Тема 21, 22. Оцінка якості питної води

Для водопостачання використовують різні природні джерела води, які за походженням бувають:

• атмосферними (вода від дощу і снігу);

• поверхневими (вода річок, озер, ставів тощо);

• підземними (вода ґрунтова, колодязна, джерельна).

Види води

• Водопровідна (для централізованого водопостачання);

• Міжпластова напірна – артезіанська вода (для централізованого водопостачання без попереднього очищення);

• Міжпластова ненапірна та інфільтрована вода річок, озер, водосховищ (для централізованого водопостачання лише після знезараження);

• Ґрунтова, кринична (для місцевого водопостачання);

• Вода річок, водосховищ, озер, яку можна використовувати для місцевого водопостачання лише після поліпшення (освітлення, знебарвлення);

• Опріснена, пом’якшена, знезаражена (можна використовувати лише після спеціальної обробки).

Якісна вода повинна мати постійні фізичні, хімічні і біологічні показники, які не змінюються протягом року і відповідають нормативним вимогам. Оцінка якості води і санітарної її придатності повинна проводитися за даними санітарно-топографічного обстеження вододжерела і навколишньої місцевості, а також визначення її фізичних, хімічних та біологічних властивостей. На підставі отриманих результатів можна встановити наявність забрудненості води, її ступінь і походження та небезпечність для тварин.

Показники, мг/л	Норма не більше
Запах при температурі 20°С і нагріванні до 60°С, балів	2
Смак і присмак при 20°С, балів	2
Колір, градусів	20
Каламутність за стандартною шкалою	1,5
Водневий показник, рН	6,5-9,5
Сухий залишок	1000
Хлориди	350
Сульфати	500
Залізо загальне	0,3
Марганець	0,1
Мідь	1,0
Цинк	5,0
Залишковий алюміній	0,5
Поліфосфати залишкові	3,5
Амонійний азот	Сліди
Азот нітритів	Сліди
Азот нітратів	10
Загальна твердість, мг-екв/л	7,0
Кількість мікроорганізмів в 1 мл води	100
Кількість бактерій групи кишкової палички в 1 л води, колі-індекс	3
Кількість води (найменша), в якій допускається одна бактерія групи кишкової палички, колі-титр	300

Тема 16. Санітарно-топографічне обстеження джерел водопостачання та санітарно-гігієнічний контроль фізичних властивостей води Санітарно-гігієнічні вимоги до питної води

1) вода має бути прозорою, по можливості безколірною, приємною на смак, без будь-якого присмаку та запаху, мати освіжаючу температуру (5–16°С).

2) не містити домішок отруйних речовин, вище ГДК.

3) не мати патогенних мікроорганізмів, яєць гельмінтів та їх личинок.

4) не забруднена стічними водами (фекальними, побутовими та промисловими).

Джерела водопостачання об’єктів тваринництва підлягають обов’язковій паспортизації. Для санітарної оцінки води збирають різнобічну інформацію, застосовуючи два основних взаємодоповнюючих методи:

1. Санітарно-топографічне обстеження вододжерела і навколишньої території з наступним складанням відповідної карти (див. нижче), і одноразовим взяттям проби води у хімічно чисту посуду для попередньої органолептичної оцінки, яку виконують безпосередньо біля водного джерела і закінчують у лабораторії.

2. Лабораторне дослідження води, визначення її хімічного складу, фізичних та біологічних властивостей.

Санітарно-топографічне обстеження джерела водопостачання дає змогу визначити запаси води, тобто його виробничу потужність, виявити джерела забруднення.

Лабораторне обстеження води проводиться за сезонами року, але не менше двох разів на рік, а також у разі розповсюдження через воду в господарстві інфекційних, інвазійних та незаразних захворювань тварин. Обидва методи дозволяють дати оцінку забруднювачів водного джерела питної води і, в разі необхідності, розробити та рекомендувати способи її очистки та знезараження.

Санітарно-топографічне обстеження криниці:

1. Поштова адреса господарства (КСП, фермер).

2. Місце знаходження (в селі чи за селом, відстань від найближчого житла, тваринницьких об'єктів тощо).

3. Гідрогеологічні дані (через опитування або за власними спостереженнями): глибина до дна від поверхні води; з якого боку вода прибуває в криницю, як легко вичерпується при звичайному і посиленому її розборі; чи зникає в криниці в період посухи, вимерзання, швидко чи повільно набирається після водозабору, чи збільшується кількість води в криниці після дощів.

4. Рельєф ділянки розташування (на рівному місці, на підвищенні, на схилі, у низині, у балці, на березі річки, ставка, болота чи на відстані від них, можливість затоплення повеневими водами).

5. Водопідйомні пристосування: як дістається вода з криниці (насосом, воротом, журавлем тощо); чим забирається вода (цебром, відром загальним чи власним); стан під'їзду чи підходів до криниці (огорожа, тверде покриття, відмостка). Характеристика берегів, прибережної ділянки, дна.

6. Якість води в криниці (за опитом населення).

7. Санітарні дані: відстань до найближчих сміттєзвалищ, гноєсховищ, туалетів, очисних споруд; забруднення криниці стоками, застояною водою; чи перуть біля криниці білизну і напувають тварин.

8. Облаштування криниці, свердловини (рік спорудження, останнього ремонту і очищення криниці, зруб, матеріал, наявність чи відсутність глиняного „замка", чи проводиться за ним нагляд і який).

9. Дата, місце роботи, посада, підпис.

План санітарно-топографічного обстеження джерела водопостачання залежить від ряду обставин. Так, при обстеженні криниці звертають увагу на зв'язок її з джерелом забруднення; в передбачуване джерело забруднення (гноєсховище, сміттєсховище тощо) вливають 2%-й розчин флуоресцину, після чого протягом 1–2 діб кожні 3 години беруть пробу води з криниці і визначають її колір. Флуоресцин забарвлює воду у зелений колір.

Для визначення глибини води в криниці користуються вимірювальною стрічкою, на нижньому кінці якої на відстані 1 см одна від одної нанизані металеві чашечки. При занурюванні стрічки у воду в них набирається вода. За кількістю, що занурились у воду, і тих, що залишились на поверхні, визначають товщину шару води в криниці.

У польових умовах товщину шару води можна виміряти за допомогою жердини або мотузки з вузлами.

Санітарно-топографічне обстеження ставка:

1. Адреса місця знаходження (назва ставка).

2. Розміри (довжина, ширина, площа).

3. Ґрунт дна і стінок ставка (як він утворений).

4. Якою водою живиться ставок (джерельною, атмосферною, річковою).

5. Яким є ставок, стоячим чи проточним (чи пересихає літом і перемерзає взимку).

6. Чи заболочується, чи є в ставку риба.

7. Можливості забруднення ставка (близькість орних земель, наявність житлової забудови, тваринницьких ферм, літніх таборів для тварин, гноєсховищ, скотомогильників, туалетів, смітників; чи проводиться напування тварин безпосередньо зі ставка, чи є навколо зелені насадження).

8. Як утворений ставок (створений штучно, обладнаний греблею, запрудою).

9. Матеріал греблі (загати): земля, дерево, щебінь, сміття, гній.

10. Висота підпори води, чи є водозлив і як він обладнаний.

11. Які є гідротехнічні споруди (водяний млин, турбіна, насоси тощо), як вони використовуються.

12. Дата, місце роботи, посада, підпис.

Санітарно-топографічне обстеження річки (струмка):

1. Адреса і назва річки, звідки вона бере свій початок і куди впадає, які притоки впадають в неї.

2. Розміри (ширина) її на час обстеження і в період повені, висота підйому води.

3. Тривалість весняної повені, чи пересихає річка влітку і перемерзає взимку, чи вливаються в неї джерела.

4. Характер рельєфу довкілля, стан дна річки.

5. Стан берегів річки (спадисті і вкриті рослинністю чи стрімкі).

6. На якій відстані від берега розташовано житлові будинки, тваринницькі ферми, промислові підприємства, особливо ті, що перероблюють тваринницьку сировину, звалища сміття, гноєсховища, туалети тощо.

7. Чи є гребля або загата (її обладнання, матеріал, призначення).

8. Можливість забруднення річки стоками промислових підприємств, тваринницьких ферм.

9. Водовикористання річки і для яких потреб: промислових, господарських, питних, напування тварин, протипожежних та ін.

10. Якщо проводиться забір питної води, то на якій відстані від можливих джерел забруднення.

11. Дата, місце роботи, посада, підпис.

Окрім зазначених питань в акт (карту) санітарно-топографічного обстеження вододжерела вносять й інші застереження, які так чи інакше впливають на якість води та її санітарну безпеку.

Відбір проб води для лабораторного дослідження

Для повного аналізу об’єм проби води повинен становити – 6 для неповного – 2 л.

Проби води відбирають у чисто вимитий скляний посуд і закривають прокип’яченим притертим скляним або корковим корком, який попередньо обполіскують водою, що беруть для дослідження.

Для бактеріологічного дослідження пробу води беруть у стерильний посуд або спеціальні піпетки.

З криниць, річок, озер, ставків проби води беруть на деякій відстані від берега на глибині 0,4–1 м за допомогою приладу – батометра Виноградова (бато від грец. – глибина), який дозволяє набирати воду на заданій глибині. На глибинах до 30 м і більше використовують батометр Молчанова об’ємом на 6 л, можна пристосувати і 3-літровий бутель для малих глибин.

З криниць з насосом та водопровідної мережі воду попередньо відкачують або спускають протягом 10–15 хв., якщо її беруть з крана, то кінець його обпалюють.

Взяті проби потрібно негайно досліджувати. Допускаються такі терміни зберігання води на льоду для проведення фізико-хімічного аналізу:

• дуже чиста вода (незабруднена) – 72 години (з моменту відбору проби);

• достатньо чиста – 48 г;

• забруднена – 12 г, дозволяється консервувати воду хлороформом – 2 мл на 1 л води.

Для бактеріологічних досліджень консервація води не допускається.

За неможливості своєчасно (не пізніше 5 год. з моменту відбору) доставити проби в лабораторію посіви на середовища проводять біля водоймища, а вже потім відправляють засіяні проби за місцем призначення.

Досліджувану воду наливають у бутель, залишаючи деякий простір над її поверхнею на випадок її нагрівання. Відправляючи пробу води до лабораторії, у супровідному документі необхідно зазначити: номер проби і дату (рік, місяць, число, час) взяття проби, назву і місце розташування джерела води, погоду у день взяття проби і за кілька днів до цього, короткі санітарно-топографічні дані, місце і глибину, з якої брали пробу, органолептичні властивості води в цей момент, скільки взято води для аналізу, спосіб її консервації, мета аналізу, місце роботи, посаду, підпис спеціаліста, що відбирав пробу.