A Brief Understanding of the Sunflower Paintings.

There are pieces of artwork drifting through galleries around the world that have become nearly synonymous with the artists name and techniques. The various paintings of Sunflowers and Vincent van Gogh are a perfect example of this. Not only can one make a mental connection between the artists name and painting but also between the artist and their influence on the development of art through these paintings. Vincent van Gogh's Sunflower paintings have been duplicated many times by various artists (although never reaching the vivacity and intensity of Van Gogh's) and displayed everywhere; from households to art expos.

Upon looking at these paintings one begins to notice aspects that seem to flow from one piece to another. The colors are vibrant and express emotions typically associated with the life of sunflowers: bright yellows of the full bloom to arid browns of wilting and death; all of the stages woven through these polar opposites are presented. Perhaps this very technique is what draws one into the painting; the fulfillment of seeing all angles of the spectrum of life and in turn reaching a deeper understanding of how all living things are tied together.

Although Van Gogh's sunflower paintings are very similar in many aspects, each stands out as its own unique work of art. Van Gogh began painting sunflowers after he left Holland for France in pursuit of creating an artistic community. The firsts were created to decorate his friend Paul Gauguin's bedroom. The majority of Van Gogh's sunflowers in vases were created in Arles, France during 1888-1889. Van Gogh did create some sunflower paintings prior to this time though in Paris, France around the time of 1887. This series consists of sunflower clippings verses sunflowers in vases.

Exercise 4. Give the sight translation of the information into English.

Відрізане вухо Ван Гога

Чому Ван Гог відрізав собі вухо? Це напевно одна з найбільших загадок в історії мистецтва після посмішки Мони Лізи. Існує багато версій цієї історії, і досі не встановлено, яка з них найправдивіша.

Що кажуть факти? Інцидент відбувся в ніч на 24 грудня 1888 року, коли Вінсенту було всього 34 роки. Незадовго до цього художник приїхав до Арлю, на Південь Франції, де хотів створити цілу "Майстерню Півдня", писати картини в світлих сонячних тонах разом зі своїми однодумцями. Одним із них був Гоген, який прибув на запрошення Вінсента в Арль і певний період жив та писав картини разом з ним. Але між художниками були серйозні розбіжності в поглядах на техніку живопису, тому вони частенько сварились. І саме в той недобрий вечір відбулась одна з найсерйозніших сварок. За версією біографів, Ван Гог кинув склянкою в голову Гогена після того, як той оголосив про свій намір поїхати геть. Обурений Гоген пішов ночувати у готель, а Вінсент тим часом, під впливом нервового зриву, відрізав собі бритвою ліве вухо. Ви напевно уявляєте, що він залишився зовсім без вуха? Насправді відрізана була лише його маленька частина, а точніше - мочка!

Версія 1. Медична. Цікаво, що і медичних версій є кілька. За однією з них, основна причина - хвора психіка художника. Одні вважають, що це шизофренія, інші - епілепсія. Також додають до цього постійне вживання Ван Гогом (як і багатьма його "колегами по пензлю" того періоду) абсенту. Під час нападів хвороби Вінсент ставав непривітним, у нього з'являлися страшні зорові і слухові галюцинації, він навіть їв свої олійні фарби! Хто знає, може це було і в ту ніч? Інша група лікарів зробила висновок, що у Ван Гога могло бути загострення отиту (запалення середнього вуха). У нього були всі симптоми, нестерпний біль, та ще й лікарі в той період не вміли таке лікувати. То можливо він так намагався позбутися болю?

Існує також думка, що це була одна із спроб самогубства художника, яку він з часом все-таки довів до кінця. Але яка тоді роль Гогена?

Версія 2. Кримінальна. А ось і відповідь на це запитання. Одна з останніх сенсаційних версій говорить про те, що в ту ніч п'яні художники настільки посварились, що вирішили довести свою правоту силою. Ван Гог схопив бритву, а Гоген - ніж для розрізання скла, яким і завдав удару Вінсенту. Після цього Гоген переночував у готелі, зранку навідався до Ваг Гога, ніби-то нічого не підозрюючи, а потім поїхав геть. Цікаво, що поліція, яка знайшла Вінсента із закривавленим вухом, так і не допитала Гогена. Не було прямих доказів! А одразу після інциденту Поль Гоген виїхав на Таїті - хто знає, може це було добровільне заслання через докори сумління. Одне очевидно - справа темна.

Версія 3. Жаліслива. Британський дослідник Мартін Бейлі вважає, що Ван Гог спеціально відрізав собі вухо, щоб викликати жалість у брата Тео, який забезпечував його грошима. Дізнавшись, що брат заручений, Вінсент налякався, що втратить матеріальну допомогу, тому вирішив додати до психічної хвороби ще й фізичну.

Версія 4. Романтична. Своє відрізане вухо Ваг Гог акуратно загорнув у газету і передав у найближчий бордель своїй улюбленій повії Рашель. Вона колись сказала Вінсенту, що у нього красиві вуха. Можливо тому він і вирішив зробити їй такий символічний подарунок! Це спрощений варіант романтичної версії.

Британська газета The Sunday Times вирішила звернутись до історії Арлю, щоб пояснити, як усе насправді було. За часів Римської імперії в цьому місті стояв амфітеатр, де проводились бої биків. За традицією, перемігши свою жертву, матадор відрізав вухо бика і під оплески натовпу кидав найгарнішій дівчині в амфітеатрі. А горда дама загортала його в хустинку і залишала собі як трофей. Судячи з листів, Ван Гог тому й обрав для проживання це місто, бо воно славилося красою своїх жінок. Він намагався знайти свою прекрасну Арлезіанку, але єдиною його подругою стала повія Рашель. Можливо в ту ніч Ван Гог, засмучений від'їздом Гогена та новиною про заручини брата, не знайшов свого вдячного натовпу, тому й звернувся до єдиної жінки, яку знав. Така ось драма!

Як би там не було, але результатом цієї історії стало 2 шедеври художника - "Автопортрет з відрізаним вухом" і "Автопортрет з відрізаним вухом і трубкою", за що світове мистецтво завжди буде йому вдячне.