2.3.5 Технологія обробки ферментами

Льняні волокна сурові та вибілені просочують водним розчином ферментів α-амілази та протеази додатково містким змотувач (0,35 г/л - превоцел). Обробка проходить при кімнатній температурі. Модуль ванни 50 мл. Після вилежування волокна промивають в теплій або холодній воді, віджимають і сушать.

Обробка розчином ферменту (по 45 волокон):

1. фермент – 1г/л

2. фермент – 1г/л

1+2. ферменти – 0,5 +0,5 г/л

Витримуємо (по 15 волокон):

1. – добу;

• 16 годин;

• 8 годин.

2. – добу;

• 16 годин;

• 8 годин.

1+2. - добу;

• 16 годин;

• 8 годин.

2.3.6 Технологія фарбування активними барвниками

Фарбування активними (реактивними) барвниками. Активні барвники використовують для фарбування целюлозних, білкових і поліамідних волокон. Фарбування складається з двох стадій: просочення волокнистого матеріалу розчином барвника і фіксації його в лужному середовищі. На цій останній стадії фарбник реагує з волокном і утворює з ним нове забарвлене з'єднання, наприклад:    Частина барвника (до 30%) взаємодіє з водою. Гідролізований водою барвник необхідно повністю видалити з волокна при промиванні, інакше різко знизяться показники міцності забарвлення до мокрих обробок. Фарбування активними барвниками проводять періодичним, полунепреривним і безперервним способами. Найбільш поширений Однованний Плюсовочно-запарний спосіб, при якому після просочення окрашиваемого матеріалу розчином барвника в присутності бікарбонату натрію проводять (з проміжною сушкою або без неї) запарювання волокна при температурі 100-103 ° С, після чого забарвлене волокно промивають і висушують.[24]

2.3.7. Визначення білизни

У спектрі відсутні білі і сірі кольори, які складають особливу групу ахроматичних кольорів. Ці кольори розрізняються між собою лише по світлоті. Світлоту можна розуміти як відносну яскравість і характеризувати її коефіцієнтом яскравості. Ахроматичні тіла володіють невиборчим поглинанням, тому коефіцієнт яскравості у них однаковий для будь-якої світлової хвилі.

Ті тіла, які ми називаємо білими і які мають коефіцієнт віддзеркалення в межах 70 - 80 %, не є повністю ахроматичними. Їх колориметрична насиченість вагається в межах 0 - 6 %. Під колориметричною насиченістю, або чистотою кольору, розуміють процентну участь хроматичних складових в загальній яскравості даного кольору. Тому білизна тіла характеризуватиметься в першу чергу його світлістю, тобто коефіцієнтом яскравості, а потім його колориметричною насиченістю. Про останню можна судити, користуючись при визначенні коефіцієнта яскравості різними світлофільтрами.

Білі тканини мають, як правило, жовтуватий або синюватий відтінок. Нормально вибілена бавовняна тканина має білизну близько 84%; льняні тканини, повністю вибілені, повинні мати білизну не нижче 75%, а не повністю вибілені - близько 60%.

Для визначення величини жовтуватого або синюватого відтінку тканини вимірюють коефіцієнти яскравості з синім (410 нм) і жовтим (540 нм) світлофільтрами. Ці виміри дають можливість умовно виразити в деяких одиницях колориметричну насиченість поверхні тканини. Так, якщо зразок володіє жовтуватим відтінком, коефіцієнт яскравості r540, виміряний з жовтим світлофільтром при довжині 540 нм, буде більше коефіцієнта яскравості r410, виміряного з синім світлофільтром при довжині хвилі 410 нм. Для синюватих зразків співвідношення буде зворотне.

Якщо значення показника підкольорування більше одиниці, тканина володіє синюватим відтінком, якщо менше - жовтуватим.

При визначенні білизни тканин зазвичай користуються фотометрами. Вітчизняний текстильний фотометр дозволяє швидко і об'єктивно виміряти білизну тканин.

Визначення білизни на текстильному фотометрі ФТ - 2.

На текстильному фотометрі вимір білизни здійснюється фотоелектричною мостовою системою. На цьому фотометрі можна вимірювати білизну поверхонь, що володіють коефіцієнтом віддзеркалення не менше 50%.

Конструкція приладу дає можливість вимірювати коефіцієнт яскравості з різними світлофільтрами. Живлення приладу здійснюється змінним струмом напругою 110/220В. В приладі є стабілізатор напруги, трансформатор і випрямляч.

Визначення міри стійкості білизни.

В деяких випадках, окрім коефіцієнта яскравості і показника підсвітки, визначають міру стійкості білизни.

Показником міри стійкості білизни називається зміна коефіцієнта яскравості r410 випробовуваного матеріалу після обробки його в апараті для запарювання в атмосфері насиченої водяної пари при температурі 100-105ºС протягом 3 ч. Показник міри стійкості білизни розраховують як різниця коефіцієнтів яскравості випробовуваної тканини, виміряних при синьому світлофільтрі (довжина 410 нм) до і після запарювання.

Вимір білизни на фотометрі ФМШ-56.

Фотометр ФМШ-56 дозволяє вимірювати білизну волокнистих матеріалів, оброблених і не оброблених оптичними вибілювачами.

Оптичні вибілювачі, що є люмінесцентними речовинами, поглинають енергію випромінювання в ближньої ультрафіолетової області і висвічують її в синьо-блакитній частині спектру, що значно знижує жовту компоненту і підвищує ефект білизни матеріалу [14,15,16].