Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства (ст. 209)

Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства і є сільськогосподарським підприємством може обрати спеціальний режим оподаткування.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку  для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство  виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

Сільськогосподарське підприємство  суб’єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподаткування операцій з продажу (постачання) сільськогосподарської продукції за ставкою 17 (20)%.

У разі експорту сільськогосподарської продукції застосовується 0% ставка податку.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності, які відповідають визначеним критеріям, але не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, і на загальних підставах вважаються платником податку на додану вартість, за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також за молочні продукти, молочну сировину та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.

Тимчасово, до 1 січня 2015 року, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо та м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясо-кісткове борошно), у повному обсязі спрямовується до спеціального фонду державного бюджету.

Непрямі податки мають, в основному, фіскальне спрямування. Однак було б неправильно заперечувати регулюючу функцію непрямих податків. На суму непрямих податків відповідно зростає ціна товарів, що впливає на їх виробництво й реалізацію. Реальними платниками непрямих податків є покупці (споживачі) товарів, робіт, послуг. Ними можуть бути: фізичні особи (населення); юридичні особи; фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності; організації, установи, що не е суб'єктами господарювання. Населення сплачує непрямі податки зі своїх власних доходів. Відтак більше податків сплачують ті категорії населення, що більше споживають товарів, мають більш високі доходи.

Достатньо складним є вплив непрямих податків на фінансову діяльність, фінансовий стан суб'єктів підприємництва. Останні є платниками непрямих податків, коли вони купують товари, роботи, послуги. Водночас суб'єкти підприємництва, реалізуючи товари, роботи, послуги, у складі виручки від реалізації одержують на свої рахунки певні суми непрямих податків, сплачених покупцями (споживачами), а отже вони є платниками непрямих податків до бюджету.

При цьому вплив непрямих податків на фінансову діяльність суб'єктів підприємництва залежить від багатьох обставин і чинників. Цей вплив можна розглядати у двох аспектах. По-перше, він пов'язаний зі сплатою непрямих податків у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, оплати виконаних робіт і отриманих послуг. На даному етапі сплата непрямих податків здійснюється за рахунок оборотних коштів суб'єктів підприємництва, тобто має місце тимчасова іммобілізація оборотних коштів для сплати податків. У цьому разі необхідно врахувати такі чинники: умови оплати та обсяги придбання товарно-матеріальних цінностей, ставки й пільги щодо податків, джерела і терміни відшкодування сплачених непрямих податків суб'єктам підприємницької діяльності.

По-друге, цей вплив пов'язаний із надходженням непрямих податків на рахунки суб'єктів підприємства, які реалізують товари, роботи, послуги. Непрямі податки, що надходять на рахунки суб'єктів підприємництва, використовуються для відшкодування сплачених ними непрямих податків у процесі придбання товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг). При цьому, певний час, до перерахування в бюджет, непрямі податки можуть залишатися в розпорядженні (обороті) підприємств. Відтак необхідно враховувати: умови реалізації та оплати, обсяги й напрямки реалізації товарів (робіт, послуг); ставки й пільги щодо непрямих податків; терміни їх сплати у бюджет.

На фінансову діяльність та фінансовий стан суб’єктів господарювання впливає непряме оподаткування, зокрема ПДВ.

На етапі придбання товарно-матеріальних цінностей та оплати виконаних робіт і отриманих послуг сплата ПДВ здійснюється за рахунок оборотних засобів суб’єктів підприємництва, тобто має місце іммобілізація оборотних коштів. Чим триваліший період між формуванням вхідного ПДВ та його відшкодуванням, тим гірше це впливає на фінансовий стан підприємств (це період іммобілізації оборотних коштів підприємства). Час іммобілізації залежить від часу списання коштів з його банківського рахунка за придбані товари і часу зарахування коштів за реалізовану продукції, а також від часу отримання відшкодування з державного бюджету. ( компенсація чи зарахування у наступні платежі в бюджет.

Суб’єкти господарювання не є платниками цього податку, їх функції зводяться до перерахунку податку в бюджет.

Механізм сплати ПДВ такий: на першому етапі визначається розмір ПДВ у складі реалізованої продукції (податкове зобов’язання), на другому етапі розмір ПДВ, сплаченого суб’єктом господарювання в складі придбаних для господарської діяльності матеріальних ресурсів (податковий кредит); на третьому етапі підприємства перераховують до бюджету ПДВ, який визначається як різниця між податковим зобов’язанням і податковим кредитом.

Внаслідок того, що відбувається перевищення сплати ПДВ (податковий кредит) над його надходженням (податковим зобов’язанням) створюється мінусова різниця, яка не має фінансового джерела покриття, це є основним недоліком цього податку, бо вилучаються власні кошти підприємства

При оподаткуванні ПДВ нараховуються дві ставки – 20% і 0%. Застосування 0% ставки дає змогу включити до суми податкового кредиту сплачений ПДВ за придбаними товарами, використаними для продажу товарів, які обкладаються за 0% ставкою.

Контрольні запитання до теми 7

1. Оподаткування прибутку підприємств: суть і ставки та механізм

2. оподаткування

3. Поняття: валові доходи та валові витрати

4. Характеристика фіксованого податку в сільськогосподарському виробництві.

5. Позитивні та негативні сторони фіксованого податку.

6. Суть податку на додану вартість.

7. Механізм сплати ПДВ.

8. Вплив ПДВ на фінансовий стан підприємства.

9. Особливості спеціального режиму оподаткування ПДВ у сільському господарстві.

]