
- •Дослідження та розрахунок показників руху
- •Методи дослідження дорожнього руху на вулично-дорожніх мережах
- •Поділ транспорту для транспортних досліджень
- •1.2. Характеристика показників транспортних потоків. Інтенсивність руху
- •Натурні дослідження на нерегульованому перехресті вул. Личаківська – Мечнікова
- •Відомість результатів обліку руху на пості спостереження №1 – вул. Личаківська (до центру)
- •Відомість результатів обліку руху на пості спостереження №2 – вул. Мечнікова
- •Відомість результатів обліку руху на пості спостереження №3 вул. Личаківська (від центру)
- •На перехресті вул. Личаківська і Мечнікова
- •Довжина черги автомобілів перед пересіченням на перехресті вулиць Личаківська і Мечнікова
- •1.4. Натурні дослідження на регульованому перехресті вулиць Личаківська – Чернігівська – Солодова
- •Аналіз умов руху на перехресті із світлофорним регулюванням
- •1.5. Натурні дослідження швидкісного режиму на перехрестях
- •1.5.1. Натурні дослідження швидкісного режиму на нерегульованому перехресті вул. Личаківська – Мечнікова
- •Результат вимірювання швидкості на перегоні вулиці Личаківська
- •Результати зведення за транспортного потоку №1 (в напрямі руху - Личаківська (від центру))
- •Результати спостережень за транспортним потоком №2 (в напрямі руху – Личаківська (до центру))
- •Висновок до розділу 1
- •Технічні засоби регулювання дорожнього руху
- •2.1. Загальна характеристика технічних засобів одр
- •2.2. Дислокація, характеристика та способи встановлення дорожніх знаків
- •Типорозміри дорожніх знаків
- •Експлікація дорожніх знаків на нерегульованому перехресті вул. Личаківська – Мечнікова, та на регульованому перехресті Вул. Личаківська – Чернігівська – Солодова
- •2.3. Дислокація, характеристика та методи нанесення дорожньої розмітки
- •Нормативні значення відстані видимості дорожньої розмітки
- •Експлікація дорожньої розмітки на нерегульованому перехресті вул. Личаківська – Мечнікова, та на регульованому перехресті вул. Личаківська – Чернігівська – Солодова
- •2.4. Критерії введення світлофорної сигналізації. Характеристика та способи встановлення
- •Співставлення інтенсивностей руху, як критерію введення світлофорної сигналізації згідно умови 1
- •Висновок до розділу 2
- •3. Конфліктологія на вулично-дорожніх мережах
- •3.1. Види та аналіз конфліктних точок
- •3.2. Розрахунок небезпеки пересічення за п’ятибальною системою оцінки конфліктних точок
- •3.3. Розрахунок небезпеки пересічення за індексом інтенсивності транспортних потоків
- •3.3.1. Визначення нерівномірності руху транспортного потоку
- •Характеристика добової нерівномірності руху на нерегульованому перехресті вул. Личаківська – Мечнікова
- •Основні характеристики конфліктних точок на нерегульованому перехресті вул. Личаківська – Мечнікова
- •3.4. Розрахунок небезпеки пересічення за кількістю конфліктних ситуацій за годину
- •Характеристика конфліктних ситуацій за годину на нерегульованому перехресті вул. Личаківська – Мечнікова
- •3.5. Розрахунок небезпеки пересічення за коефіцієнтом відносної аварійності
- •3.5.1 Оцінка небезпеки пересічення за допомогою коефіцієнтів відносної аварійності на нерегульованому пересіченні
- •Характеристики проектних параметрів нерегульованого пересічення вул. Личаківська - Мечнікова
- •Відносна аварійність конфліктних точок
- •Коефіцієнт, що враховує кут перетину доріг
- •Аналіз конфліктних точок на нерегульованому перехресті вул. Личаківська – Мечнікова
- •3.5.2. Оцінка небезпеки пересічення за допомогою коефіцієнтів відносної аварійності на регульованому пересіченні вулиць Личаківська – Чернігівська – Солодова
- •Відносна аварійність конфліктних точок на регульованому пересіченні
- •Характеристика добової нерівномірності руху на регульованому перехресті вул. Личаківська – Чернігівська – Солодова
- •Аналіз конфліктних точок на регульованому перехресті вул. Личаківська – Чернігівська – Солодова
- •Висновок до розділу 3
- •4. Світлофорне регулювання
- •4.1. Структура світлофорного циклу та розрахунок його елементів
- •4.2. Потік насичення. Розрахунок потоків насичення та встановлення тривалості циклу. Розрахунок тривалості пішохідної фази в циклі регулювання
- •4.3. Розрахунок циклу світлофорної сигналізації на нерегульованому примиканні вул. Личаківська – Мечнікова
- •1 Фаза :
- •2 Фаза:
- •4.4. Розрахунок циклу світлофорної сигналізації на регульованому примиканні вул. Личаківська – Чернігівська – Солодова
- •1 Фаза :
- •2 Фаза:
- •Висновок до розділу 4
- •Література
1.5. Натурні дослідження швидкісного режиму на перехрестях
1.5.1. Натурні дослідження швидкісного режиму на нерегульованому перехресті вул. Личаківська – Мечнікова
Основними поняттями теорії ймовірностей є подія і її кількісна характеристика – ймовірність події. Під подією розуміють будь-який факт, який може відбутися або не відбутися у результаті деякого експерименту (досліду, випробування).
Щоб кількісно порівняти між собою події за ступенем можливості, до кожної з них необхідно поставити у відповідності визначене число; із збільшенням величини числа збільшується можливість події.
Частість події (статистична ймовірність події) визначається за формулою
(1.8)
де,- кількість появ події;
- загальна
кількість проведених досліджень.
Частість події носить вибірковий характер і може помітно змінюватись від однієї групи дослідів до іншої. Однак, із збільшенням кількості досліджень вона поступово втрачає свій випадковий характер і проявляє тенденцію до стабілізації, тобто наближується з незначним відхиленням до постійної (середньої) величини.
Число, навколо якого прагне стабілізуватись частість події при необмеженій кількості дослідів, називається ймовірністю події. Тому, для наближеної експериментальної оцінки ймовірності події достатньо обчислити її відносну частоту при великій кількості дослідів.
Частість достовірної події, тобто події, яка обов’язково відбудеться за результатами дослідів, завжди рівна одиниці; частість неможливої події, тобто події, яка не відбудеться за результатами дослідів, завжди рівна нулю. У загальному випадку частість випадкової події змінюється від 0 до 1.
Різноманітність випадкових величин досить велика, а множина значень, які вони приймають може бути скінченою, парною, непарною. Більше того, ці значення можуть розміщуватись дискретно або суцільно заповнювати інтервал часової прямої.
Універсальною характеристикою будь-яких випадкових величин є функція розподілу випадкової величини.
Нехай
Х
- випадкова величина і x
- довільне дійсне число. Функція F(x)
дійсної змінної x
рівна ймовірності того, що
,
називається функцією розподілу
ймовірності випадкової величинbX:
(1.9)
Випадкові
величини позначають великими літерами
латинської абетки
,
а їх можливі значення малими літерами.
Для позначення ймовірності події
зазвичай використовують латинські
літериP
або p.
Таким чином, випадковою величиною називається змінна величина, значення якої залежать від випадкових обставин і для якої визначена функція розподілу ймовірностей.
Дискретна випадкова величина – це випадкова величина, яка може приймати кінцеву або численну величину можливих значень. Наприклад, величина швидкості автомобілів транспортного потоку у населеному пункті може вважатися дискретною випадковою величиною, оскільки діє обмеження швидкісного режиму.
Ряд розподілу дискретних випадкових величин можна також представляти графічно. Всі можливі значення випадкової величини відкладаються на осі абсцис, а ймовірності, що відповідають їм – на осі ординат.
Неперервна випадкова величина може приймати незчисленну множину можливих значень, які суцільно заповнюють деякий проміжок, і подати їх у вигляді будь-якої таблиці абсолютно неможливо. Не дивлячись на це, різні інтервали можливих значень випадкової величини є неоднаково ймовірними, і неперервна випадкова величина характеризується розподілом не конкретних значень, а величин інтервалів.
Щільність
імовірності неперервної випадкової
величини (швидкість) в точці
рівна межі відношення імовірності
попадання цієї випадкової величини на
елементарну ділянку від
до
до довжини цієї ділянки
,
коли
прямує до 0.
(1.10)
Відповідно,
щільність імовірності
вказує на те, як часто появляється
випадкова величина біля точкиx
при багатократному повторенні досліду.
При
розв’язанні багатьох практичних завдань
часто достатньо вказати лише окремі
числові параметри, які характеризують
суттєві особливості того або іншого
розподілу. Перша із вказаних характеристик,
що визначає положення випадкової
величини на числовій осі, називається
математичним
очікуванням
(середнім
значенням)
випадкової величини. Для дискретної
випадкової величиниX
що
приймає можливі значення
,
,
…,
,…
із ймовірностями
,
,…
,…,
(1.11)
Відповідно, математичним очікуванням дискретної випадкової величини називається сума добутків всіх можливих значень випадкової величини на ймовірність цих значень.
Дисперсією випадкової величини називається математичне очікування квадрату відхилення величини від її математичного очікування, тобто
(1.12)
Дисперсія дискретної випадкової величини виражається формулою
(1.13)
На практиці часто використовується інша числова характеристика випадкової величини – середнє квадратичне відхилення, що представляє собою позитивний квадратний корінь з її дисперсії:
(1.14)
На перегоні вул. Личаківська (рис.1.8), між перехрестями вул. Личаківська - Мечнікова та Личаківська – Чернігівська – Солодова були виявлені наступні миттєві швидкості транспортних засобів (табл. 1.8)
Рис.
1.8. Розміщення пунктів спостереження
на перегоні міської магістралі вулиці
Личаківська
Перший етап аналізу статистичних даних полягає в об’єднанні найбільш близьких за значенням результатів в розряди. Таке об’єднання називають зведенням. В табл. 1.9 та 1.10 приведено кількість значень швидкостей, які називаються частотою, що попали в даний розряд.
Таблиця 1.8