •1. Скласти власне генеалогічне дерево.
- •2. Записати та проаналізувати інтерв’ю знайомої людини.
- •3. Порівняти художній та науковий опис історичної події.
- •3.3. Зразок титульної сторінки індивідуального завдання
- •4. Питання до іспиту Розкрити питання:
- •Дати визначення поняттям:
- •Список рекомендованої літератури
- •Термінологічний словник
1. Cемінарські заняття
1.1. Рекомендації щодо підготовки до семінарських занять
Семінар (лат. seminarium – розсадник) – це вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблене опрацювання теоретичного матеріалу. Його характерною рисою є активна участь самих студентів у розкритті поставлених питань, самостійне опрацювання ними необхідної літератури та можливість вільного висловлювання власного бачення проблеми.
Відповіді на питання семінару студент готує, опрацьовуючи рекомендовану літературу.
Важливо! Опрацьовувати слід усю літературу! У різних виданнях можуть міститися різні бачення проблеми. Одне із завдань студента на семінарах з історії України – навчитися аналізувати відмінні точки зору та висловлювати власне судження.
Під час виступу на занятті можна використовувати власні конспекти, написані власноруч, або матеріали, роздруковані на принтері і належним чином опрацьовані (з підкресленими головними твердженнями, аналітичними замітками студента). Використання неопрацьованих роздруківок або ксероксів не допускається.
Після заголовку заняття наводяться основні поняття, які потрібні для успішної відповіді з цієї теми. Більшість їх можна знайти у термінологічному довіднику наприкінці методичних рекомендацій.
Кожне питання, винесене на семінар, складається з 2 частин. Перша частина – формулювання проблеми. Вона визначає, що саме має підготувати студент. Друга частина – запитання – важлива складова проблеми, яка потребує додаткової уваги. Як правило, це запитання передбачає висловлення студентом власної думки.
Приклад
Тема № 1, питання 1: Теорії походження Київської Русі (норманська, антинорманська, хозарська). Яка з них є більш об’єктивною та достовірною?
Відповідаючи на це питання, необхідно підготувати невеликий огляд кожної з наведених теорій. Потім потрібно подумати і сформулювати власну точку зору, яка з них є найбільш аргументованою і відповідно – правдивою.
Виступ на семінарі повинен відповідати наступним вимогам:
1) повністю розкривати поставлену проблему;
2) тривати 7-10 хвилин;
3) в кінці виступу потрібно зробити висновок – 1-2 речення, що передають головну думку.
Оцінювання роботи на семінарському занятті проводиться за такими умовами:
1) чітка відповідь, яка відповідає сформульованим вище вимогам, – 4 бали;
2) відповідь неповна, але розкриває основні складові питання – 3 бали;
3) відповідь неповна, відсутній висновок – 1-2 бали;
4) відповідь не розкриває питання – 0 балів;
5) запитання до доповідача – до 1 балу;
6) важливе доповнення виступу доповідача – до 2 балів.
До кожної теми заняття наведено завдання для самостійної роботи, яке спрямоване на закріплення отриманих знань та розвиток аналітичних умінь і навичок. Перевірка виконання її студентами відбуватиметься на початку наступного семінарського заняття, окремі її питання включено до модульних контрольних робіт. Кожне завдання самостійної роботи оцінюється до 2 балів.