Тема 8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок.

1.Сутність демократії та її місце в самоуправлінні економікою.

2.Економічна свобода та її основи.

Демократія (від грец. demokratia: demos - народ і kratos- влада, правління) - це форма державно- політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність,

добробут усіх людей, що населяють певну державу.

Демократія — це суспільне самоврядування, яке здійснюють рівноправні громадяни через безпосередню участь в обговоренні й вирішенні громадських справ шляхом вільного вибору (голосування).

Демократичні цінності — це те, заради чого демократію варто захищати, це уособлення її значущості і життєдайності, її привабливості для мільйонів людей, те, завдяки чому демократія здобуває нових прихильників в усьому світі.

Основними ознаками демократичності суспільства та принципами демократичного розвитку країни вважаються такі:

•додержання прав людини та їх пріоритет над правами держави;

•конституційне обмеження влади більшості над меншістю;

•повага до прав меншості на власну думку і її вільне вираження;

•верховенство закону;

•поділ влади та ін.

Економічна демократія - це система економічних відносин, головною метою якої є створення умов для вільної праці кожного, справедлива участь усіх в ухваленні і здійсненні рішень в галузі економіки, зростання добробуту і забезпечення високих стандартів якості життя.

Формами вияву економічної демократії є:

–участь працівників у процесі створення матеріальних і духовних благ;

–контроль за якістю товарів, послуг і виконуваних робіт;

–участь у розподілі створених економічних благ;

–економічна свобода суб'єктів економічної діяльності, в тому числі виробника і споживача;

–участь у процесах інвестування та управління ними, у виробленні економічної політики держави, у контролі за процесами формування доходів державного бюджету та їх витратами тощо.

Ядро демократії становлять

громадянство і громадянськість:

•розвиненість соціальної свідомості й індивідуальної гідності,

•спроможність людини усвідомлювати власні інтереси і

•захищати їх урахуванням інтересів усього суспільства.

Конституція і конституціоналізм

чітко визначити принципи соціального співіснування людей у демократичному суспільстві. Непорушність конституційних засад дає змогу зробити соціальний порядок і соціальну свободу незалежними від того, який саме президент стоїть на чолі держави або яка партія здобула більшість у парламенті.

Свобода совісті

Ліберальна демократія породила й затвердила як одну із основних своїх цінностей свободу совісті й віротерпимість.

Свобода слова

Свободу слова створюють вільні в своїх діях і захищені законом ЗМІ, котрі дають змогу громадянам бути по-справжньому обізнаними зі станом справ у країні. Через ЗМІ людина може висловити своє судження стосовно тієї чи іншої суспільної проблеми, того чи іншого політичного діяча.