Висновок до розділу 3

Розрахунок небезпеки примикань вулиць Личаківська – Мечнікова та Личаківська – Чернігівська – Солодова проводились за наступними методами розрахунку конфліктних точок:

• розрахунок небезпеки пересічення за п’ятибальною системою оцінки конфліктних точок;

• розрахунок небезпеки пересічення за індексом інтенсивності;

• розрахунок небезпеки пересічення за кількістю конфліктних ситуацій за годину;

• розрахунок небезпеки пересічення за коефіцієнтом відносної аварійності.

Оцінивши безпеку руху на заданих пересіченнях слід відмітити таке: рух на нерегульованому пересіченні Личаківська - Мечнікова здійснюється в оптимальному режиму (=2,13).На цьому примиканні є дев’ять конфліктних точок: 3 – відхилення; 3 – злиття; 3 – пересічення.

Натомість перехрестя вулиць Личаківська – Чернігівська – Солодова – М.Заньковецької є небезпечним (=28,25), і потребує негайного перепланування і зміни в організації руху. Висока небезпека даного пересічення зумовлена великою кількістю маневрів, що дозволені на перехресті. Значний вплив має також рух трамвайних вагонів, колії яких пролягають, посередині проїзної частини. Таким чином на перехресті нараховується 27 конфліктних точок які і надають цьому перехрестю високої небезпеки, що і підтверджують результати розрахунку.

4. Світлофорне регулювання

4.1. Структура світлофорного циклу та розрахунок його елементів

Почергове надання права на рух передбачає періодичність або циклічність роботи світлофорного об’єкта . Для якісної характеристики його роботи існують поняття такту, фази і циклу регулювання.

Тактом регулювання називають – період дії визначеної координації світлофорних сигналів .

Такти бувають основні та проміжні . У період основного такту дозволено, а у конфліктному напрямку заборонено рух визначеної групи транспортних та пішохідних потоків. За час проміжного такту виїзд на перехрестя заборонений, за винятком транспортних засобів , водії яких не змогли одночасно зупинитися біля стоп лінії. За цей час іде підготовка перехрестя до передачі права на рух наступній групі потоків . Вказана підготовка означає звільнення перехрестя від транспортних засобів, які мали право на рух у попередньому такті. Метою застосування проміжного такту є забезпечення безпеки руху в перехідний період, коли рух попередньої групи уже заборонений, а наступна група дозволу на проїзд перехрестя ще не одержала.

Фазою регулювання називають сукупність основного і послідуючого за ним проміжного такту . Мінімальна кількість фаз рівна двом (в іншому випадку відсутні конфліктуючі точки і немає необхідність вводити світлофорне регулювання). Зазвичай, кількість фаз регулювання відповідає кількості найбільш завантажених напрямків на перехресті .

Циклом регулювання називають сукупність всіх фаз, що повторюються періодично .

Під режимом світлофорного регулювання (світлофорної сигналізації) розуміють тривалість циклу, а також кількість, порядок чергування і тривалість тактів та фаз, що утворюють цикл. В аналітичному вигляді режими світлофорного регулювання можна представити у формі виразу

(4.1)

- тривалість циклу регулювання (с.)

- тривалість основного такту (с.)

- тривалість основного такту (с.)

n – кількість фаз.

Зазвичай новий такт позначається жовтим сигналом в напрямку, де раніше (під час основного такту) здійснювався рух (рис 4.1)

Враховуючи, що в період його дії можливий рух транспортних засобів, водії яких, знаходячись близько до стоп-лінії, не змогли своєчасно зупинитися у момент його ввімкнення, тривалість жовтого сигналу не повинна становити менше 3с. З позиції безпеки руху (для запобігання зловживання збоку водіїв правом проїзду на жовтий сигнал) його тривалість не слід збільшувати понад 3с. Таким чином тривалість жовтого сигналу в усіх випадках повинна становити 3с.

Рис . 4.1. Структура світлофорного циклу

А - з одним проміжним тактом в кожні фазі

Б – з трьома проміжними тактами першій фазі

1-6 - номери тактів.

Разом з тим, зустрічається випадок коли транспортному засобу, який проїхав стоп-лінію в момент виключення дозвільного сигналу потрібно для звільнення зони перехрестя більше 3с. Це пов’язано з широкою проїзною частиною в зоні перехрестя або низькою швидкістю транспортного засобу. У таких випадках після основного такту, як правило, вмикається послідовно два або більше проміжних: після закінчення трьох секунд на розглянутому напрямі жовтий сигнал змінюється на червоний . У поперечному (конфліктуючому) продовжує діяти червоний сигнал, який змінюється на червоний з жовтим безпосередньо перед ввімкненням зеленого сигналу (1-2с.) Таким чином на перехресті протягом визначеного часу може за всіма напрямками діяти червоний сигнал (рис 4.1 Б), що сприяє підвищенню безпеки руху.

Проміжні такти, що утворені описаними вище методами, отримали назву перехідних інтервалів. З метою зниження транспортних затримок тривалість перехідних інтервалів не призначають більше 8с. При більших значеннях перехідних інтервалів слід розглядати можливість влаштування проміжних стоп-ліній.

Визначення тривалості циклу і основних тактів регулювання ґрунтується на підходах до перехрестя і пропускної здатності (потоку насичення) цих відходів. Тому ці параметри слід розглядати в якості основних вихідних даних розрахунку (рис. 4.2).

Як інтенсивність, так і потоки насичення розглядають для кожного напрямку руху даної фази. Відповідно розрахунку режиму регулювання передує формування схем організації руху на перехресті (проект по фазного роз'їзду транспортних засобів).

Кількість фаз регулювання визначає кількість основних і проміжних тактів. Основний такт є частиною циклу регулювання, пропорційно фазовому коефіцієнту розрахункове значення якого відповідає максимальному визначенню інтенсивності, до потоку насичення для різних підходів до перехрестя в даній фазі. Проміжний такт враховуючи його призначення, мало залежить від інтенсивності руху, визначається планувальною характеристикою перехрестя і швидкістю руху транспортних засобів в його зоні.

Рис. 4.2. Послідовність розрахунку тривалості циклу та його елементів

Кількість фаз регулювання визначає кількість основних і проміжних тактів. Основний такт є частиною циклу регулювання, пропорційно фазовому коефіцієнту розрахункове значення якого відповідає максимальному визначенню інтенсивності, до потоку насичення для різних підходів до перехрестя в даній фазі. Проміжний такт враховуючи його призначення, мало залежить від інтенсивності руху, визначається планувальною характеристикою перехрестя і швидкістю руху транспортних засобів в його зоні.

Дані про проміжні такти (втрачений час) і фазові коефіцієнти лежать в основі розрахунку тривалості циклу регулювання. Цей розрахунок може коректуватися з урахуванням вимог пішохідного або трамвайного руху. Завершальним етапом роботи є побудова графіка режиму роботи світлофорної сигналізації, на якому відображається тривалість і порядок чергування сигналів.