113. Основні функції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища (НПС) України та його органи на місцях:

1) здійснюють комплексне управління в галузі охорони НПС в країні, проводять єдину науково-технічну політику з питань охорони НПС й використання природних ресурсів, координують діяльність міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій в цій галузі;

2) проводять державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони держави;

3) забезпечують роботу державної екологічної інформаційної системи;

4) затверджують нормативи, правила, здійснюють державну екологічну експертизу;

5) одержують безплатно від міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;

6) видають дозволи на захоронення промислових, побутових та інших відходів, на скиди шкідливих речовин у НПС та спеціальне використання природних ресурсів відповідно до законодавства України; 7) обмежують чи припиняють діяльність підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форм власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону НПС, дозволів на використання природних ресурсів з перевищенням лімітів на викиди та скиди забруднюючих речовин;

8) подають позови щодо відшкодування збитків і витрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону НПС;

9) складають протоколи та розглядають справи про адміністративні правопорушення в галузі охорони НПС й використання природних ресурсів;

10) керують заповідною справою, ведуть Червону книгу України;

11) координують роботу інших спеціально вповноважених органів державного управління в галузі охорони НПС та використання природних ресурсів;

12) здійснюють міжнародне співробітництво з питань охорони НПС, вивчають, узагальнюють і поширюють міжнародний досвід у цій галузі, забезпечують виконання зобов'язань України за міжнародними угодами з питань охорони НПС.

114. Система платного природокористування.

Україна однією з перших країн у світі і перша серед держав колишнього Радянського Союзу в законодавчому порядку почала реалізацію концепції платного природокористування. Сьогодні в країні прийнято 10 законів, прямо пов'язаних з проблемами природокористування, в яких подаються економічні механізми здійснення екологічної політики. Серед них: Закон «Про охорону навколишнього природного середовища», «Земельний кодекс», «Водний кодекс», «Кодекс про надра», «Лісовий кодекс», закони «Про екологічну експертизу», «Про охорону атмосферного повітря», «Про природно-заповідний фонд», «Про відходи» та інші. Крім того, прийнято ряд інших законів, у яких вирішення екологічних проблем передбачене окремими підрозділами, а також концепції, міжнародні угоди, більше 100 постанов та інших законодавчих актів.

Як правило, система зборів за використання природних ресурсів формується на основі декількох ключових елементів:

—ліцензій на використання природних ресурсів, тобто дозволів на використання певних кількостей конкретних видів ресурсів;

—розробляються і затверджуються екологічними підрозділами національних і місцевих рівнів;

—нормативів використання природних ресурсів;

—порядку зборів;

—ставок зборів (платежів) за використання природних ресурсів;

—системи розподілу зібраних коштів між різними рівнями господарювання.