- •Введення
- •1 Літературний огляд
- •Активні барвники. Класифікація. Властивості
- •Класифікація активних барвників
- •1.1.2 Основні фізико-хімічні властивості активних барвників
- •Асортимент активних барвників
- •1.1.4 Переваги та недоліки активних барвників
- •1.2 Сучасні технології фарбування активними барвниками
- •1.2.1 Технології фарбування
- •1.2.2 Удосконалення технології фарбування
- •1.2.2.1 Вплив стану барвника в розчині на процес фарбування
- •1.2.2.2 Вплив стану поверхні волокна на кінцевий результат фарбування
- •1.2.3 Розробка біотехнологій як шлях до підвищення конкурентоспроможності текстильних матеріалів та вирішення екологічних проблем опоряджувального виробництва
- •1.2.4 Використання ферментів в процесі фарбування текстильних матеріалів. Переваги і проблеми
- •1.2.5 Розробка технології фарбування текстильних матеріалів з природних волокон з використанням ферментів
- •2 Методична частина
- •Характеристика волокна
- •2.2 Характеристика барвників
- •2.3 Методи дослідження
- •2.3.1 Метод тонкошарової хроматографії
- •2.3.2 Спектрофотометричний метод
- •2.3.3 Метод визначення розмірів часток барвника в розчині
- •2.3.4 Технологія вибілювання
- •2.3.5 Технологія обробки ферментами
- •2.3.6 Технологія фарбування активними барвниками
- •2.3.7. Визначення білизни
- •2.3.8 Визначення капілярності
- •2.3.9 Мікроскопічні дослідження
- •3. Експериментальна частина
- •3.1 Дослідження впливу ферментів на стан барвника в фарбувальному розчині
- •3.1.1 Дослідження впливу ферментів на дифузійну рухливість барвника
- •3.1.2 Вплив ферментів на ступінь гідролізу активних барвників
- •3.2 Дослідження впливу ферментів на властивості волокна
- •3.2.1 Дослідження впливу ферментів на стан поверхні волокна
- •3.2.2 Дослідження впливу ферментів на гігієнічні властивості текстильних матеріалів
- •3.3 Дослідження впливу попередньої обробки ферментами на сорбцію барвників
- •4. Технологічна частина
- •4.1 Характеристика лінії, що використовується для фарбування
- •4.2. Стандартизація й метрологія
- •5. Охрона праці, екологічна частина,
- •5. Виробнича санітарія
- •5.2 Виробниче освітлення
- •5.4 Протипожежна профілактика
- •5.5 Техніко-економічні розрахунки заходів щодо охорони праці
- •5.5.1 Визначення економічної ефективності заходів
- •5.6 Охорона навколишнього середовища на сучасному етапі
- •5.6.1 Захист водного басейну
- •5.6.1.1 Очищення стічних вод
- •5.6.1.2 Розрахунок кількісного складу стічних вод
- •5.6.1.3 Розрахунок необхідної кількості води
- •5.6.1.3 Розрахунок шкідливих домішок у стічних водах
- •5.6.1.4 Захист повітряного басейну від забруднення
- •6. Економічна частина
- •6.1 Розрахунок вартості хімічних матеріалів
- •Гост 3816-81. - Полотна текстильные. Методы определения гигроскопических и водоотталкивающих свойств. – Взамен гост 3816-61, - м., Издательство стандартов, 2008.
- •Гост 29104.11-91, - Ткани технические. Метод определения капиллярности, Введен 01.01.93, - м., Издательство стандартов, 2004.
5.4 Протипожежна профілактика
Підприємства текстильного виробництва підрозділяються по вибуховості, вибухово-, пожежнонебезпечні та пожежної небезпеки на категорії відповідно до таблиці 3.2
Таблиця 5.4 - Категорії текстильних виробництв
Характеристика виробництв |
Категорія виробництв |
Характеристика речовин, що використовуються у виробництві |
|
2 |
3 |
Вибуховопожежнонебезпечні |
А |
Займисті гази, нижня межа вибуховості яких 10% і менша до обсягу повітря; рідини з tº спалаху парів до 28º С включно за умови, що зазначені гази і рідини можуть утворити вибухонебезпечні суміші в обсязі, що перевищує 5% обсягу приміщення; речовини, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою і киснем повітря або один з одним |
Те ж |
Б |
Займисті гази, нижня межа вибуховості яких більш 10% до обсягу повітря; рідини з tº спалаху пар вище +18 до +61 Сº включно; рідини, нагріті в умовах виробництва до температури спалаху і вище, займисті пили або волокна, нижня межа вибуховості яких 65г/м3 і менш до обсягу повітря, за умови, що зазначені гази, рідини та пил можуть утворити вибухонебезпечні суміші в обсязі, що перевищує 5% обсягу приміщення. |
Пожежно-небезпечні
|
В |
Рідини з tº спалаху пару вище +61ºС; займистий пил або волокна, нижня межа вибуховості яких більша за 65 г/м3 до обсягу повітря, речовини, здатні тільки горіти при взаємодії з водою, киснем повітрям або один з одним; тверді згоряємі речовини і матеріали. |
|
Г |
Неспалимі речовини та матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум'я; тверді, рідкі і газоподібні речовини, що спалюються або утилізуються як паливо. |
Вибухо-небезпечні |
Д |
Неспалені речовини і матеріали в холодному стані. Займисті гази без рідкої фази і вибухонебезпечного пилу в такій кількості, що вони можуть утворити вибухонебезпечні суміші в обсязі, що перевищує 3% обсягу приміщення, і в якому за умовами технологічного процесу можливі тільки вибух, речовини, здатні вибухати при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним |
5.5 Техніко-економічні розрахунки заходів щодо охорони праці
Техніко-економічний розрахунок освітлення виробничих приміщень
Капітальні витрати на будівництві освітлювальної приладу визначають за формулою:
(5.4)
Експлуатаційні витрати (у грн.) визначають за формулою:
(5.5)
Повні наведені витрати визначають за формулою:
Qn= 0,12* K3 + Ер , (5.6)
У цих рівняннях прийняті наступні позначення:
N – число ламп в одному світильнику, для однолампових світильників η = 1;
P – потужність однієї лампи, Вт; (0,08 КВт)
τ – номінальний термін служби лампи, г; (10000)
Т – число годин використання освітлювальної приладу в рік; (1920)
q – тариф на електроенергію, грн. (1 КВт г) ; (0,156)
m – число чищень світильників у рік; (4)
A – ціна однієї лампи, грн; (7)
Б – ціна одного світильника, грн.; (15)
М – вартість монтажу світильника, грн; (2)
С – вартість монтажу електричної частини освітлювальних приладів на 1 КВт установленій потужності ламп, грн/КВт (5)
В – вартість одного чищення світильника, грн; (1)
α, β, γ – коефіцієнти (1,2;0,037;0).
Кз = 15·(7·1+15+2+0+0,001·1,2·0.008·5·1) = 360 грн