Функції грошей і сфери їх використання

Функція грошей	Сфери використання
Міра вартості	Забезпечують упровадження та вимірювання вартості всіх товарів
Засіб обігу	Виконують роль посередника в обміні товарів
Засіб платежу	Обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань
Засіб нагромадження	Зберігають вартість, слугують представниками абстрактної форми багатства
Світові гроші	Обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті

 

Щоб відповідати ринковим вимогам, грошам повинні бути прита­манні певні властивості:

1)  стабільність купівельної спроможності грошей (стабільність цінності). Дана властивість є базовою, оскільки будь-яка форма гро­шей, якщо вона знецінюється, не може ефективно виконувати функції грошей. У сучасній Україні це зрозуміло кожному, бо мати в 1990 –1994 роках на руках або на рахунку в банку долари, марки чи фунти стерлінгів було, на жаль, набагато надійніше, ніж українські карбо­ванці.

2)  економічність дозволяє мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечувати потреби обороту, оскільки сьогодні гроші, які перебувають в обороті є неповноцінними;

3) як засіб обігу, гроші мають бути зручними для транспортування та обміну, тобто портативними. Пригадайте давньоруські гривні та рублі у формі шматків металу, які були надто важкими, щоб зали­шатись засобом розрахунку, наприклад, у київському ЦУМі;

4) гроші мають бути легкоподільними. Подільність грошей досить ефективно забезпечує система паперових (або паперових та метале­вих) грошових знаків різного номіналу. Уявіть собі, що кожного разу при розрахунках з таксистом або продавцем вам доводилось би від­рубувати шматок срібла або частину золотого зливка;

5)  для довгочасного користування гроші мають бути досить міцни­ми фізично, довговічними. Тому, наприклад, шоколад з його корот­ким терміном зберігання та повною непридатністю для використання в ролі грошей при жаркій погоді міг би якоюсь мірою правити за гро­ші лише за певних специфічних умов та протягом дуже нетривалого періоду;

6)  різні грошові одиниці мають бути однорідними і не втрачати своїх властивостей у процесі обігу. Так, шкурки соболя в процесі обі­гу витиралися, і якість хутра на різних шкурках істотно різнилася, тобто вони ставали неоднорідними. Навіть вживання золотих і срібних монет не гарантувало однорідності, бо монети стиралися і той, хто їх отримував, щоразу мусив шукати засоби перевірки вмісту цінних ме­талів у монеті;

7)  гроші мають бути такими, що легко і швидко ідентифікуються кожним, хто їх використовує. Гроші мають бути зроблені таким чи­ном, щоб, не вдивляючись пильно в малюнок та написи, кожна люди­на, незалежно від її зорової пам’яті та розумових здібностей, могла б одразу відрізнити валюту своєї країни від іншої, грошові купюри різ­них номіналів між собою;

8)  загальновизнаність є необхідною рисою грошей. У перші роки радянської влади в країні було випущено велику кількість різних типів грошей відповідно різними угрупуваннями, що вважали себе на той час урядом. Але населення прагнуло уникати використання таких гро­шей, тому що їм бракувало загальновизнанності, а отже, і їх купівель­на спроможність була досить низькою.

Вивчаючи властивості грошей потрібно з’ясувати, чому грошам во­ни повинні бути притаманні. Особливо слід розібратись у тому, як розвиток ринку та ускладнення його вимог впливають на якість гро­шей.