Тема 5. Оцінка фінансового стану підприємства

1. Сутність фінансового стану підприємства

2. Необхідність здійснення оцінки фінансового стану підприємства.

3. Мета та основні завдання аналізу фінансового стану.

4. Експес-аналізу фінансового стану.

5. Методи оцінки фінансового стану

6. Показники майнового стану підприємства.

7. Показники фінансової стійкості підприємства.

8. Показники ліквідності та платоспроможності підприємства.

9. Показники ділової активності підприємства.

10. Показники рентабельності або прибутковості підприємства

11. Показники оцінки акціонерного капіталу.

12. Загальний висновок з оцінки фінансового стану.

Об’єктивна і своєчасна оцінка фінансового стану потрібна для розробки планів та прогнозів, фінансового оздоровлення підприємств, прийняття управлінських рішень щодо забезпечення достатнього рівня платоспроможності підприємства, а також вона являє інтерес для постачальників-партнерів підприємства, кредиторів та інвесторів з метою мінімізації їх ризиків.

Аналіз фінансового стану дає відповідь на 2 основні питання:

• чи має підприємство прибуток;

• чи спроможне вчасно виконувати свої зобов’язання.

Метою оцінки фінансового стану для внутрішніх користувачів цієї інформації є знаходження резервів підвищення дохідності та прибутковості, зміцнення комерційного розрахунку і виконання фінансових зобов’язань.

Фінансовий стан – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою оціночних показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. На фінансовий стан впливають результати його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності.

Збільшення обсягів реалізації продукції за умов прибуткової діяльності позитивно вплине на фінансовий стан, за умов збиткової діяльності буде генерувати більші збитки.

Виробничо-фінансова діяльність суб’єктів господарювання АПК має забезпечувати систематичне надходження і ефективне використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової, касової, орендної, кредитної і договірної дисципліни, фінансову платоспроможність і стабільність, раціональне співвідношення між власними і залученими грошовими засобами має забезпечувати максимальну норму прибутку на інвестований капітал.

В цьому полягає об’єктивна необхідність і практична значущість регулярної і всебічної оцінки фінансового стану аграрного підприємства, якій належить суттєва роль в забезпеченні фінансової стабільності на ринку товарів і послуг.

Основними завданнями оцінки фінансового стану є:

• визначення рентабельності та фінансової стабільності;

• визначення ефективності використання капіталу, майна, забезпеченості власними оборотними коштами;

• визначення ефективності використання фінансових ресурсів;

• об’єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стабільності;

• оцінка стану суб’єкта господарювання на товарному та фінансовому ринках.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану підприємства є фінансова звітність, зокрема:

• форма №1 - “баланс”;

• форма №2 - ”звіт про фінансові результати”;

• форма №3 – “звіт про рух грошових коштів”;

• форма №4 – “звіт про власний капітал”;

• форма №5 – “примітки до фінансової звітності”.

Ця інформація є відкритою або публічною, проте кожне підприємство розробляє свої планові та прогнозні показники, норми, тарифи, ліміти, систему оцінки та регулювання операційної і фінансової діяльності – така інформація є комерційною таємницею.

Ґрунтовній оцінці фінансового стану має передувати проведення експрес-аналізу (або читання) балансу або швидка оцінка шляхом розрахунку невеликої кількості показників. Результатом такої оцінки є висновок про стійкий, нестійкий або кризовий фінансовий стан підприємства та доцільність проведення поглибленого аналізу.

Баланс характеризує фінансовий стан підприємства на конкретну дату і відображає ресурси підприємства в грошовій оцінці за їх складом і напрямами використання – з однієї сторони (актив балансу), за джерелами їх фінансування – з другої сторони (пасив балансу). Іншими словами активи підприємства відображають інвестиційні рішення, що приймаються підприємством за період його функціонування. Принциповими є поділ активів та пасивів на довгострокові та короткострокові. Структуру оборотних засобів важливо поділити за ступенем ліквідності (найбільш ліквідні, швидко ліквідні та низько ліквідні).

Основні показники для проведення експрес-аналізу

1. Величина основних засобів та їх частка в майні підприємства.

2. Коефіцієнт зносу основних засобів.

3. Величина активів підприємства та їх динаміка.

4. Частка власного капіталу в структурі джерел фінансування.

5. Забезпеченість власними оборотними коштами.

6. Частка довгострокових зобов’язань в сумі джерел фінансування.

7. Наявність “хворих” статей: непокриті збитки; позики та боргові зобов’язання , не погашені в строк; прострочена дебіторська і кредиторська заборгованість тощо.

8. Темпи зростання виручки, чистого прибутку та капіталу.

Зменшення валюти балансу свідчить про скорочення господарського обороту, що може спричинити неплатоспроможність. Випереджаючі темпи зростання суми інвестованого капіталу порівняно з темпами зростання обсягів виробництва, виручки та чистих прибутків свідчить про погіршення використання засобів. Збільшення суми позичених джерел фінансування свідчить про зростання фінансових ризиків, що негативно позначиться на фінансовій стабільності підприємства. Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості має наближатися до одиниці, відхилення від цього значення є свідченням проблем з платоспроможністю. Підприємство не повинно допускати простроченої заборгованості.

Освоєння існуючих методик фінансового стану включає розрахунок показників оцінки майнового стану; ліквідності; платоспроможності або фінансової стійкості та структури капіталу; ділової активності; прибутковості; використання акціонерного капіталу.

До показників оцінки майнового стану відносять: коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів, питому частку активної частини основних засобів, коефіцієнт вибуття основних засобів. Ця група показників характеризує стан основних засобів та майновий потенціал підприємства.

Показники фінансової стійкості та структури капіталу характеризують співвідношення між власним та залученим капіталом, фінансову незалежність та ступінь фінансового ризику Це коефіцієнт автономії або фінансової незалежності, коефіцієнт стабільності, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт фінансового лівереджу, коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами,.коефіцієнт маневренності власного оборотного капіталу.

Показники ліквідності характеризують структура активів за ступенем ліквідності). До 1 класу ліквідності відносять грошові кошти та їх еквіваленти, до 2 класу –короткострокові фінансові вкладення (КФВ) та чиста дебіторська заборгованість, до 3 класу – запаси і витрати (крім витрат майбутніх періодів та незавершеного виробництва) та інші види дебіторської заборгованості, до 4 класу – більшість необоротних активів, витрати майбутніх періодів, незавершене виробництво.

Показники платоспроможності характеризують можливість підприємства розраховуватись за своїми зобов’язаннями. До них відносять: коефіцієнти абсолютної ліквідності; проміжної ліквідності та коефіцієнт покриття загальний; наявність власного оборотного капіталу та коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу.

Група показників ділової активності характеризує ефективність використання підприємством фінансових ресурсів та швидкість їх обертання. До цієї групи належать коефіцієнти оборотності активів; оборотності власного капіталу, оборотності оборотних активів; оборотності дебіторської та кредиторської заборгованості. Коефіцієнти оборотності характеризують кількість оборотів відповідних активів на рік. Тривалість одного обороту можна розраховувати як відношення тривалості року (365 днів) до відповідного коефіцієнту обертання) в днях.

Показники рентабельності або прибутковості характеризують фінансові результати господарювання. До них відносять коефіцієнти: рентабельності продажу, рентабельності основної діяльності; рентабельності власного капіталу та рентабельності активів.

Група показників використання акціонерного капіталу використовується для оцінки ринкової активності акціонерних товариств. До цієї групи відносять коефіцієнти: балансової вартості акцій; прибутковості акцій; доходності на звичайну акцію, рентабельності акцій: дивідендних виплат; котирування акцій.

Можливі декілька типів фінансового стану: абсолютна фінансова стійкість, нормальна фінансова стійкість, нестійкий (порушена платоспроможність, та кризовий фінансовий стан.

Абсолютна фінансова стійкість характеризується таким станом, коли:

запаси і витрати =власному оборотному капіталу.

В практичній діяльності підприємств такий стан буває досить рідко

Нормальна фінансова стійкість відповідає фінансовому стану, коли:

запаси і витрати = власному оборотному капіталу + довгострокові кредити.

Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі та фінансувати свою діяльність на принципах розширеного відтворення, здійснювати прибуткову діяльність свідчить про його стійкий фінансовий стан.

Нестійкий фінансовий стан характеризується погіршенням платоспроможності, але зберігається можливість відновлення фінансової рівноваги. При ньому:

запаси і витрати = власному оборотному капіталу + довгострокові кредити + кредиторська заборгованість.

Таким чином, фінансова стійкість підприємства відображає такий фінансовий стан, який характеризується перевищенням надходжень капіталу над його витратами, забезпечує вільне маневрування фінансовими ресурсами та їх ефективне використання, сприяє безперебійному процесу виробництва й реалізації продукції. Вона відображає збалансованість грошових та товарних потоків, доходів і витрат, засобів і джерел їх фінансування, оптимальних пропорцій власного і залученого капіталу.