2.2. Прийняття посади заступником командира роти з виховної роботи

Ротний колектив для молодого офіцера виховної роботи – та ділянка, де пізнаються усі тонкощі військового життя, удосконалюються уміння і навички, здобувається і шліфується професійна майстерність.

З прибуттям у військову частину офіцер відрекомендовується командиру частини і його заступнику з виховної роботи, наприклад: “Товаришу полковник. Лейтенант Демиденко, відрекомендовуюся з нагоди призначення на посаду заступника командира другої роти з виховної роботи”.

Під час бесіди з командиром військової частини (заступником командира з виховної роботи) необхідно з’ясувати всі питання, які цікавлять, щодо прийняття посади, службової діяльності, розміщення свого та родини, харчування та ін.

Подальші дії молодого офіцера визначаються його посадою. Якщо призначення не передбачає виїзд в окремо дислокований підрозділ, тоді після здавання до штабу розпорядження, атестатів, одержання особистої зброї, іншого військового майна, після вирішення питань розміщення і харчування, офіцер прибуває в підрозділ.

При призначенні в окремо дислокований підрозділ варто отримати у виховному відділенні частини докладну інформацію про офіцерів і прапорщиків цього підрозділу, у діловодстві фінансової служби одержати дані про культурно-освітнє майно, а у бібліотеці – про книжковий фонд. Після цього офіцер убуває у свій підрозділ і діє як зазначено вище.

Відрекомендовує нового офіцера особовому складу роти командир. Він називає військове звання, прізвище, ім’я та по батькові офіцера, номер наказу про призначення на посаду заступника командира роти з виховної роботи. Повідомляє короткі дані про нього: рік народження, коли і який навчальний заклад закінчив, сімейний стан, визначає порядок подальшого більш докладного знайомства нового офіцера з усім особовим складом. Після цього заступник командира роти з виховної роботи приступає до прийняття посади.

Прийняття посади. Для своєчасного і правильного прийняття посади необхідно одержати від безпосереднього начальника загальну характеристику підрозділу: укомплектованість особовим складом і технікою, які службово-бойові завдання виконують, морально-психологічний стан особового складу, стан військової дисципліни, бойової і гуманітарної підготовки.

Потім разом з командиром скласти план прийняття посади, у якому визначити перелік заходів, їх послідовність і терміни. Командир роти також особисто дає необхідні вказівки офіцерам (тому, хто здає і приймає посаду), інструктує їх.

Зміст плану, терміни його виконання залежать від кількості особового складу, дислокації підрозділу (окремо дислокований або розташований при управлінні частини), обсягу й умов виконання завдань бойової служби, кількості і фактичного стану культурно-освітнього майна, стану документації. План повинен містити повний перелік заходів щодо прийняття посади і мати чіткі та реальні терміни. Їх встановлює командир частини.

Обсяг роботи при прийнятті посади з’ясовують після вказівок заступника командира частини з виховної роботи, безпосереднього начальника і з бесіди з офіцером, що здає посаду.

План прийняття посади передбачає такі заходи:

– особисте знайомство з військовослужбовцями підрозділу;

– вивчення організації бойової служби, стану бойової і гуманітарної підготовки, ротного господарства;

– попереднє вивчення стану справ у громадських організаціях;

– знайомство з адміністрацією об’єкта, що охороняється;

– прийняття документації;

– комісійне прийняття культурно-освітнього майна та складання акту;

– надання командиру роти рапорту про прийняття посади з усною доповіддю про свої зауваження.

Задля раціонального розподілу часу доцільно передбачити одночасне відпрацьовування декількох елементів плану, наприклад, у ході вивчення організації бойової служби можна знайомитися з підлеглими; під час індивідуальних бесід з військовослужбовцями – поцікавитися станом їхніх службових карток та ін.

Заступник командира роти з виховної роботи, що здає посаду, має право убути до управління частини тільки після надання командиру роти письмового рапорту про здавання посади.

Правильна організація прийняття посади – одна з умов впевненого й ефективного початку виконання своїх функціональних обов’язків.

З метою планомірного і послідовного входження в посаду відразу після її прийняття заступник командира роти з виховної роботи обов’язково складає спеціальний план. Його виконання буде свідчити про хід професійного становлення молодого офіцера.

Робота з підлеглими починається із знайомства з ними, вивчення їх ділових і морально-психологічних якостей.

Попереднє знайомство з офіцерами і прапорщиками роти найчастіше відбувається у формі індивідуальної ознайомчої бесіди. Її зміст визначає статутне положення про те, що командири всіх ланок відповідають не тільки за навчання, а і за виховання підлеглих, тому заступник командира роти з виховної роботи зобов’язаний впливати на них, як на вихователів, управляти їхньою виховною роботою з підлеглими. Неможливо дати вичерпні поради щодо змісту і характеру таких бесід, вони досить індивідуальні. При цьому необхідно враховувати і те, як характеризуватиме офіцерів і прапорщиків командир роти під час бесіди зі своїм новим заступником.

Знайомство з сержантським складом відбувається під час найближчої службової наради у командира роти, де він представляє кожного сержанта, вказує його посаду, термін служби, успіхи в роботі з підлеглими та особистій командирській і методичній підготовці, участь у громадському житті роти. Особливу увагу слід звертати на характеристики начальників варт, військових нарядів, їхній досвід організації морально-психологічного забезпечення виконання завдань бойової служби.

Перше уявлення про актив заступник командира роти з виховної роботи отримує в ході бесіди з членами ради військового колективу підрозділу, агітаторами, членами ради світлиці, редколегією стінної газети, редакторами бойових аркушів. Метою цієї бесіди є не глибоке і усебічне вивчення ділових і морально-психологічних якостей активістів, а формування загального уявлення про склад активу і його роботу. Таку бесіду необхідно провести жваво, зацікавлено, виключити однобічний характер запитань та відповідей.

З іншими військовослужбовцями необхідно знайомитися у процесі служби, бойової і гуманітарної підготовки, в повсякденному житті, пам’ятаючи, що ці перші бесіди не повинні бути тривалими.

З першого дня прийняття посади заступнику командира роти з виховної роботи варто завести щоденник індивідуально-виховної роботи з особовим складом та систематично робити у ньому записи.

Під час бесід новий заступник командира роти з виховної роботи уважно вивчає морально-психологічні якості підлеглих і, одночасно, – стан військової дисципліни та дисциплінарної практики.

Необхідно вивчити місячні плани виховної роботи з особовим складом, плани морально-психологічного забезпечення бойової служби варт і військових нарядів, з’ясувати повноту їхнього виконання, результати аналізу стану військової дисципліни і дисциплінарної практики, книгу протоколів загальних зборів військовослужбовців, плани роботи та протоколи засідань ради військового колективу і ради прапорщиків (якщо вона є). Разом з редактором стінної газети потрібно переглянути комплект випущених номерів і оцінити їхній зміст.

Добре знання людей і чітке формулювання завдань – ключ до прийняття правильних рішень. Відсутність такої інформації породжує у особового складу сторожкість, непевність, а в складних умовах і нервозність, що нерідко спричиняє негативні наслідки.

Якщо заступник командира роти з виховної роботи приймає посаду, коли його попередник з об’єктивних причин в підрозділі відсутній, тоді всі вищезазначені питання необхідно з’ясувати у бесідах з командиром роти та активом підрозділу.

Вивчення організації бойової служби передбачає тверде засвоєння завдань бойової служби, сил і засобів для її виконання, усвідомлення системи роботи командира підрозділу з організації бойової служби на добу, ознайомлення з підсумками виконання службово-бойових завдань, вивчення існуючої системи морально-психологічного забезпечення їх виконання, ознайомлення з військовим господарством.

У процесі вникнення в деталі організації бойової служби необхідно вивчити стан і особливості об’єктів, що охороняються (маршрутів конвоювання, місць несення служби), прилягаючу до підрозділу місцевість, уточнити склад і рід занять місцевого населення.

Після визначення послідовності першої перевірки варт та військових нарядів, необхідно уточнити обсяг контролю. При перевірці служби звернути увагу на організацію морально-психологічного забезпечення бойової служби, оцінити стан наочної агітації і технічних засобів виховання у вартових приміщеннях.

Необхідно глибоко вивчити весь цикл заходів командира підрозділу з організації бойової служби на різних етапах виконання службово-бойових завдань, зіставити дійсний стан справ з вимогами статутів, інших керівних документів, продумати свої зауваження та пропозиції і доповісти їх командиру роти.

Вивчення процесу бойової і гуманітарної підготовки. Перш за все необхідно з’ясувати, наскільки відповідає навчальний процес вимогам організаційно-методичних вказівок командувача на поточний навчальний рік, особливо в частині, що стосується повного використання наявних можливостей для навчання особового складу, підвищення ефективності кожної години навчального часу, забезпечення максимального охоплення заняттями всіх категорій військовослужбовців. Слід звернути увагу на те, як поєднуються бойова підготовка і виховна робота, як розподіляється час, наскільки раціонально складений ротний розклад занять.

Необхідно уточнити систему і ступінь підготовки командирів взводів, командирів відділень, екіпажів, обслуг, начальників варт, фахівців ТЗО, зв’язку.

Знайомство з підрозділом буде неповним, якщо заступник командира роти з виховної роботи не поцікавиться станом всіх службових і побутових приміщень, обладнанням військового містечка, матеріально-технічним забезпеченням бойової служби, навчального процесу, життя та побуту особового складу.

Після попереднього знайомства з підрозділом, яке, як правило, триває не більше чотирьох, п’яти діб, офіцер, що приймає посаду, буде мати певне уявлення про його бойову готовність, морально-психологічний стан особового складу, військову дисципліну, організацію бойової служби, навчального процесу, виховної роботи.

Якщо є можливість, у стройовій частині штабу, з дозволу відповідних начальників, необхідно вивчити обліково-послужні картки солдат і сержантів. Ознайомлення з ними не повинно займати багато часу, тому що його ціль – скласти загальне уявлення про особовий склад. При цьому необхідно зробити для себе записи про військовослужбовців, у яких великі родини, які мали відстрочку від призову, одружених, які залишилися без піклування батьків, які мають вищу освіту, які не одержали середньої освіти. Усе це допоможе визначити склад роти за соціальними, національними, професійними та іншими ознаками.

Як і будь-яка діяльність, виховна робота у військах супроводжується складанням необхідних документів, всі вони є основою повсякденної роботи.

При прийнятті посади офіцер-виховник у роті перевіряє такі документи.

1. Список активу, у якому повинні бути зазначені необхідні дані: військове звання, посада, прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, характер громадської роботи, дата обрання чи призначення, коли призваний на військову службу. Занесені до списку прізвища повинні відповідати дійсному складу активу на день прийняття посади. Список активу може бути оформлений у щоденнику індивідуальної виховної роботи заступника командира з виховної роботи.

2. Плани виховної роботи з особовим складом підрозділу і її облік.

3. Плани морально-психологічного забезпечення бойової служби варт (підшиті в окремій папці).

4. Плани проведення вихідних і святкових днів (підшиті в окремій папці).

5. Протоколи загальних зборів особового складу – є офіційними документами, у яких фіксують: порядок денний, президію, зміст виступів, коротке рішення. Разом із планами виховної роботи й обліком проведених заходів вони відбивають життя підрозділу.

6. Документи, що характеризують військову дисципліну. Необхідно пам’ятати, що стан цих документів, повнота й об’єктивність записаних даних у майбутньому допоможуть правильно аналізувати дисципліну і виробляти ефективні заходи щодо її покращення. Візьміть за правило частіше перевіряти службові картки. Практика показує, що в них часом роблять записи не ті посадові особи, які повинні це робити. Звідси з’являються непередбачені статутом види стягнень і заохочень, неправильні формулювання і т. ін.

У підрозділі можуть складати і деякі інші робочі документи за вказівками командира частини, заступника командира частини з виховної роботи або відділення виховної роботи.

При прийманні культурно-освітнього майна слід керуватися такими документами:

– директивами командувача внутрішніх військ;

– актом приймання і здавання господарства, складеним при вступі на посаду командира роти;

– книгою обліку майна підрозділу;

– іншими документами, що свідчать про наявність (відсутність) майна в підрозділі (квитанції на здані в ремонт предмети, акти про одержання дарованих речей і т. п.).

Перед прийманням культурно-освітнього майна необхідно за книгою обліку майна підрозділу уточнити кількість усіх предметів та їх закріплення за особовим складом, ознайомитися з паспортами і технічними формулярами, скласти список майна з позначенням термінів експлуатації.

Після ознайомлення з документацією новий заступник командира підрозділу з виховної роботи разом з офіцером, що здає посаду, та старшиною роти перевіряє наявність і стан кожного предмета.

При прийманні радіо-, звуко-, телевізійної апаратури перевіряється документація, комплектність та технічний стан. Такого порядку варто дотримуватися для кожного виду апаратури. Неправильно, наприклад, перевіряти комплектність, технічний стан апаратури без попереднього вивчення документації.

При прийманні документації перевіряють:

– паспорт, складений начальником клуба частини перед початком експлуатації майна (форми № 1–3) із записами про кількість відпрацьованих годин (для кіноапаратури);

– технічний паспорт (формуляр);

– інструкцію (керівництво) щодо зберігання й експлуатації апаратури;

– відомість комплектації.

Нерідко два останніх документи зберігають разом з технічним паспортом.

При вивченні документації необхідно звернути увагу на відповідність записаної та наявної апаратури, правильність і повноту записів про різні види ремонту, інвентаризації, щорічні технічні огляди з визначенням якісного стану і категорії. За відсутності таких вимагати їх заповнення і припинити приймання до усунення недоліку, про що доповісти командиру підрозділу і старшому офіцеру виховної роботи.

Перевіряючи комплектність апаратури, потрібно звірити її заводський номер (наприклад, номер радіовузла) або номер окремої її частини (наприклад, підсилювача) із записами у паспорті, перевірити наявність і стан ненумерованих, немаркованих предметів, які входять до комплекту. У випадку нестачі необхідно вимагати пред’явлення відсутніх предметів і тільки після того робити необхідну позначку в паспорті чи акті.

Технічний стан персонального комп’ютера, магнітофона, телевізора, радіовузла, електропрогравача, діапроекторів, гучномовців динамічних, динаміків кімнатних перевіряють шляхом практичної перевірки їх роботи в різних режимах і на різних діапазонах.

Фотоапаратуру, технічне устаткування приміщень (електрифікована географічна карта, пристосування для механізованого зашторювання вікон, фільми і т. п.) приймають шляхом перевірки їх у дії. Так само приймають баяни, акордеони, струнні інструменти, на які повинні бути заведені паспорти за формою № 2.

Усі недоліки, що стосуються стану технічних засобів виховної роботи, приймаючий посаду записує в зошиті для подальшої доповіді командиру підрозділу і старшому офіцеру виховної роботи.

При огляді та перевірці технічних засобів виховної роботи і музичних інструментів звертати увагу на відповідність записаної в паспорті категорії апаратури (інструмента) їх дійсному стану. До першої категорії віднесено нове, що не було в експлуатації, майно, яке відповідає всім вимогам технічних умов; до другої – те, що знаходиться в експлуатації, або потребує поточного ремонту і відповідає всім вимогам технічних умов; до третьої – те, що потребує середнього ремонту; до четвертої – те, що потребує капітального ремонту; до п’ятої – те, що не підлягає ремонту, відновлення якого неможливе або недоцільне.

Усі види культурно-освітнього майна, отримані особовим складом як подарунки від трудових колективів та громадських організацій, повинні бути взяті на облік і використовуватися як табельне майно.

У ході перевірки уточнюють закріплення кожного предмета за військовослужбовцем, який відповідає за його збереження і експлуатацію.

Приймання періодичних видань. Всі недоліки, пов’язані з отриманням, використанням, збереженням газет і журналів потрібно записати для доповіді командиру підрозділу та старшому офіцеру виховної роботи і в подальшому усунути. Це допоможе знати перелік і кількість видань, щодня контролювати їх надходження у підрозділ, організувати ведення підшивок і забезпечити їх збереження протягом терміну, встановленого заступником командира військової частини з виховної роботи.

Взаємодія з офіцерами підрозділу. Насамперед про взаємини з командиром. Погодженість з ним у роботі регламентована військовими статутами. Виконання спільних вимог командира та заступника з виховної роботи – надійна гарантія успішного вирішення задач військовими частинами і підрозділами.

Заступник командира роти з виховної роботи є безпосереднім начальником всього особового складу, в тому числі й офіцерів – командирів взводів. Він зобов’язаний керувати виховною роботою офіцерів, повсякденно надавати їм допомогу у вихованні підлеглих і формуванні військового колективу.

Завдання заступника командира роти з виховної роботи в тому, щоб разом з командиром підрозділу згуртувати підлеглих офіцерів у бойовий, злагоджений колектив, здатний з повною віддачею сил і енергії працювати заради загальної справи.

Потрібно прислухатися до їх порад, вивчати досвід, цікавитися тим, як проходило становлення кожного з них на початку офіцерської служби.

Повсякденні службові відносини заступника командира роти з виховної роботи з підлеглими офіцерами повинні поєднувати високу принциповість і вимогливість з доброзичливістю, повагою до їх досвіду, підтримкою і допомогою.

Налагодження стосунків з родинами військовослужбовців, як свідчить практика, для багатьох молодих офіцерів є складною проблемою.

До будь-якого відвідування родини, тим більше першого, потрібно готуватися: з’ясувати, де і ким працюють або навчаються члени родини, їх успіхи і труднощі, участь у заходах, що проводяться з родинами військовослужбовців у підрозділі та військовій частині. Важливо знати, які можуть виникнути питання або прохання, бути готовим до них.

Про результати зустрічі з родиною необхідно поговорити з військовослужбовцем. Це дозволить зміцнити зв’язки, знайти шляхи вирішення існуючих життєвих питань та проблем, що інколи виникають у сім’ях. Завжди необхідно утримуватись самому й оберігати інших від необережного розголошення того, що є особистим, сімейним. Відсутність такту, непродумані дії можуть спричинити небажані наслідки, які інколи буває важко виправити.

Отже, успішна діяльність заступника командира роти з виховної роботи залежить від його наполегливості, уміння налагоджувати відносини з начальниками, підлеглими і товаришами по службі.