14.2. Досвід морально-психологічного забезпечення дій угруповання військ Російської Федерації у Чеченській Республіці

Головною метою МПЗ операції було формування у особового складу високого бойового настрою і морально-психологічної готовності до виконання поставлених завдань, переорієнтування свідомості військовослужбовців з мирного на воєнний час.

Завданнями МПЗ підготовчого періоду були такі:

• роз’яснення особовому складу причин чеченського конфлікту;

• доведення до військовослужбовців конкретних завдань, особливостей майбутньої операції, вимог до підготовки військ, мір безпеки;

• роз’яснення особовому складу законності майбутніх дій;

• мобілізація військовослужбовців на ретельну підготовку до операції;

• підвищення пильності та боєздатності, досягнення повної самовіддачі у бою;

• формування у особового складу морально-психологічної стійкості, впевненості у бойових можливостях техніки і зброї, своїх силах і здібностях, знаннях і уміннях командирів і начальників;

• припинення або нейтралізація спроб противника деморалізувати війська.

За короткий час була налагоджена система інформування особового складу тривалістю 15 – 20 хв щодня, а при необхідності два і навіть три рази на день. Також проводили заняття із суспільно-державної підготовки протягом години методом групової бесіди безпосередньо у відділеннях, екіпажах та обслугах.

Оперативно аналізували повідомлення радіо і телебачення щодо розвитку ситуації у Чечні. За цими повідомленнями готували матеріали з коментарями, які використовували для впливу на настрій військовослужбовців.

У підготовчий період активно пропагували бойові традиції внутрішніх військ. Були показані відеофільми про бойовий шлях полків, дивізій з побажаннями ветеранів сучасним солдатам.

Цілеспрямовано формували у особового складу почуття ненависті до противника. З цією метою організовували зустрічі з очевидцями злочинів бойовиків, розповсюджували відповідні матеріали у вигляді листівок, газетних оглядів. Сильний емоційний вплив на особовий склад здійснювали фільми з фактами злочинної діяльності бойовиків.

Протягом усього періоду підготовки до операції глибоко вивчали обстановку у військових колективах з метою їхнього згуртування, створення здорової моральної атмосфери у підрозділах.

Військові психологи виявляли осіб з низькою нервово-психічною стійкістю, загостреним почуттям тривоги і невпевненості. З такими воїнами проводили цілеспрямовану індивідуальну роботу, використовували психологічну корекцію. Якщо ця робота не давала позитивного результату, їх переводили в підрозділи, що не залучалися до проведення операції.

Серйозну увагу приділяли правовому інформуванню особового складу. З цією метою проводили правові інформації, організовували зустрічі військовослужбовців з військовими юристами, працівниками прокуратури, роз’яснювали положення Кримінального кодексу про відповідальність за військові злочини.

У підготовчий період робили все можливе для припинення спроб бойовиків дезінформувати особовий склад. Був проведений комплекс заходів щодо запобігання проникнення у військові колективи осіб, які мали на меті схилити особовий склад до непокори і самовільного залишення частин.

Особливу увагу приділяли роботі з місцевим населенням. Військовослужбовцям роз’яснювали звичаї, традиції і особливості психології чеченців, як поводитися при зустрічах з місцевими жителями, при підході до населених пунктів, у яких випадках застосовувати зброю та ін.

Разом з тим на підготовчому етапі виникли і значні труднощі. Деякі офіцери, особливо низової ланки, висловлювалися, що підготувати солдат до бойових дій у короткий термін неможливо. Такі настрої були викликані тим, що з особовим складом тривалий час не проводили заняття з водіння бойової техніки і стрільби. Крім того, значна частина військовослужбовців була впевнена, що конфлікт буде розв’язаний мирним шляхом. Усе це, звичайно, розхолоджувало людей, вимагало перебудови їхньої свідомості. Проте, як тільки війська переходили до напруженого бойового навчання, у офіцерів з’являлася віра в підлеглих, впевненість у собі.

У період формування підрозділів не завжди враховували національний фактор, релігійний склад і місце проживання військовослужбовців. З цієї причини інколи заміняли 60 – 70 % особового складу частин. Наприклад, відправлений з Волгограда полк практично цілком складався з дагестанців. За 3 дні до початку операції 103 військовослужбовця заявили про своє небажання виконувати завдання. У терміновому порядку їх довелося заміняти.

Підрозділи виявилися не готовими до негативного впливу засобів масової інформації. Виступи на телебаченні, у газетах провокували військовослужбовців і їхніх батьків на протиправні дії, вносили розкол у військові колективи, дезінформували їх. Це призвело до того, що у деякої частини офіцерського складу, особливо керівної ланки, з’явилося почуття розгубленості, невпевненості у собі. Офіцери виховних структур не зуміли нейтралізувати інформаційний тиск, зробити засоби інформації своїми союзниками.

Не готовими виявилися офіцери виховної роботи протистояти деяким лідерам партій, парламентаріям. Нападки на армію, її керівництво, як свідчать опитування воїнів у бойових порядках, болісно сприймалися солдатами й офіцерами.

На етапі висування військ і блокування Грозного головною задачею виховних структур було забезпечення своєчасного прибуття частин і підрозділів у призначені райони в повній бойовій готовності. З цією метою з командирами напередодні маршу проводили короткі інструктивні наради, на яких було визначено порядок МПЗ у ході висування військ. Вся організаторська робота зосереджувалася в підрозділах. Офіцери виховної роботи допомагали командирам роз’яснювати особовому складу необхідність вступу федеральних військ у Чечню, задачі маршу, проводили бесіди з метою покращення дисципліни і пильності.

У ході маршу, на привалах офіцери виховної роботи проводили бесіди, розповідали про останні події в Чечні, роз’яснювали положення документів Уряду Російської Федерації щодо збройного конфлікту в Чеченській Республіці.

Особливу увагу в ході маршу приділяли питанням збереження життя і здоров’я військовослужбовців, попередження травматизму.

У ході висування командири, офіцери виховних структур використовували будь-яку можливість, щоб поговорити з людьми, підтримати у них впевненість у своїх силах, можливостях техніки і зброї, підготувати до бойової обстановки.

Мужність і відвага командирів надихали солдат, додавали сміливості і рішучості, що позитивно позначилося на морально-психологічному стані особового складу. Однак перші бої мали і негативні наслідки: бойові втрати, вид поранених і убитих негативно вплинули на деяких військовослужбовців, спричинили стрес. Щоб зняти стресовий стан, їм надавався дводенний відпочинок. Це дозволило в цілому відновити фізичні і духовні сили учасників боїв.

На етапі висування військ, як і в ході бойових дій, активно пропагували приклади мужності і героїзму військовослужбовців. Для цього використовували листки-блискавки, бойові листки, інформаційні повідомлення. Організовували виступи тих, хто проявив мужність в боях. Водночас докладно аналізували неправильні дії окремих військовослужбовців, що призвели до поранення або загибелі. Давали поради, як уникнути подібних помилок, наочно демонстрували способи допомоги пораненим, евакуації з поля бою. Усе це деякою мірою знижувало негативні емоції у необстріляних військовослужбовців.

Морально-психологічний стан особового складу багато в чому залежить від організації побуту і відпочинку. Тому офіцери виховної роботи спільно з фахівцями тилу постійно піклувалися про своєчасне харчування особового складу (особливо про забезпечення гарячою їжею на марші), обігрів, сушіння взуття й одягу, відпочинок у польових умовах.

Протягом всього етапу висування військ противник здійснював психологічний пресинг: бойовики за допомогою радіо намагалися за гроші схилити військовослужбовців до дезертирства, фізичного усунення своїх командирів, загрожували розправою з родинами та ін.

Припиняючи ці провокації, командири й офіцери виховних структур вели роз’яснювальну роботу з формування у військовослужбовців твердої переконаності у правомірності їхніх дій.

На етапі висування була розгорнута робота з інформаційно-психологічного впливу на місцеве населення. Деякі бойові машини у колонах були оснащені звуковіщальними станціями. До складу екіпажів входили офіцери-виховники, що активно брали участь у проведенні спецпропаганди. Через гучномовці передавали звернення Президента РФ у зв’язку з подіями в Чечні, роз’яснювали причини введення федеральних військ.

У налагодженні зв’язків з місцевим населенням використовувався афганський досвід. При наближенні до аулів командири та офіцери виховних структур починали переговори з місцевими старійшинами. У результаті колони безперешкодно пропускали через населені пункти, отже вони без втрат і вчасно прибували у визначені райони.

У бойовій обстановці важливо було змінити свідомість військовослужбовців з мирного на воєнний лад. Через благодушність і відсутність пильності війська зазнали невиправданих втрат. Наприклад, військовослужбовці однієї з військових частин, захопивши населений пункт, кинули техніку, розбрелися. Не була виставлена бойова охорона, не організована система вогню, і після раптового нападу бойовиків особовий склад зазнав великих втрат.

Щоб послабити психічне напруження в очікуванні першого бою, командири прагнули тримати особовий склад у постійній зайнятості – організовували заняття, готували техніку і зброю.

У період бойових дій вплив на особовий склад здійснювали командири і начальники, офіцери штабів і органів управління особистим прикладом. Своїми вмілими, ініціативними діями вони показували, як треба виконувати бойові завдання. Інколи офіцери виконували обов’язки рядових і сержантів замість тих, хто психологічно виявився не готовим до бою. Ці дії були вимушеними, але водночас вони піднімали авторитет офіцерів і дозволяли підлеглим відчути впевненість у своїх силах.

У ході боїв за Грозний командири й офіцери виховної роботи прагнули використати будь-яку можливість для оперативного бойового інформування особового складу. У проміжках між боями вони роз’яснювали обстановку, нові бойові завдання, рішення командування про висування резервів. Особливого значення надавали оцінюванню противника, його бойових можливостей, намірів, морально-психологічного стану. Для цього використовували дані розвідки, радіоперехоплень, опитування місцевих жителів.

Великого значення надавали евакуації поранених і убитих з районів бойових дій. Це позитивно впливало на морально-психологічний стан військ, надавало впевненості, що товариші винесуть з поля бою у випадку поранення.

Під час бойових дій командири та офіцери виховної роботи зіткнулися з несподіваною проблемою – масовим прибуттям батьків у Чечню. Довелось оперативно створювати спеціальні структури по роботі з батьківською громадськістю. В округах були створені довідково-інформаційні центри.

Позитивно впливали на морально-психологічний стан військовослужбовців зустрічі з представниками законодавчої і виконавчої влади.

Недоліки в організації МПЗ дій військ.

По-перше, деякі командири, офіцери виховних структур не зрозуміли значення МПЗ дій військ у бойовій обстановці, запізнювалися з організацією роботи на цьому важливому напрямку.

По-друге, не всі офіцери виховних структур змогли швидко “переключити” свою свідомість з мирного на воєнний час, повільно вирішували організаційні задачі.

По-третє, багато офіцерів-психологів виявилися професійно слабко підготовленими.

По-четверте, офіцери виховних структур, особливо на початковому етапі операції, виявилися неготовими до роботи з батьками військовослужбовців, які масово прибули у район бойових дій.

По-п’яте, недостатньо ефективно здійснювався інформаційно-психологічний вплив на противника і місцеве населення. Необхідні сили і засоби психологічної боротьби почали застосовувати зі значним запізненням.

Отже, розглянутий досвід МПЗ дій військ з ліквідації незаконних військових формувань є важливим аспектом у навчанні командирів і начальників, підготовки частин і підрозділів до дій у надзвичайних обставинах.