![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Р о з д і л 1. Теоретико-методологічні засади виховної роботи
- •1.1. Предмет, наукові основи та завдання навчальної дисципліни “Теорія і практика виховної роботи”
- •1.2. Педагогічні концепції, виховні системи, погляди і думки на сутність і зміст виховання в історії людства. Військове виховання в історії України
- •На думку я.А. Каменського, виховання повинно бути спрямоване на пізнання себе і світу, що оточує, на уміння керувати собою і прагнення до бога.
- •1.3. Концептуальні основи виховної роботи у внутрішніх військах
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 2. Роль і місце заступника командира роти з виховної роботи в організації
- •Обов’язки заступника командира роти з виховної роботи
- •2.2. Прийняття посади заступником командира роти з виховної роботи
- •2.3. Планування робочого часу
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 3. Способи управління, стилі роботи та організаційна система як об’єкт управління
- •3.1. Способи управління, стилі роботи та психолого-педагогічні аспекти організаційної системи як об’єкта управління
- •Стиль управління (роботи) посадових осіб – поняття, що широко використовується для виділення індивідуальних особливостей управлінської діяльності керівників.
- •Авторитарний стиль:
- •Ліберальний стиль:
- •3.2. Морально-психологічний клімат у підрозділах
- •Методика експрес-аналізу стану морально-психологічного клімату у підрозділах
- •3.3. Формування соціально-психологічних явищ у військових колективах
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 4. Організація виховної роботи в роті
- •4.1. Підбір, навчання та виховання активу підрозділу
- •4.2. Опора на громадські організації
- •План роботи ради військового колективу 1 роти на квітень 200_ р.
- •Протокол № __ засідання ради прапорщиків та військовослужбовців військової служби за контрактом 1 роти від __ вересня 200_ р.
- •Протокол № ___ зборів прапорщиків та військовослужбовців військової служби за контрактом 3 роти від __ березня 200_ р.
- •Порядок проведення зборів прапорщиків та військовослужбовців військової служби за контрактом
- •4.3. Планування виховної роботи в роті
- •Формалізований план форм виховної роботи з особовим складом роти на місяць
- •Приблизна періодичність проведення основних форм виховної роботи в роті
- •Додаток 4.7
- •План виховної роботи з особовим складом
- •1 Роти на квітень 200__ р.
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 5. Впровадження державної мови. Формування традицій. Індивідуальна виховна робота з особовим складом
- •5.1. Впровадження державної мови – важливий напрямок
- •Патріотичного виховання особового складу
- •5.2. Сутність, зміст та значення військових традицій у вихованні військовослужбовців
- •5.3. Організація індивідуальної виховної роботи в підрозділі
- •План індивідуальної виховної роботи з особовим складом 1 роти на квітень 200__ р.
- •Облік індивідуальної виховної роботи
- •Інша інформація_______________________________________________________
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 6. Напрямки, методи та форми виховання особового складу
- •6.1. Напрямки виховної роботи
- •6.2. Методи виховання особового складу
- •6.3. Методика проведення основних форм виховної роботи
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 7. Засоби виховної роботи у підрозділах
- •7.1. Народознавча світлиця підрозділу та організація її роботи
- •П л а н роботи ради народознавчої світлиці 1 роти на листопад 200___ р.
- •7.2. Стінний друк підрозділу
- •7.3. Наочна агітація та вимоги до її оформлення
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 8. Інформаційно-пропагандистське забезпечення як складова виховної роботи
- •8.1. Сутність і зміст інформаційно-пропагандистського забезпечення
- •8.2. Організація інформування військовослужбовців
- •Не припустимо проводити інформування методом читання газети або інших матеріалів.
- •8.3. Використання наочних посібників та технічних засобів
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 9. Організація гуманітарної підготовки у частинах і підрозділах
- •Вимоги командувача внутрішніх військ щодо організації гуманітарної підготовки
- •9.2. Основні методи проведення занять з особовим складом
- •Зміст лекції:
- •9.3. Ораторська майстерність керівників груп гуманітарної підготовки
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 10. Морально-психологічне забезпечення службово-бойової діяльності військ
- •10.1. Сутність і зміст морально-психологічного забезпечення дій військ
- •10.2. Теоретичні засади реалізації морально-психологічного забезпечення службово-бойової діяльності: міжнародний досвід
- •10.3. Морально-психологічне забезпечення миротворчих операцій
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 11. Психологічне забезпечення виконання службово-бойових завдань
- •11.1. Сутність і зміст психологічного забезпечення дій військ
- •11.2. Психологічна підготовка військовослужбовців до дій у натовпі
- •11.3. Психологічна реабілітація військовослужбовців після виконання службово-бойових завдань
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 12. Інформаційно-психологічна протидія як складова морально-психологічного забезпечення дій військ
- •12.1. Сутність і зміст інформаційно-психологічної протидії
- •12.2. Способи і форми інформаційно-психологічного впливу
- •12.3. Основні методи інформаційно-психологічного впливу на протидіючі сили
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 13. Морально-психологічне забезпечення виконання службово-бойових завдань за надзвичайних умов
- •13.1. Керівництво морально-психологічним забезпеченням виконання службово-бойових завдань та його організація
- •13.2. Морально-психологічне забезпечення підтримання режиму надзвичайного стану
- •13.3. Морально-психологічне забезпечення проведення спеціальних операцій
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 14. Досвід морально-психологічного забезпечення дій військових формувань у регіональних конфліктах
- •14.1. Особливості морально-психологічного забезпечення бойових дій у Кореї, в’єтнамі, Гренаді, Панамі,
- •Афганістані та Перській затоці
- •14.2. Досвід морально-психологічного забезпечення дій угруповання військ Російської Федерації у Чеченській Республіці
- •14.3. Особливості морально-психологічного забезпечення дій внутрішніх військ Російської Федерації на території Республіки Дагестан
- •Правила поведінки військовослужбовців з місцевим населенням у Республіці Дагестан
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 15. Морально-психологічне забезпечення виконання повсякденних службово-бойових завдань
- •15.1. Морально-психологічне забезпечення бойової служби варт
- •Додаток 15.1
- •Заступник командира 1 роти з виховної роботи
- •Облік виконання службово-бойових завдань
- •Екран результатів службово-бойової діяльності 2 роти
- •15.2. Морально-психологічне забезпечення служби з охорони громадського порядку
- •План морально-психологічного забезпечення служби з охорони громадського порядку особовим складом
- •2 Патрульної роти 24 липня 200__ р.
- •Заступник командира 2 патрульної роти з виховної роботи лейтенант (підпис) п.Г. Шевчук
- •15.3. Морально-психологічне забезпечення служби добового наряду
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 16. Морально-психологічне забезпечення дій військ у бойових умовах
- •16.1. Морально-психологічне забезпечення дій військ в обороні
- •16.2. Морально-психологічне забезпечення дій військ у наступі
- •16.3. Психологічна робота у бойовій обстановці
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 17. Морально-психологічне забезпечення бойової та спеціальної підготовки, експлуатації озброєння та бойової техніки
- •17.1. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки
- •17.2. Морально-психологічне забезпечення спеціальної підготовки
- •17.3. Морально-психологічне забезпечення експлуатації озброєння та бойової техніки
- •План морально-психологічного забезпечення паркового дня
- •1 Роти 18 листопада 200__ р.
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 18. Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
- •18.1. Сутність і зміст морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
- •18.2. Порядок збирання, обробки і подання оперативної інформації про стан військової дисципліни
- •Інформація з терміном отримання:
- •Класифікатор подій
- •Додаток 18.2 Класифікатор дисциплінарних проступків
- •18.3. Оцінювання і облік військової дисципліни у частинах і підрозділах
- •6. Коли застосоване (дата та № наказу).
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 19. Практика роботи посадових осіб щодо зміцнення військової дисципліни
- •19.1. Аналіз стану військової дисципліни
- •19.2. Підведення підсумків стану військової дисципліни у підрозділах
- •Підведення підсумків військової дисципліни в роті. Для цього заздалегідь готують:
- •Приблизний зміст виступу старшини підрозділу:
- •Зміст підведення підсумків військової дисципліни з сержантами роти:
- •19.3. Методика проведення службового розслідування
- •У п’ятому розділі вказують дані правопорушників:
- •Висновки за матеріалами службового розслідування правопорушень, скоєних у 1 патрульній роті 14 січня 200__ р.
- •IV. Пропозиції
- •V. Установочні дані
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 20. Попередження наркоманії, алкоголізму та нестатутних взаємовідносин у підрозділах
- •20.1. Профілактика наркоманії у підрозділі
- •20.2. Попередження алкоголізму серед військовослужбовців
- •Анкета визначення стадії алкоголізму
- •20.3. Попередження нестатутних взаємовідносин у військових колективах
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 21. Практика роботи щодо адаптації особового складу до служби і попередження девіантної поведінки військовослужбовців
- •21.1. Адаптація особового складу до служби
- •21.2. Профілактика конфліктів у військових колективах
- •21.3. Попередження самогубств військовослужбовців
- •Командир роти:
- •Заступник командира взводу:
- •Командир відділення:
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 22. Психологічна робота у військових частинах і підрозділах
- •22.1. Робота з військовослужбовцями, які потребують
- •Посиленої психологічної уваги
- •22.2. Попередження кризових ситуацій
- •Додаток 22.1 Поради психолога
- •Як управляти собою у конфліктній ситуації? Не можна володіти чим-небудь, не володіючи насамперед собою. Проте у більшості випадків ми діємо імпульсивно і не усвідомлюємо своїх істинних мотивів.
- •22.3. Методика дій стосовно осіб із психічними розладами під час виконання службово-бойових завдань
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 23. Культурно-виховна і просвітницька робота
- •23.1. Сутність і зміст культурно-виховної і просвітницької роботи
- •23.2. Організація дозвілля військовослужбовців
- •План культурно-виховних та спортивних заходів з особовим складом 1 роти 18 та 19 листопада 200__ р.
- •23.3. Методика проведення ігрових заходів з особовим складом
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 24. Застосування мистецтва у виховній роботі. Особливості роботи з книгою.
- •24.2. Особливості роботи з книгою у військових частинах і підрозділах
- •24.3. Розвиток самодіяльної художньої творчості військовослужбовців
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Р о з д і л 25. Військово-соціальна робота
- •25.1. Сутність і зміст військово-соціальної роботи
- •25.2. Організація взаємодії з релігійними організаціями та робота з віруючими військовослужбовцями
- •25.3. Професійний відбір, проблеми та особливості виховної роботи з військовослужбовцями військової служби за контрактом
- •Основні категорії і поняття
- •Завдання і тести для самоконтролю
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •З м і с т
- •Теорія і практика виховної роботи
- •61001, М. Харків, пл. Повстання, 3
9.3. Ораторська майстерність керівників груп гуманітарної підготовки
Якість проведення занять з гуманітарної підготовки значною мірою залежить від майстерності керівника. Вона складається з багатьох елементів. Одним з них є ораторське мистецтво. Його предметом є закономірності публічних виступів, принципи усного мовлення, форми і методи взаємодії з аудиторією.
Компонентами ораторського мистецтва є такі:
взаємодія з аудиторією;
використання логічних законів мислення і передавання інформації;
техніка усного мовлення.
Основні психолого-педагогічні вимоги до взаємодії з аудиторією.
Новизна – викладання раніше невідомих положень за темою, що розглядається або нових положень про раніше відомі факти, події, явища. Недостатність новизни спричиняє переключення уваги слухачів на інші справи і втрату контакту з ними.
Доказовість – логіка викладання й аргументації положень, яка допомагає слухачам під час заняття засвоїти нову інформацію.
Експресивність – візуальний і звуковий прояв ставлення керівника до того, що він говорить. Тон, тембр голосу, характер інтонацій іноді мають більше значення, ніж всі інші прийоми риторики.
Одна з основних функцій публічного виступу – інформативна. Керівник заняття дає слухачам нові знання, які виражаються в поняттях і їхніх зв’язках, у судженнях, висновках та інших логічних елементах.
Розрізняють дві групи понять. Нові, ще не відомі слухачам і ті, що вже їм знайомі. Відомі поняття необхідні для того, щоб спираючись на них, можна було ввести нові поняття. Як у будь-якому пізнавальному процесі, засвоєння слухачами знань на занятті відбувається через встановлення зв’язку відомого з невідомим.
Вибір засобів розкриття змісту та обсягу понять, встановлення послідовності їхнього викладання – важлива справа, що забезпечує підвищення теоретичного і методичного рівня проведення занять.
Логічні закони мислення і передавання інформації під час виступу узагальнюють і систематизують найбільш ефективні прийоми та способи аргументації. Разом з педагогікою, психологією і лінгвістикою вони є методичним фундаментом і практичною основою ораторського мистецтва.
Будь-який процес передавання інформації складається з трьох взаємопов’язаних елементів:
положення, істинність якого намагаються обґрунтувати;
аргументів-доказів – вихідних фактичних чи теоретичних положень, за допомогою яких здійснюють обґрунтування;
демонстрації – логічного зв’язку, що показує залежність між аргументами і тезою.
Способи міркувань у процесі обґрунтування тези в основному збігаються з відомими формами умовиводів: дедукцією, індукцією, аналогією.
Дедукцією в логіці називають умовивід, у формі якого здійснюється логічний перехід від загального знання до часткового.
Індуктивний спосіб передбачає розгортання повідомлення і аргументацію від конкретного до загального.
Умовивід за аналогією представляє собою висновок про належність одиничного предмета до будь-якого явища на основі подібності істотних ознак цього предмета іншому одиничному предмету, який віднесено до цього явища.
Для керівника групи гуманітарної підготовки великого значення має техніка мови. Якщо голос слабкий, дикція нечітка, інтонація невиразна, у мові відсутні логічні наголоси – сприйняття навчального матеріалу значно ускладнюється. І навпаки, чим досконаліше мовна майстерність, вище рівень культури мови, тим ефективнішим буде заняття.
Вимогами до мови є такі:
у кожного речення повинна бути логічна мелодія, підкоряючись якій слова складаються в чіткі думки;
не вимовляти всі слова однаково, виділяти серед них головні за змістом, робити на них логічні наголоси;
групи слів необхідно розділяти логічними паузами.
Логічна мелодія визначається зміною інтонації мови, що пов’язана з напрямком думки керівника. Логічна мелодія створює у кожному реченні певний мелодійний малюнок.
Логічний наголос – це підкреслення голосом у змісті речення головного слова, що додає точного значення.
Способи логічних наголосів:
висотний, коли слово, на яке падає наголос, виділяють підвищенням або зниженням тону голосу;
темповий, коли ударне слово вимовляють швидше або повільніше ніж інші;
силовий, коли ударне слово підкреслюють вольовим жестом або мімікою;
використання пауз, коли перед ударним словом роблять паузу, що зосереджує увагу слухачів.
Логічні паузи. Так називають короткі зупинки у мові, що поєднують слова за змістом у мовні такти. Вірно розставлені логічні паузи полегшують сприйняття змісту, особливо у довгих реченнях. Випадкові паузи руйнують зазначену структуру, ускладнюють сприйняття. Перестановка логічної паузи може різко змінити зміст речення. Керівник повинен уміло користуватися логічними паузами. Ворогом пауз є поспіх, який різко знижує ефективність сприйняття матеріалу.
Логічну композицію публічного виступу керівник заняття складає за допомогою плану, у якому весь зміст заняття поділяють на частини, не рівнозначні за значенням. У кожній частині виділяють головну думку. Найважливіші з них подають першим планом, а інші – другим або третім. Це полегшує засвоєння змісту слухачами. Правильне співвідношення частин створює логічну композицію. При цьому слід завжди прагнути до ясності і простоти викладення матеріалу.
Інтонаційне багатство мови передає слухачам розмаїтість почуттів керівника. Яскрава, захоплююча мова можлива, якщо керівник відчуває перед початком та під час заняття емоційну піднесеність. Вона досягається застосуванням розробленого Станіславским методу “фізичних дій”, суть якого у тому, що ті чи інші емоції викликають у собі не штучно, а шляхом зовнішніх та внутрішніх дій.
Безпосередньо перед виступом викладачу необхідно концентрувати свою увагу на головних формулюваннях, усвідомити, що сказати та які почуття викликати.
Інтонаційна виразність керівника заняття багато в чому залежить від того, як він викладає матеріал, від мови та фактів, які наводить. Одним з важливих факторів інтонаційної виразності мови є звучний, добре керований голос.
Жест і міміка оживляють мову, роблять її наочною. Жест, будучи емоційно значеннєвим рухом, має “звучати” саме тої миті, коли вимовлена фраза потребує посилення виразності. Саме тому жестикуляція віднесена до ораторського мистецтва. Вважається, що жести – це рухи рук і кистей, але реально кожний рух тіла з метою підкреслення значення вимовлених слів – теж жест.
Правила жестикулювання:
жести повинні бути мимовільні, не треба ними зловживати;
жестикулювання не повинно бути безупинним, не кожна фраза підкреслюється жестом;
жест не повинен відставати від слова, яке ним підкріплюється;
не користуватися однаковими жестами у всіх випадках;
жести, їх інтенсивність повинні відповідати характеру мови.
Знання і дотримання законів та правил орфографії забезпечує грамотність звучання мови. При цьому необхідно завжди враховувати склад аудиторії, уникати трафаретних виразів, мовних штампів.
Дикція – це правильна і чітка вимова звуків мови. Чіткість дикції визначає культуру мови і загальну культуру керівника заняття.
Не слід говорити швидко. За одну хвилину варто вимовляти не більше 70 слів (7 – 8 речень). Навпаки, розтягування мови створює монотонність. Особливу увагу варто приділити вимовлянню останніх слів речень. У деяких керівників відбувається вгасання або проковтування їх.
За допомогою голосу передають зміст теми, свої думки, почуття і переконання. Необхідно навчитися керувати своїм голосом, розвивати його силу, витривалість і гнучкість. Навіть небагаті голосові дані можна істотно покращити, як кажуть, “поставити голос”. Цей процес передбачає розвиток певних якостей і властивостей:
благозвучності – наявності металевих відтінків та відсутності носових;
широти діапазону – від нижньої ноти до верхньої;
витривалості – здатності тривалий час говорити не стомлюючись;
сили – здібності наповнювати повноцінним звуком приміщення;
гнучкості – здатності змінювати висоту і відтінки звуку.
Давно відомі дієві прийоми, що привертають увагу аудиторії.
Несподіваність – повідомлення нової інформації, а також парадоксальних випадків із повсякденного життя.
Провокування – на короткий час викликати у особового складу реакцію непогодження із викладеною інформацією. Цей прийом використовують для того, щоб підготувати слухачів до конструктивних висновків.
Прогнозування – ґрунтуючись на реальних фактах, прогнозувати очікувані події через визначення ціннісних орієнтацій інтересів і побажань підлеглих.
Співставлення – ознайомлення слухачів з усіма аргументами за і проти будь-яких думок або положень. Після цього пропонується правильне рішення проблеми.
Апелювання до авторитету. Для підтвердження правильності власних думок керівник посилається на авторитет науки, а також на досвід присутніх.
Застосування висловлювань, як правило, особистісного характеру: “я був свідком”, “знаходячись якось...” і т. п.
Персоніфікація – керівник розкриває проблему через життя і поведінку людей, яких прямо чи посередньо стосується матеріал, що викладається.
Співучасть – керівник робить слухачів немовби учасниками тих подій, про які йде мова. У цьому випадку слід використовувати такі вирази, як: “уявіть, що ви знаходитесь...”, чи “уявіть, що ви стали командиром ...” та ін.
Драматизація – наочне та захоплене викладення матеріалу для того, щоб слухачі змогли ототожнити себе із життєвою ситуацією і зрозуміти її значення.
Пряме включення – відсутність вступу.
Гумор – використання жарту, кумедних історій з життя надає слухачам можливість подумати і відпочити.
Експресивність і гострота – використання формулювань і цитат, які значно відрізняються від звичайного стилю (несподівані, стилістично незвичайні, ті що запам’ятовуються).
Крім вищезазначених прийомів для надання виступу дохідливості та переконливості застосовують питання до аудиторії, повтори, узагальнення, перерахування, повернення до викладеного, доповнення та ін.
Отже, оволодіння основами ораторського мистецтва сприяє якісному проведенню занять з гуманітарної підготовки.