75 Причини аварій і нещасних випадків на виробництві

Причини нещасних випадків в газовому господарстві розрізняють:

• Технічні причини - залежать від рівня досконалості технологічних процесів, конструктивних хиб устаткування, недостатності механізації та автоматизації важких робіт, недосконалості огороджень, захисних пристроїв, засобів сигналізації і блокувань, міцностних дефектів матеріалів, невідомих раніше небезпечних властивостей оброблюваних об'єктів. Ці причини іноді називають конструкторськими або інженерними

• Санітарно-гігієнічні причини - перевищення значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, недостатнє або нераціональне освітлення, збільшені рівні шуму, вібрацій та наявність різноманітних випромінювань вище припустимих значень, порушення правил особистої гігієни.

• Психофізіологічні причини, до яких слід віднести фізичні і нервово-психічні перевантаження. Людина може чинити помилкові дії через стомлення, викликане великою фізичною перевтомою, перевантаженнями - статичними і динамічними, розумовим, перенапругою аналізаторів (зорового, слухового), монотонністю праці - стреси (англ. - напруженість, стан організму, який передує хворобам, нещасним випадкам). Часто ці чинники називають людськими факторами.

Причини аварій в газовому господарстві можуть викликатися:технічними і організаційними причинами.

• Технічні причини включають: конструктивні недоліки машин, механізмів, устаткування, пристосувань і інструментів; несправність машин, механізмів, устаткування, пристосувань і інструментів; незадовільний технічний стан будівель, споруд і їх елементів; недосконалість' технологічних процесів.

• До організаційних причин відносяться: порушення технології роботи; порушення правил дорожнього руху; незадовільна організація робіт; відсутність засобів індивідуального захисту; недоліки в інструктажі і навчанні працюючих безпечним прийомам праці; використання працюючих не за фахом; порушення трудової дисципліни; необережність або неуважність працівників(дія зовнішніх чинників, втома, емоційні переживання).

76.Організація і завдання адс

Аварійно-диспетчерська служба ліквідує аварійні ситуації та витоки газу на міських газопроводах, спорудах на них, в житлових будинках, установах, комунально-побутових підприємствах, підтримує в газових мережах заданий режим тиску, цілодобово приймає заявки від абонентів на усунення витоків газу. АДС також виконує профілактично – технічне обслуговування газового обладнання, приймає заявки від населення на ремонт газового обладнання.

Аварійно-диспетчерська служба працює цілодобово, включаючи вихідні і святкові дні. В склад чергової зміни входить: майстер, диспетчер, слюсарі 4-5 розрядів, водії- слюсарі.

77. Заходи безпеки при ліквідації аварій на підземних газопроводах

Ліквідація аварій на газопроводі починається з відключення його пошкодженої ділянки і перекриття газопроводу запірними пристроями замками , засувками, розташованими на ньому. На загазованій місцевості щоб уникнути вибуху газу забороняється запалювати сірники , палити , користуватися інструментом , що викликає іскроутворення , використовувати машини і механізми з працюючими двигунами. Роботи на газопроводах , що знаходяться під тиском , а також розташованих у приміщеннях , виробляють лише інструментом з кольорового металу. Сталевий інструмент , щоб виключити іскроутворення , повинен бути змазаний мінералізованою мастилом. Для освітлення робочого місця на загазованих ділянках дозволяється застосовувати тільки акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні.

81. Заходи безпеки під час ліквідації аварій при виявленні запаху газу в підвалі житлового будинку

При витоку газу в підвалі викликається газова служба. Для ліквідації аварій необхідно:

• Провітрити приміщення

• Відокремити 50 метрову зону

• Евакуювати людей з аварійного та прилеглих житлових будинків

• Проводити роботи в спецодязі, ЗІЗ, використовувати обміднені інструменти,

Забороняється:

• вмикати і вимикати електричні прилади (освітлення, печі, каміни, праски, телевізори, магнітофони, радіо, дрилі та інші);

• користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання;

• користуватися електродзвінком;

• дзвонити по телефону;

• виконувати дії з металевими предметами для виключення удару один об одного;

• користуватися відкритим вогнем (запалювати сірники або запальничку, палити).

81. Заходи безпеки Заходи безпеки під час ліквідації аварій при виявленні запаху газу в квартирі.

Наявність газу в квартирі можна визначити за запахом, по шуму виходу з місця негерметичності, приладом (газоаналізатором, газоіндикатором). Місце витоку газу виявляється з допомогою мильного розчину. Категорично забороняється використовувати відкритий вогонь для відшукання місць негерметичності. При наявності газу необхідно провітрити приміщення, не користуватись електровимикачами, електроприладами, розетками і негайно викликати аварійну службу за тел.104.

Одоризований газ має запах сірководню, подібний до запаху тухлих яєць, гнилої капусти.

Витік газу ліквідовується бригадою аварійної служби СПГГ. В квартирі не повинно бути сторонніх, приміщення повинно провітрюватись. Забороняється користуватись вимикачами, відкритим вогнем. Місце витоку газу визначається з допомогою мильного розчину. Герметичність з’єднання після ліквідації витоку перевіряється обмилюванням. На весь період роботи кватирка повинна бути відчинена.

81. Заходи безпеки під час ліквідації аварій при вибуху газу в приміщенні

• негайно перекрити подачу газу в будинок;

• повідомити аварійну службу газу;

• організувати гасіння пожежі, при необхідності повідомити пожежну охорону за телефоном “101”;

• надати першу медичну допомогу потерпілим, при необхідності, викликати швидку медичну допомогу за телефоном “103”;

• не дозволяти входити стороннім у приміщення, де стався вибух;

85. Заходи безпеки під час ліквідації аварій при отруєнні чадним газом споживачів.

СО в 200-300 раз активніше з’єднується з гемоглобіном крові, ніж кисень.

Ознаки отруєння: блідість обличчя , відчуття важкості в голові, шум у вухах, загальна слабкість, посилене серцебиття, запаморочення, головний біль, нудота, рвота. При сильному отруєнні з’являється відчуття сонливості, важкість в тілі. При більш сильному отруєнні настає втрата свідомості, припинення дихання.

Потерпілого необхідно якнайшвидше вивести або винести з загазованого приміщення, напоїти міцним гарячим чаєм або кавою, тепло закутати і не давати заснути. Якщо потерпілий без свідомості, то давати нюхати нашатирний спирт, звільнити від стискуючого дихання одягу, збризкувати обличчя водою, плескати по щоках. Якщо у потерпілого порушилось дихання, то негайно проводять штучне дихання.

В будь – якому випадку отруєння необхідно викликати лікаря.