17.3. Морально-психологічне забезпечення експлуатації озброєння та бойової техніки

Сучасна технічна оснащеність військ висуває високі вимоги до підготовки військових, а отже й до МПЗ вивчення, експлуатації та збереження бойової техніки і озброєння.

По-перше, функціонування бойової техніки основане на використанні останніх досягнень фізики, хімії, радіоелектроніки і інших наук, військово-технічна підготовка офіцерів відбувається на рівні інженера, а солдатів, сержантів і прапорщиків – на рівні техніка або майстра високої кваліфікації. У зв’язку з цим МПЗ повинно сприяти глибокому розумінню всіма військовослужбовцями необхідності якісного освоєння техніки і зброї, підвищувати зацікавленість до наукових знань.

По-друге, великий обсяг знань і навичок військовослужбовці мають засвоїти протягом короткого часу. Досягти цього можна лише шляхом постійної і напруженої праці. Тому МПЗ покликане мобілізувати особовий склад на систематичне, наполегливе освоєння техніки та озброєння, набуття навичок їх застосування в усіх видах бойових дій.

По-третє, високий рівень технічної підготовки значною мірою залежить від якості занять і тренувань. Кожен керівник повинен не тільки досконало знати матеріальну частину зброї, машин та приладів, а й уміти передати технічні знання підлеглим, допомогти їм набути необхідних навичок. Слід ознайомлювати військовослужбов-ців з новітніми науково-технічними досягненнями, удосконалювати методичну підготовку керівників занять.

По-четверте, різко зросли вимоги щодо догляду за технікою і зброєю, підтримання їх у постійній готовності до застосування. Це зумовлено складністю техніки та великим обсягом робіт з її обслуговування.

Чим глибше воїн знає ввірену йому зброю і техніку, тим краще доглядає за ними. Виховання бережливого ставлення до техніки і озброєння заслуговує на особливу увагу командирів, інженерно-технічного складу, органів виховної роботи.

Порядок догляду за технікою і озброєнням чітко визначений у статутах і настановах. Вони регламентують систему планово-запобіжного ремонту, правила проведення щоденних годин догляду за технікою, паркових днів, переведення техніки на сезонний режим експлуатації, технічне обслуговування машин і агрегатів.

У підрозділах внутрішніх військ організація експлуатації передбачає такі заходи:

• психологічну та моральну підготовку особового складу, забезпечення мір безпеки при виконанні робіт;

• планування, безпосередню підготовку і проведення технічного обслуговування, ремонту, зберігання, транспортування озброєння та техніки;

• матеріально-технічне забезпечення і заходи органів військового управління.

Основними напрямками МПЗ забезпечення та експлуатації озброєння і бойової техніки є:

• мобілізація особового складу на свідоме розуміння необхідності їх експлуатації відповідно до технічних вимог, інструкцій та настанов;

• роз’яснення правил експлуатації та обслуговування;

• виховання дбайливого ставлення до військової техніки;

• розвиток винахідницької та раціоналізаторської роботи серед військовослужбовців;

• постійна пропаганда військово-технічних знань, створення культу військовика – фахівця з експлуатації техніки;

• суворе дотримання кожним військовослужбовцем мір безпеки при експлуатації озброєння та техніки.

Заступник командира роти з виховної роботи як організатор МПЗ експлуатації та збереження озброєння та бойової техніки зобов’язаний:

• роз’яснювати кожному солдату і сержанту вимоги Військової присяги, статутів Збройних Сил України, наказів Міністра внутрішніх справ, командувача внутрішніх військ щодо вивчення, екплуатації та збереження техніки і озброєння;

• періодично обговорювати стан технічної підготовки, експлуатації озброєння та техніки на зборах військового колективу, на службових нарадах офіцерів, сержантів, начальників військових нарядів;

• постійно проводити наради, бесіди з особовим складом про озброєння та техніку, їх значення у виконанні завдань бойової служби;

• організовувати змагання між взводами, відділеннями, військовими нарядами і військовослужбовцями за глибоке вивчення техніки, озброєння, підтримання їх у постійній бойовій готовності;

• обговорювати на зборах особового складу завдання щодо підвищення пильності, бойової готовності у зв’язку з переведенням техніки та озброєння на сезонний режим експлуатації;

• організовувати у підрозділі роботу технічного гуртка;

• практикувати обмін досвідом офіцерів, сержантів і солдатів з питань експлуатації і збереження техніки й озброєння;

• організовувати урочисте вручення бойової зброї молодим воїнам, ознайомити їх з бойовою технікою підрозділу;

• активно використовувати технічні засоби пропаганди, практикувати проведення технічних конференцій, вікторин, вечорів запитань і відповідей, періодично випускати технічні бюлетені, листки-блискавки і бойові аркуші, що пропагують досвід кращих військовослужбовців;

• проводити індивідуальну виховну роботу з особовим складом з вивчення і застосування озброєння і техніки, налагодити товариську взаємодопомогу в навчанні і службі;

• забезпечити взірцевість офіцерів та прапорщиків у технічній підготовці, підвищенні військово-педагогічної майстерності.

Особливого значення для якісного і своєчасного обслуговування техніки та озброєння мають паркові дні.

При підготовці до них заступник командира підрозділу з виховної роботи роз’яснює воїнам завдання і мобілізує на їх якісне виконання. Він проводить інструктаж активу, бесіди з особовим складом, організує випуск стінної газети і бойових аркушів, змагання за краще обслуговування техніки. На спеціальних щитах біля бойової техніки вивішують завдання на день, виписки з настанов, інструкцій і пам’яток.

Заступник командира підрозділу з виховної роботі під час підготовки і проведення паркового дня повинен:

• скласти план МПЗ паркового дня (див. дод. 17.1);

• визначити завдання офіцерам, сержантам та активу підрозділу і проінструктувати їх з питань виховної роботи;

• організувати підготовку і проведення основних заходів виховної роботи щодо виконання завдань паркового дня;

• організувати контроль та надання допомоги офіцерам, сержантам, активу з проведення виховної роботи;

• вжити заходи щодо своєчасного поширення позитивного досвіду, усунення виявлених недоліків;

• підвести підсумки виховної роботи з усіма категоріями.

Заходи МПЗ проведення паркового дня повинні передбачати:

• постановку завдань особовому складу, активу, керівникам та старшим на окремих ділянках робіт;

• інструктаж з дотримання мір технічної та протипожежної безпеки;

• перевірку знань статутних положень та інструкцій щодо послідовності та особливостей технічного обслуговування озброєння і техніки;

• оформлення наочної агітації за результатами виконання завдань;

• оперативне узагальнення та поширення через стінний друк досвіду кращих військовослужбовців;

• проведення колективних та індивідуальних бесід, доведення останніх новин;

• організацію взаємо- та індивідуальної допомоги військовослужбовцям з виконання завдань;

• підведення підсумків паркового дня з особовим складом та керівниками, активом підрозділу, визначення кращих.

У проведенні паркового дня велика роль належить сержантам і прапорщикам, які безпосередньо організовують роботу особового складу, забезпечують виконання завдань.

МПЗ під час переведення техніки на сезонний режим експлуатації спрямовують на те, щоб кожен воїн глибоко усвідомив свою відповідальність за своєчасне проведення цього заходу, його значення для підтримання бойової готовності військ.

МПЗ переведення техніки на сезонний режим організовують протягом трьох періодів:

• під час підготовки;

• у ході проведення;

• після виконання завдання.

У період підготовки до переведення техніки на сезонний режим експлуатації МПЗ спрямовують на:

• доведення кожному військовослужбовцю завдання та усвідомлення ним послідовності його виконання;

• забезпечення чіткої взаємодії з підрозділами технічної допомоги;

• підготовку необхідних технічних матеріалів та засобів обслуговування;

• доведення мір безпеки при виконанні робіт.

У підрозділах проводять збори особового складу, на яких визначають конкретні завдання воїнам з виконання майбутніх робіт. Цьому питанню також присвячують семінари і наради активу. Інженерно-технічні працівники проводять показові заняття, на яких наочно демонструють порядок проведення робіт.

В цей період організовують бесіди інженерів і техніків про позитивний досвід переведення бойових і спеціальних машин на сезонний режим експлуатації, а також про недоліки, що їх припускали в минулому, і про те, як їх уникнути надалі.

Характер майбутніх робіт відображають у матеріалах наочної агітації і виставках технічної літератури. Серед воїнів організовують змагання за зразкове виконання завдань сезонного обслуговування техніки, готують вимпели для нагородження передових взводів, відділень, обслуг, екіпажів.

У ході переведення бойової техніки на сезонний режим експлуатації за вказівкою командира частини і його заступника з виховної роботи через радіовузол частини передають плани робіт на день, нагадують правила обслуговування окремих машин, агрегатів, міри безпеки, поширюють досвід кращих воїнів, піддають критиці випадки недисциплінованості та інші недоліки.

Після переведення техніки на новий сезонний режим, як правило, проводять збори особового складу підрозділу, на яких аналізують досвід роботи, зачитують наказ командира частини, в якому відзначені кращі воїни, відділення, екіпажі, взводи, оголошують заохочення, вручають подарунки, грамоти і вимпели.

Одним із показників високої дієвості МПЗ обслуговування техніки і дбайливого ставлення до неї є патріотичний рух у військах за збільшення міжремонтних термінів експлуатації. Це дає змогу заощаджувати державні кошти, створювати резерв моторесурсів, знаходити додаткові шляхи підвищення технічної кваліфікації і досягнення взаємозамінності.

Суттєво впливає на результати МПЗ експлуатації озброєння та техніки пропаганда військово-технічних знань. Її спрямовують на:

• роз’яснення особовому складу успіхів у покращенні технічного оснащення внутрішніх військ;

• розвинення у військовослужбовців зацікавленості до вивчення бойової техніки і озброєння, раціоналізації і винахідництва;

• ознайомлення військовослужбовців з новітніми досягненнями науки і техніки;

• роз’яснення найбільш складних питань спеціальної підготовки;

• поширення досвіду кращих знавців військової техніки.

Форми і методи пропаганди військово-технічних знань дуже різноманітні: бесіди, лекції, доповіді, науково-технічні конференції і консультації, спеціальні стенди, виставки, навчальні кіно- та відеофільми, технічні радіогазети і усні журнали, огляди технічної літератури, вітрини нових видань військово-технічної тематики.

Для підрозділів найбільш доцільними і доступними формами є бесіди і консультації досвідчених фахівців, вечори запитань і відповідей, вікторини, змагання на краще знання і застосування техніки і озброєння, організація роботи технічних гуртків.

Поширенню військово-технічних знань сприяє наочна агітація, яку розміщують у народознавчих світлицях, навчальних класах, парках та навчальних центрах. Вона відображає новітні досягнення військової техніки, способи її експлуатації, бойового застосування і збереження.

Заступник командира роти з виховної роботи разом з активом домагається, щоб технічні плакати, фотоілюстрації, схеми періодично оновлювали і постійно використовували у навчально-виховній роботі. При цьому, звісно, пильнують, щоб не розкривалась військова таємниця.

Важливими рисами військово-технічної пропаганди є її військово-патріотичний зміст, науковість, оперативність, зрозумілість і наочність, тісний зв’язок з завданнями частини та підрозділу.

МПЗ експлуатації озброєння та техніки повинно враховувати специфіку різних за фахом категорій військовослужбовців.

Наприклад, для водіїв (механіків-водіїв) його спрямовують на:

• підбір та навчання осіб до призначення на посаду;

• удосконалення технічних знань та практичних навичок;

• доведення та роз’яснення завдань;

• попередження ДТП, підготовку техніки до виїзду;

• роз’яснення правил дорожнього руху, карної та матеріальної відповідальності за їх порушення;

• підготовку дублерів;

• організацію чіткого контролю за виїздом та прибуттям автотехніки;

• роботу зі старшими машин.

При організації заходів МПЗ враховують, що в автомобільних підрозділах їх можливо проводити при підготовці техніки до переведення на сезонний режим, у період підготовки до рейсів та після їх закінчення.

При роботі з фахівцями служб тилу: кухарями, робітниками підсобних господарств, електриками, слюсарями, столярами, зв’язківцями увагу звертають на:

• підбір та призначення на посади;

• виховання почуття відповідальності;

• організацію виконання розпорядку дня;

• забезпечення дотримання мір безпеки при виконанні завдань;

• організацію та проведення гуманітарної підготовки, заходів виховної роботи з урахуванням особливостей виконання завдань;

• забезпечення збереження та обслуговування технічних засобів і матеріальних цінностей.

Таким чином, у мобілізації військовослужбовців на відмінне вивчення, зразкову експлуатацію і дбайливе збереження бойової техніки і озброєння важлива роль належить МПЗ.

Додаток 17.1

ЗАТВЕРДЖУЮ

Командир 1 роти

капітан І.І. Влас

13.11.200__р.