Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi_kolobok_3 (1).doc
Скачиваний:
66
Добавлен:
16.05.2015
Размер:
622.08 Кб
Скачать

50. Контрагенти у зовнішньоекономічній діяльності та їх класифікація.

Контрагентами в ЗЕДназивають сторони, що перебувають у договірних відносинах щодо купівлі-продажу товарів, надання послуг, міжкраїнного руху факторів виробництва тощо. Так, контрагентом експортера виступає імпортер, орендодавця — орендатор, виконавця — замовник. Вдалий вибір іноземного партнера має важливе значення для забезпечення ефективності ЗЕД, запобігання непорозумінням, фінансових втрат.

Основним суб´єктом, або ж контрагентом в ЗЕД виступають підприємства, частка яких становить 80—85 % від загальної кількості контрактів, що укладаються. Решта припадає на міністерства, відомства та спілки підприємців, які зазвичай не висувають комерційних цілей і здійснюють свою зовнішньоторгову діяльність із стратегічних міркувань, або у випадку відмов ринку. 

Контрагентами, як правило, виступають виробники товарів, гуртові і роздрібні споживачі.

Іноземне підприємство

1. Іноземним підприємствомє унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.

Ним є також діюче підпри­ємство, придбане повністю у власність цих осіб. Статусу іноземного діюче підприємство України набуває після придбання його повністю у свою власність іноземцем або іноземною юридичною особою. При цьому вимогою законодавства є повне, а не часткове придбання у власність іноземцем чи іноземною юридичною особою діючого підприємства.

Іноземному підприємству притаманні такі ознаки:

— створюється і діє за законодавством України;

— діє виключно на власності іноземних суб'єктів (іноземців або іноземних юридичних осіб);

— у власності іноземного підприємства може перебувати будь-яке майно, не заборонене законодавством України;

— діюче підприємство може бути власністю іноземного підприємства тільки після повно­го придбання його у власність іноземцями, або іноземними юридичними особами, або ж ни­ми спільно;

— іноземне підприємство має своє найменування; окрім повного найменування, може ма­ти й скорочене, свою печатку, поточний рахунок у банку та інші реквізити відповідно до чинного законодавства України.

Підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

Залежно від розміру частки іноземного інвестора в статутному капіталі (фонді) підприємств вони можуть бути поділені на національні підприємства, в яких взагалі немає частки іноземного інвестора або ж вона становить менше 10 відсотків;

51. Посередники у зовнішньоекономічній діяльності.

посередники (особи, які надають суб'єктам ЗЕД послуги організаційного, консультаційного та іншого характеру щодо сприяння в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності)

Посередники- це фізичні особи та фірми, які сприяють обігу товарів і послуг на внутрішніх та зовнішніх ринках. Посередниками є юридичні або фізичні особи, які знаходяться поміж іншими контрагентами комерційної діяльності і виконують функцію їх зведення один з одним для обміну товарами, послугами, інформацією.

Дуже велика кількість угод у міжнародній торгівлі здійснюється за допомогою посередників.

Під торгово-посередницькими операціямирозуміються операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, які виконуються за дорученням виробників і споживачів незалежним торговим посередником, на основі угоди чи окремого доручення, що укладається між ними.

   Торгове посередництво в економічному значенні- досить широке поняття і містить у собі значне коло послуг, зокрема з пошуку закордонного контрагента, підготовки і укладання угоди, кредитування сторін і надання гарантій, оплати товару покупцем, проведення транспортно-експедиторських операцій і страхування товарів при транспортуванні, виконання митних формальностей, проведення рекламних і інших заходів щодо просування товарів на закордонні ринки, здійснення технічного обслуговування і проведення інших операцій.

   Залучення торгового посередника дає змогу:

- збільшити прибуток за рахунок підвищення оперативності збуту товарів і прискорення обігу капіталу;

- збільшити прибуток за рахунок зменшення термінів зберігання і передпродажного сервісу;

- збільшити прибуток за рахунок зниження витрат обігу на одиницю продукції; - збільшити прибуток за рахунок продажу товару на іноземному ринку безпосередньо в моменти покращання кон'юнктури за більш високими цінами, оскільки посередники, існуючи поряд з кінцевими споживачами, одразу реагують на будь-які зміни попиту.

Посередницька діяльність інтегрує в собі численні функції і задачі, реалізація яких багато в чому забезпечує товарний обіг, а саме:

• планування обсягів закупівлі та її організації, оскільки посереднику важливо визначити, що купити, в кого саме, в якій кількості, за якої ціни, в який час;

• організацію перепродажу придбаних товарів з метою отримання запланованого обсягу прибутку;

• пошук і вибір найкращого партнера серед виробників (постачальників) і покупців для здійснення угоди;

• організацію і здійснення товаропросування і процесу торгівлі з врахуванням забезпечення ефективності угод;

• прогнозування і постійний моніторинг ринкових змін і активне використання сукупних чинників, які впливають на максимальне задоволення запитів споживачів і одержання доходу з врахуванням інтересів партнерів;

• виконання широкого кола послугу царині підготовки комерційної інформації, організації сервісу при кінцевому споживанні товарів, а також щодо використання транспортних засобів, забезпечення фінансових, страхових та інших численних операцій в системі товаропросування.

За визначенням Ф. Котлера, «маркетингові посередники — це фірми, які допомагають компанії в просуванні, збуті і розповсюдженні її товарів серед клієнтури».

Таким чином, до маркетингових посередників належать:

1) торгові посередники;

2) організатори переміщення товарів (експедитори, митні брокери, власники транзитно-перевалочних складів, в тому числі складів тимчасового зберігання і митних ліцензійних складів);

3) агентства з надання маркетингових послуг (маркетингові та інформаційно-комерційні центри, рекламні агентства);

4) кредитно-фінансові організації (банки, фондові і валютні біржі, брокери цих бірж, інвестиційні компанії, лізингові фірми і компанії, страхові агенти і брокери).

До торгових посередників належать:

• підприємства оптової торгівлі з повним і обмеженим циклами обслуговування (з правом власності на товари);

• посередницькі структури, які не мають права власності на товари (агенти, оптовики-консигнатори, комісіонери, брокери тощо);

• організатори оптового обороту (товарні біржі, виставки та ярмарки, аукціони, оптові продовольчі ринки);

• підприємства роздрібної торгівлі.

Ринок посередників– організації, які купують товари для подальшого їх перепродажу, маючи на меті отримання прибутку.

Посередники -це особи, що з'єднують сторони, які бажають укласти угоду. Самостійна торгівля на зовнішніх ринках часто буває не під силу самим виробникам, тому вони й використовують посередників. В ролі останніх можуть виступати спеціалізовані посередницькі фірми або такі форми продажу, як торги, аукціони, біржі.

В залежності від характеру взаємовідносин між продавцем чи покупцем і торговим посередником, а також від функції, яку виконує торговий посередник, можна виділити декілька видів торгово-посередницьких операцій: операції по перепродажу, комісійні, агентські і брокерські.

Залучення посередників завжди має на меті підвищення економічності зовнішньоторговельних операцій за рахунок зниження витрат обертання, прискорення обороту капіталу, кращого використання кон'юнктури ринку й інших факторів. Посередники, що здійснюють передпродажну доробку і товари, що збувають, зі складів, підвищують конкурентноздатність експортованої продукції по технічному рівню, якості і термінам постачань. Не усі українські організації, що одержали можливість безпосередньо вести зовнішньоторговельні операції, із самого початку готові до самостійного дослідження ринків, підбору іноземних партнерів, правильному складанню умов контрактів, здійсненню взаємних розрахунків і врегулюванню розбіжностей. Тому в перший період експортно-імпортної діяльності їм варто користуватися допомогою зовнішньоторговельних організацій як посередників, що нагромадили досвід роботи на ринках і привабливих комерсантах високої кваліфікації.

У США і Великобританії до агентів відносять посередників, що діють на ринку для і від імені експортерів або імпортерів, називаних «принципалами».

Агенти: у різних країнах тлумачать по різному: у США та Англії-будьпосередник (простий, повірений, комісіонер), у євро -континентальних-простий або повірений; можуть називати також дилерів,маклерів, особистих представників, адвокатів, які здійснюють свої дії звідома принципала за агентською угодою за винагороду. 

Прості агенти-посередникиотримують право здійснювати збут продукції певного постачальника на обумовленій території за відповідну винагороду. Принципал не надає посередникові жодних ексклюзивних прав та зберігає за собою право користуватися послугами інших посередників або самостійно здійснювати збут товарів на тому цільовому ринку, на якому працює певний посередник.

Агенти з правом «першої руки»відповідно до агентської угоди мають «чергове» право: принципал при виході на певний ринок зобов’язаний спочатку запропонувати для реалізації товар такому посередникові. Отже, агент з правом «першої руки» сам вирішує, «працювати» з певними товарами, чи ні.

Ексклюзивні (або монопольні) агентизгідно з даним класифікаційним критерієм мають найбільші, виключні (за деякими винятками, як правило, обумовленими в контракті) права на збут товарів принципала певної номенклатури на повному ринку та протягом обумовленого періоду.

У секторі прямого фінансування зв'язки між продавцями й покупцями фінансових активів здійснюються безпосередньо, і всі питання купівлі-продажу вони вирішують самостійно один з одним. Брокери та дилери, що тут функціонують, виконують, скоріше, технічну роль звичайних посередників, допомагаючи їм швидше знайти один одного. Прості посередники(брокери) Шукають взаємозацікавлених продавців і покупців, надають їм комерційну інформацію, створюють умо­ви для укладення угоди.Прості - торгові фірми, особи та організації, що сприяють укладеннюдоговорів, але самі не беруть участь у їх виконанні. (Брокери або брокерськіфірми).

Монопольні агентиотримують монопольне право здійснювати комерційне посередництво на договірній території упродовж встановленого строку й отримувати за це винагороду. При цьому довіритель втрачає право самостійно або через інших посередників продавати на договірній території товар, який належить до номенклатури комерційного агента.

Якщо довіритель порушить вказану умову, то згідно із договором комерційний агент має право вимагати від нього виплати встановленої угодою винагороди. Довіритель зобов’язаний відшкодувати агентові збитки, яких той зазнав через допущене довірителем порушення.

Монопольна агентська угода гарантує посереднику, що або всі товари довірителя пройдуть через нього, або він отримає відшкодування своїх витрат. Така угода є вигідною і для посередника, і для довірителя. Агент отримує гарантію стабільного становища на ринку і може інвестувати власний капітал у створення й актив­не функціонування збутової мережі.

Проте монопольна угода містить певну небезпеку для довірителя. Якщо посередник із будь-яких причин виявиться незацікавленим вести активну збутову діяльність (внаслідок низької конкурентоспроможності товару, недостатнього розміру винагороди, зміни кон’юнктури ринку тощо), то цей ринок виявиться закритим для довірителя на весь строк дії угоди. Крім того, довірителю слід врахувати можливість навмисного блокування ринку монопольними агентами на користь конкурентів, які виплачують таким посередникам значні компенсації. З метою запобігання виникненню такої ситуації довірителю доцільно включати в агентську угоду умову щодо права довірителя розривати або змінювати договір, якщо монопольний агент не виконає зобов’язання щодо реалізації зумовленої кількості товару впродовж певного періоду на договірній території.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]